Рішення № 41155588, 28.10.2014, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2014 року Справа № 915/1407/14

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Васильєвої Л.І. при секретарі судового засідання Цуріці І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом: Державне підприємство "Миколаївський морський торговельний порт", /54020, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23/14/

до відповідача: Миколаївського обласного військового комісаріату,

/54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 33/

про: стягнення 1667,25 грн.

Представники:

Від позивача: Полубоярова К.В., дов. № 09/09 від 30.07.2014р.

Від відповідача: Кравець О.С., дов. № 1 від 01.02.2014р.

Позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача 1412,71 грн. основного боргу, 73,85 грн. - 3% річних, 180,69 грн. збитків від інфляції.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 05.09.2014р. було прийнято позовну заяву та порушено провадження у справі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив наступне.

З 06 квітня 2011 року по 01 листопада 2012 року громадянин ОСОБА_1 перебував в трудових відносинах з Державним підприємством «Миколаївський морський торговельний порт», де обіймав посаду машиніста тепловозу залізничної служби.

У вересні 2012 року ОСОБА_1 три календарних дні перебував на зборах військовозобов'язаних, у зв'язку з чим відповідно до чинного законодавства України йому було нараховано та виплачено 1028,70 грн. середнього заробітку та з цієї суми до бюджету перераховано 384,01 грн. податків та зборів.

Позивач посилається на п. 11 Інструкції про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних та резервістів, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 80 від 12.03.2007 року та п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 1644 від 23.11.2006 року «Про порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних та резервістів», згідно яких виплата середнього заробітку військовозобов'язаним, призваним на збори, провадиться підприємствами, де працюють призвані на збори. У подальшому такі виплати компенсують військові комісаріати.

Позивач зазначає, що на виконання вищенаведених вимог законодавства України Миколаївському обласному військовому комісаріату було виставлено рахунок № 62921608 від 19 листопада 2012 року - на суму 1412, 71 грн. та надано довідку з розрахунком середнього заробітку ОСОБА_1

Вказаний рахунок направлено Миколаївському обласному військовому комісаріату Разом з тим, відповідачем вказаний рахунок оплачено не було.

29 травня 2014 року на адресу відповідача було направлено лист № 856 з проханням погасити заборгованість та направлено рахунок № 62921608 від 19 листопада 2012 року на суму 1412, 71 грн. для оплати. Вказаний лист відповідачем залишено без відповіді, а заборгованість не оплаченою.

У зв'язку з наведеним, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 1412, 71 грн., а також три відсотки річних за період з 07.12.2012р. по 03.09.2014р. в сумі 73,85 грн. та інфляційні за період грудень 2012р. - липень 2014р. в сумі 180,69 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнає. В обґрунтування заперечень відповідач посилається на те, що відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 1644 від 23.11.2006 року «Про порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних та резервістів», виплата середнього заробітку військовозобов'язаним, у тому числі резервістам, призваним на збори, проводиться підприємствами, установами, організаціями, в яких працюють призвані на збори громадяни, з наступним відшкодуванням цих витрат за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті на утримання Міністерства оборони та інших центральних органів виконавчої влади, які здійснюють керівництво військовими формуваннями.

Відповідач зазначає, що оскільки Миколаївський обласний військовий комісаріат не здійснює керівництво військовою частиною А0224, а відповідно до Положення про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1235 від 26.09.2001 року, є органом військового управління зовсім з іншими функціями, то не повинен відшкодовувати Порту середній заробіток виплачений резервісту.

Відповідач посилається на Інструкцію про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних та резервістів, затверджену наказом Міністра оборони України № 80 від 12.03.2007 року, якою передбачено відшкодування виплат підприємству середнього заробітку за військовозобов'язаних, що призвані на збори військовими комісаріатами та зазначає, що оскільки ОСОБА_1 є резервістом, який проходив підготовку, а не призивався на збори, то військовий комісаріат не повинен проводити відшкодування підприємству за проходження резервістом зборів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд -

встановив:

З 06 квітня 2011 року по 01 листопада 2012 року громадянин ОСОБА_1 перебував в трудових відносинах з Державним підприємством «Миколаївський морський торговельний порт» де обіймав посаду машиніста тепловозу залізничної служби.

05 вересня 2012 року на адресу позивача надійшло повідомлення військової частини А0224 від 20 серпня 2012 року № 1504/21. В даному листі повідомлялося, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Миколаївському обласному військовому комісаріаті як військовозобов'язаний, зарахований на службу у військовому резерві при військовій частині А0224. Термін служби у військовому резерві відповідно до контракту від 7 червня 2012 року № 6-Р становить 2 роки. На підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Збройних Сил України, затвердженого Указом Президента України № 66/2007 від 1 лютого 2007 року та наказу командира Військової частини А0224 № 708 від 26 липня 2012 року «Про організацію підготовки резервістів у Військовій частині А0224 на 2012 рік», з 10 по 14 вересня 2012 року з резервістом ОСОБА_1 буде проводитись підготовка на навчальних зборах. Одночасно просили забезпечити його участь у зборах та відшкодування середнього заробітку за весь час перебування на зборах.

