Рішення № 41155532, 22.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17996/13 22.10.14

За позовом Заступника прокурора Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дар-С»

про повернення земельної ділянки

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від прокуратури: Грицаєнко Р.Л., Гаркавий І.С.

від позивача: не з'явились

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дар-С» про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Дар-С» повернути Київській міській раді земельні ділянки (кадастрові номери 8000000000:63:292:0005; 8000000000:63:292:0099; 8000000000:63:292:0100) загальною площею 3371 кв.м., вартістю 5 423 182, 00 грн., які розташовані на вул. Ревуцького, 2-в у Дарницькому районі міста Києва. Позовні вимоги обґрунтовані використанням відповідачем спірної земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2013 р. порушено провадження у справі № 910/17996/13 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 16.10.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Склад суду у даній справі змінювався.

У процесі провадження у справі відповідач подав заперечення на позов, у яких зазначає, що фактично договір оренди земельної ділянки по вул. Ревуцького, 2-в у Дарницькому районі міста Києва є неукладеним, а твердження прокурора про невиконання зобов'язання щодо повернення вказаної земельної ділянки необґрунтованими.

Крім того, відповідач відзначає, що акти обстеження спірної земельної ділянки, якими прокурор обґрунтовує заявлені вимоги, складені за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Дар-С» та, при цьому, прокурором не надано суду доказів використання спірної земельної ділянки саме Товариством з обмеженою відповідальністю «Дар-С».

При цьому, відповідач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Дар-С» як на момент складання актів, так і на час розгляду спору в суді не використовувало земельну ділянку по вул. Ревуцького, 2-в у Дарницькому районі міста Києва.

Прокурор подав письмові пояснення по справі, у яких відзначає, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києва зареєстровано декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Дар-С» про початок виконання будівельних робіт по вул. Ревуцького, 2-в у Дарницькому районі міста Києва, що спростовує твердження останнього про невикористання вказаної земельної ділянки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2014 р. для встановлення факту зайняття Товариством з обмеженою відповідальністю «Дар-С» земельної ділянки по вул. Ревуцького, 2-в у Дарницькому районі міста Києва, призначено судову експертизу у справі № 910/17996/13, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у даній справі на час проведення судової експертизи.

10.09.2014 р. матеріали справи № 910/17996/13 повернуто до Господарського суду міста Києва матеріали справи без виконання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2014 р. поновлено провадження у справі № 910/17996/13 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 13.10.2014 р.

Розгляд справи переносився в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У даному судовому засіданні прокурор підтримав заявлений позов та заперечив проти призначення експертизи у зв'язку з відсутністю суперечливості доказів у даній справи та наявністю у справі документів, достатніх для прийняття рішення у даній справі, в тому числі поданих Прокуратурою Дарницького району міста Києва.

Представники сторін на виклик суду не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками процесу, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 22.10.2014 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.05.2010 р. у справі № 44/327 визнано укладеним договір оренди земельної ділянки площею 3 832, 0 кв.м. для будівництва та експлуатації автомобільної заправної станції по вул. Ревуцького, 2-в у Дарницькому районі міста Києва між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дар-С» та Київською міською радою строком на п'ять років та зобов'язано Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєструвати вищевказаний договір.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дар-С» та Київською міською радою укладено договір оренди земельних ділянок по вул. Ревуцького, 2-в у Дарницькому районі міста Києва будівництва та експлуатації автомобільної заправної станції загальною площею 3 371 кв.м.

16.07.2010 р. вказаний договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис № 63-6-00591.

За актом приймання-передачі земельних ділянок від 16.07.2010 р. позивач передав, а відповідач прийняв у володіння і користування земельні ділянки по вул. Ревуцького, 2-в у Дарницькому районі міста Києва.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2010 р. у справі № 44/327 рішення Господарського суду України від 25.05.2010 р. скасовано, у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Дар-С» відмовлено.

Як встановлено судом, інформація про скасування договору оренди земельної ділянки № 63-6-00591 від 16.07.2010 р. внесена до бази даних міського земельного кадастру.

Між тим, судом встановлено, що 26.04.2013 р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києва зареєстровано декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Дар-С» про початок виконання будівельних робіт по вул. Ревуцького, 2-в у Дарницькому районі міста Києва, у якій зазначається що об'єктом будівництва є автозаправна станція.

16.07.2013 р. Державною інспекцією сільського господарства в місті Києві проведено обстеження земельної ділянки по вул. Ревуцького, 2-в у Дарницькому районі міста Києва, за результатами якої складено акт № 125, у якому зазначається, що вказана земельна ділянка використовується Товариством з обмеженою відповідальністю «Дар-С» для виконання підготовчих будівельних робіт та зайняття (переміщення) ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без документів, що посвідчують право власності, користування, в тому числі і на умовах оренди, передбачених ст. 125, 126 Земельного кодексу України; Київська міська рада за поданням Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) рішень про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Дар-С» зазначених земельних ділянок не приймала, що свідчить про їх самовільне зайняття.

Також в акті зазначається, що на вказаній земельній ділянці знято ґрунтовий покрив за відсутності спеціального дозволу, що є порушенням ст. 168 Земельного кодексу України.

Також 16.07.2013 р. Державною інспекцією сільського господарства в місті Києві складено акт перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства № А 340/095, відповідно до якого на земельній ділянці по вул. Ревуцького, 2-в у Дарницькому районі міста Києва виявлено ознаки проведення підготовчих будівельних робіт та порушення структури ґрунту

При цьому, у акті № А 340/095 від 16.07.2013 р. зазначається, що документи, які посвідчують право власності або користування вказаною земельною ділянкою, в тому числі, і на умовах оренди у Товариства з обмеженою відповідальністю «Дар-С» відсутні.

