Рішення № 41155486, 30.10.2014, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 жовтня 2014 р. Справа № 903/793/14

за позовом прокурора м. Луцька в інтересах держави та територіальної громади міста в особі Державного комунального підприємства "ЛУЦЬКТЕПЛО"

до відповідача:фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення 11 750,52 грн.

Суддя Кравчук В.О.

при секретарі судового засідання Міськіву Т.І.

За участю представників сторін:

від прокуратури: Католик І.А. - дов. №113-6592 вих.10 від 16.09.2014р.

від позивача: Кравчук Л.О. - дов. №77/08 від 10.01.2014р.

від відповідача: н/з

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. ст. 22, 29 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки представнику прокуратури та представнику позивача.

СУТЬ СПОРУ: позивач - прокурор м. Луцька в інтересах держави та територіальної громади міста в особі Державного комунального підприємства "ЛУЦЬКТЕПЛО" просить господарський суд Волинської області стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 11 750,52 грн., з них: 5 626,41 грн. боргу за надані послуги з теплопостачання згідно договору №1-153 від 21.05.2009р., 5 626,41 грн.- пені, 122,53 грн. -3% річних, та 375,17 грн.- інфляційних втрат.

Позовна заява обгрунтована невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань по оплаті послуг теплопостачання згідно договору № 1-153 від 21.05.2009 року.

Прокурор, представник позивача в судовому засіданні 27.10.2014р. позов підтримали та просили його задоволити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, уповноваженого представника не направив, водночас, на адресу суду надіслав відзив на позовну заяву вх. №01-29/10125/14 від 27.10.2014р., в якій позов визнає частково. Невизнання відповідачем позову полягає у неправомірності зміни Позивачем цін/тарифів, порядку їх повідомлення та нарахування плати Відповідачу у 2012-2014р. за надані послуги по теплопостачанню .

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, господарський суд

в с т а н о в и в:

21.05.2009 року між державним комунальним підприємством "Луцьктепло" , як теплопостачальною організацією та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, як споживачем, було укладено договір на надання послуг по теплопостачанню № 1-153.

Згідно ст.1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Приписами ч.1 ст.193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності із ч.1 ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Пунктами 6, 7 ст.276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Законом України "Про теплопостачання" передбачено, що теплопостачальна організація має право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами. В свою чергу, ч.6 ст.19 даного Закону та п.5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" зобов'язано споживача щомісячно здійснювати оплату послуг теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до "Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води та гарячої води і водовідведення", затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, послуги надаються споживачеві на підставі договору ,що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення.

З п. п. 3.1., 3.1.1. договору вбачається, що споживач сплачує теплопостачальній організації вартість наданих йому послуг по діючих згідно з показами приладів обліку, при відсутності приладів обліку - на підставі розрахунків відповідно до обсягів загальної площі теплового навантаження, розрахунки оформляються додатком №1 до договору.

Споживач зобов'язувався проводити 100 % передоплату за послуги, згідно додатку №1 в термін до 1-го числа розрахункового місяця (п.3.2 договору)

На виконання п. 2.1.1. договору від 21.05.2009 року № 1-153 ДКП "Луцьктепло" за жовтень 2012 - квітень 2014 року надало фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 послуги по теплопостачанню на загальну суму 12 757,92 грн. (а.с. 11-17).

Фізична особа - підприємецьОСОБА_1 не виконала належним чином взяті на себе зобов'язання, не оплатила у повному обсязі вартість наданих послуг за теплопостачання, в зв'язку з чим заборгувала перед ДКП "Луцьктепло" 5 626,41 грн., що підтверджується розрахунком ціни позову. (а.с. 18).

У відповідності до ст.509 ЦК України зобов'язання є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу,сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтями 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, 193 ГК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обовязок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом та не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.4 ст.24 Закону України "Про теплопостачання" споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з постачальною організацією.

Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій. передбачених вказаним Кодексом, іншими законами або договором ст. 193 ГК України).

Згідно із ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (п. 1 ст. 549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу на весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Згідно п.2 ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті послуги та утримання прибудинкових територій", п 4.4. Договору передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо розмір не встановлений угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

На момент звернення з позовом до суду фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зобов'язання щодо оплати послуг з постачання теплової енергії не виконала, тому з відповідача слід стягнути за порушення строку оплати, встановленого п.3.2 договору №1-153 від 21.05.2009р., відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" пеню за період з 01.01.2014 по 30.06.2014 в сумі 5 626,41 грн. прострочки договору (а.с. 19).

У зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати послуг теплопостачання, встановлених п.3.2. договору №1-153 від 21.05.2009р., з останнього відповідно до ст. 625 ЦК України слід стягнути 3 проценти річних в сумі 122,53 грн. та збитки, завдані інфляцією - 375,17 грн. (за період з жовтня 2013 року по квітень 2014 року).

Таким чином, загальна заборгованість становить 11 750,52 грн., в тому числі основний борг - 5 626,41 грн., 5 626,41 грн.- пені, 122,53 грн. -3% річних, та 375,17 грн.- інфляційних втрат.Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

У зв'язку із задоволенням позову судові витрати по справі на підставі ст. ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.526, 546, 549, 599, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст. 173, 193, 275 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. 24 Закону України "Про теплопостачання", ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з відповідача - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь державного комунального підприємства "Луцьктепло" (м. Луцьк, вул. Гулака-Артемовського, 20, р/р 260081171 в ВФ ВАТ "Кредитпромбанк", МФО 303741, код 30391925) заборгованість в розмірі 11 750,52 грн., в тому числі основний борг - 5 626,41 грн., 5 626,41 грн.- пені, 122,53 грн. - 3% річних та 375,17 грн.- інфляційних втрат.

3. Стягнути з відповідача - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України - 1827,00грн. судового збору.

Повний текст рішення складено

30.10.2014

Суддя В. О. Кравчук