Наказом ДП «Миколаївський морський торговельний порт» від 6 вересня 2012 року № 285/о громадянин ОСОБА_1 був направлений на навчальні збори як зарахований на службу у військовому резерві Військової частини А0224 з 10 по 14 вересня 2012 року з оплатою відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1644 від 23 листопада 2006 року «Про порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних».

З наявного в матеріалах справи повідомлення Військової частини А 0224 вбачається, що в період з 10.09.2012р. по 14.09.2012р. громадянин ОСОБА_1 перебував на зборах військовозобов'язаних у військовій частині А0224 та виконав програму зборів за 2012р. у повному обсязі.

Відповідно до ч. 11, 12 ст. 29 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за призваними на збори військовозобов'язаними на весь період зборів та резервістами на весь час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, зберігається місце роботи, а також займана посада та середня заробітна плата на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування і форм власності.

Розміри грошового забезпечення і заохочення резервістів та порядок їх виплати визначаються Кабінетом Міністрів України.

Розрахунок середньої заробітної плати проводиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8.02.1995 року, виходячи із заробітку за два останні місяці.

Пунктом 11 Інструкції про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних та резервістів, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 80 від 12.03.2007 року та п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 1644 від 23.11.2006 року «Про порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних та резервістів», передбачено, що виплата середнього заробітку військовозобов'язаним, призваним на збори, провадиться підприємствами, де працюють призвані на збори. У подальшому такі виплати компенсують військові комісаріати.

На виконання вищенаведених вимог законодавства України громадянину ОСОБА_1 було нараховано та виплачено 1028,70 грн. середнього заробітку та з цієї суми до бюджету перераховано 384,01 грн. податків та зборів.

19 листопада 2012 року Миколаївському обласному військовому комісаріату було виставлено рахунок № 62921608 від на суму 1412, 71 грн. та надано довідку з розрахунком середнього заробітку ОСОБА_1

29 травня 2014 року позивачем на адресу відповідача було направлено лист № 856 з проханням погасити заборгованість та направлено рахунок № 62921608 від 19 листопада 2012 року на суму 1412, 71 грн. для оплати.

Разом з тим, відповідач заборгованість в сумі 1412,71 грн. не погасив, що змусило позивача звернутися з відповідним позовом до суду.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За невиконання належним чином грошових зобов'язань згідно з вимогами діючого законодавства України у встановлений строк, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні за період з грудня 2012р. по липень 2014р. в сумі 180,69 грн., 3% річних за період з 07.12.2012р. по 03.09.2014р. в сумі 73,85 грн.

Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем у судовому засіданні, рахунок № 62921608 від 19.11.2012р. на оплату 1412,71 грн. боргу був направлений на адресу відповідача 29.05.2014р. разом із листом від 29.05.2014р.№ 856.

Відповідно до п.1.1 розділу 2 Наказу Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 «Нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку)», нормативний строк пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) для місцевої кореспонденції становить Д+2, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Виходячи з викладеного відповідачем вищевказаний рахунок було отримано 31.05.2014р. (29.05.2014р. (Д)+2).

У відповідності до п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, прострочка заборгованості розпочалася з 08.06.2014р.

Згідно здійсненого судом розрахунку, сума трьох відсотків річних за період з 08.06.2014р. по 03.09.2014р. складає 10,10 грн.

Відповідно до листа Верховного суду України № 62-97 р від 03.04.1997 «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», якщо сума боргу повинна бути сплачена в період с 1 по 15 число відповідного місяця, то вона індексується з рахунком цього місяця, а якщо сума боргу повинна бути сплачена з 16 по 31 число відповідного місяця, то вона індексується з наступного місяця».

Прострочка заборгованості розпочалася з 08.06.2014р., а отже інфляційні слід нараховувати починаючи з червня 2014р.

Судом було здійснено розрахунок, згідно якого сума інфляційних за період червень - липень 2014р. складає 19,83 грн.

Суд відхиляє заперечення відповідача, оскільки відповідно до п. 10 Положення про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 389 від 3.06.2013 року, саме обласні військові комісаріати здійснюють відшкодування роботодавцям середнього заробітку військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міноборони.

Згідно Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовий обов'язок включає, зокрема проходження служби у військовому резерві. Вказаним законом визначено, що резервісти - це військовозобов'язані, які у добровільному порядку проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України та інших військових формувань.

Виходячи з наведеного, резервісти також мають статус військовозобов'язаних, а проходження служби у військовому резерві згідно ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» входить до складової частини військового обов'язку і їм також гарантована виплата середнього заробітку за весь час перебування на зборах.

Враховуючи викладене, позовні вимоги заявлені позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню частково.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконання договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судовий збір підлягає стягненню пропорційно задоволеним позовним вимогам - в сумі 1580,86 грн.

Керуючись ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Миколаївського обласного військового комісаріату /54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 33, ЄДРПОУ 08299180/ на користь Державне підприємство "Миколаївський морський торговельний порт" /54020, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23/14, ЄДРПОУ 01125608/ 1412,71 грн. основного боргу, 10,10 грн. - 3 % річних, 19,83 грн. - інфляційних, судовий збір в сумі 1580,86 грн.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.І. Васильєва

повний текст рішення складено та підписано 30.10.2014р.