16.07.2013 р. Державною інспекцією сільського господарства в місті Києві складено припис про усунення Товариством з обмеженою відповідальністю «Дар-С» порушень вимог земельного законодавства на земельній ділянці по вул. Ревуцького, 2-в у Дарницькому районі міста Києва у 10-тидений строк.

15.08.2013 р. Державною інспекцією сільського господарства в місті Києві винесено припис про усунення Товариством з обмеженою відповідальністю «Дар-С» порушень вимог земельного законодавства на земельній ділянці по вул. Ревуцького, 2-в у Дарницькому районі міста Києва у 10-тидений строк.

27.08.2013 р. Прокурором Дарницького району міста Києва винесено подання № 52/6632 вих. 13 директору Товариства з обмеженою відповідальністю «Дар-С» про усунення порушень вимог природоохоронного законодавства на земельній ділянці по вул. Ревуцького, 2-в у Дарницькому районі міста Києва стосовно знесення зелених насаджень та зобов'язано останнього сплатити їх вартість на загальну суму 31 964, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи платіжним дорученням № 44 від 02.09.2013 р. відповідачем перераховано на рахунок Державної екологічної інспекції у місті Києві вартість шкоди у сумі 31 964, 00 грн.

При цьому, відповідно до листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Дар-С» вих. № 31 від 03.09.2013 р. вказані кошти сплачені відповідачем у якості компенсації вартсоіт зелених насаджень, видалений на земельній ділянці по вул. Ревуцького, 2-в у Дарницькому районі міста Києва.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, прокурор зазначає, що земельні ділянки по Ревуцького, 2-в у Дарницькому районі міста Києва використовуються Товариством з обмеженою відповідальністю «Дар-С» за відсутності правовстановлюючих документів, що є порушенням приписів ст. 126 Земельного кодексу України.

Крім того, прокурор відзначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Дар-С» в порушення норм ст. 168 Земельного кодексу України знято ґрунтовий покрив за відсутності спеціального дозволу.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Нормативно обґрунтовуючи заявлені вимоги, прокурор посилається на норми ст. 126 Земельного кодексу України, якою передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також приписи ст. 34 Закону України «Про оренду землі», якою обов'язок орендаря повернути земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України вставлено, що господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Статтею 12 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно положень ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно зі ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

У відповідності до ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

При цьому, у відповідності до положень Земельного кодексу України земля може перебути в особи у власності, користуванні або в оренді.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Таким чином, з налізу вищенаведених норм випливає, що підставою для користування земельною ділянкою, яка перебуває у комунальній власності, є відповідний договір оренди, укладений на підставі рішення органу місцевого самоврядування

Орендою землі у відповідності до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Як встановлено ст. 2 Закону України «Про оренду землі», відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Договір оренди землі, відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі», це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У відповідності до ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється у випадках, передбачених законом.

Розглядаючи даний спір по суті, судом встановлено, що рішення Господарського суду України від 25.05.2010 р. у справі № 44/327, яким укладено договір № 63-6-00591 від 16.07.2010 р., набрало законної сили з 11.06.2010 р. та скасовано постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2010 р.

За змістом ч. 2 ст. 187 Господарського кодексу України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Таким чином, договір оренди земельної ділянки № 63-6-00591 від 16.07.2010 р. вважається укладеним з 11.06.2010 р. та діяв до 11.11.2010 р., а відтак - доводи відповідача про неукладення договору оренди земельної ділянки № 63-6-00591 від 16.07.2010 р. визнаються судом необґрунтованими та спростовуються вищенаведеним.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу, що земельна ділянка відповідачу передавалась за актом приймання-передачі земельних ділянок від 16.07.2010 р.

Тож, приймаючи до уваги наявні у справі документи, а саме - декларацію Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києва від 26.04.2013 р., акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства, складені Державною інспекцією сільського господарства в місті Києві, а також встановлені судом обставини, щодо відшкодування Товариства з обмеженою відповідальністю «Дар-С» вартості зелених насаджень, видалених на земельній ділянці по вул. Ревуцького, 2-в у Дарницькому районі міста Києва, суд вважає доведеними твердження прокурора про зайняття відповідачем спірної земельної ділянки.

Підсумовуючи вищевикладене, зважаючи, що відповідачем не доведено належними та допустимим доказами звільнення ним земельної ділянки по вул. Ревуцького, 2-в у Дарницькому районі міста Києва та не надано доказів наявності правових підстав користування нею, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог прокурора та вважає за необхідне задовольнити позов.

В той час, суд вважає за доцільне відзначити, що доводи прокурора про зняття Товариством з обмеженою відповідальністю «Дар-С» ґрунтового покриву на земельній ділянці по вул. Ревуцького, 2-в у Дарницькому районі міста Києва належними засобами доказування не доведені та приймаючи рішення у даній справі, судом зазначені твердження прокурора не враховувались.

Судовий збір, відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, від сплати якого прокурор у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету.

Відповідно до п. 2.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Заступника прокурора Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради задовольнити.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Дар-С» (03040, м. Київ, вул. Василя Жуковського, 22, код ЄДРПОУ 32303254) повернути Київській міській раді (01044, м. Київ, вул. Хрещатик 36, код ЄДРПОУ 22883141) земельні ділянки (кадастрові номери 8000000000:63:292:0005; 8000000000:63:292:0099; 8000000000:63:292:0100) загальною площею 3371 кв.м., вартістю 5 423 182, 00 грн., які розташовані на вул. Ревуцького, 2-в у Дарницькому районі міста Києва.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дар-С» (03040, м. Київ, вул. Василя Жуковського, 22, код ЄДРПОУ 32303254), ), з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання судового рішення, в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 147, 00 (одна тисяча сто сорок сім грн. 00 коп.) грн.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 27.10.2014 р.

Суддя Пригунова А.Б.