Ухвала суду № 41155452, 23.10.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________Провадження: 22-ц/790/4696/14 Головуючий 1 інстанції - Курганникова О.А.

Справа № 641/11508/13-ц Доповідач - Коростійова В.І.

Категорія: договірні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Коростійової В.І.,

суддів: - Гуцал Л.В., Крилової Т.Г.,

за участю секретаря - Бойко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 15 квітня 2014 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_3 про визнання договору поруки припиненим, -

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Кредитні ініціативи» звернулося до суду із вказаним позовом.

Просило стягнути з боржника за кредитним договором №2001/0907/98-012 від 25 вересня 2007 року ОСОБА_3 і поручителя за договором поруки №2001/0907/98-012-РІ від 25 вересня 2007 року ОСОБА_4 солідарно заборгованість за кредитним договором станом на 16 липня 2013 року за курсом Національного банку України (далі - НБУ) 13129456,95 грн., з яких:

- заборгованість за кредитом - 7134541,09 грн.;

- заборгованість за відсотками - 3047642,10 грн.;

- пеня - 2947273,76 грн.

та витрати по сплаті судового збору у сумі 3441 грн.

В обґрунтування позову посилалось на те, що боржник ОСОБА_3 свої зобов'язання за кредитним договором не виконує. Боржник ОСОБА_3 і поручитель ОСОБА_4 відповідають як солідарні боржники. Право вимоги до нього, позивача, за вказаним кредитним договором і договором поруки перейшло на підставі договору факторингу від 28 листопада 2012 року.

У грудні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зустрічним позовом.

Просив визнати таким, що припинив свою дію, договір поруки №2001/0907/98-012-РІ від 25 вересня 2007 року та договори про внесення змін та доповнень до нього №№ 1, 2, 3 від 20 березня, 24 листопада 2009 року та 18 лютого 2010 року відповідно.

В обґрунтування позову посилався на те, що позивач пропустив встановлений законом строк пред'явлення вимог до поручителя та строк позовної давності. Крім того, у кредитний договір були внесені зміни без його згоди додатковими угодами №№ 4, 5, 6, 7, 8 від 9 липня, 9 липня, 24 листопада, 24 листопада 2009 року, 18 листопада 2010 року - відповідно, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності.

Справа розглянута за відсутності відповідачів.

Рішенням Комінтернівського районного суду міста Харкова від 15 квітня 2014 року позов ТОВ «Кредитні ініціативи» задоволено у повному обсязі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» солідарно 13129456 грн.; та витрати по сплаті судового збору у сумі 3441 - у рівних частках з кожного.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просе рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким ТОВ «Кредитні ініціативи» у позові відмовити. При цьому посилається на: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального і процесуального права.

Інші особи, які беруть участь у справі, рішення суду першої інстанції не оскаржили.

ТОВ «Кредитні ініціативи» подало письмові заперечення на апеляційну скаргу, вважало її безпідставною, а рішення суду - законним і обґрунтованим.

Перевіряючи законність і обгрунтованість судового рішення відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України - у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено і підтверджено наявними у справі доказами, що 25 вересня 2007 року акціонерний комерційний банк (далі - АКБ) «ТАС Комерцбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ) «Сведбанк» уклало з фізичною особою ОСОБА_3 кредитний договір №2001/0907/98-012 (далі - кредитний договір від 25 вересня 2007 року), згідно якого банк надав ОСОБА_3 кредит у вигляді кредитної лінії, що не поновлюється, у сумі 880000 доларів США зі сплатою 12,5% річних, а у разі невиконання п.5.1.12 цього договору - 14,5; річних за користування кредитом строком до 24 вересня 2017 року згідно графіку повернення кредиту (а.с.23-32).

До кредитного договору від 25 вересня 2007 року між ПАТ «Сведбанк» і ОСОБА_3 укладено: додаткову угоду №1 від 22 грудня 2008 року, договори про внесення змін та доповнень №2 від 20 березня 2009 року; №3 від 8 липня 2009 року; №4 від 9 липня 2009 року; №5 від 9 липня 2009 року; №6 від 24 листопада 2009 року; №7 від 24 листопада 2009 року №8 від 18 лютого 2010 року, якими сторони додатково визначили порядок нарахування процентів, комісії та погашення заборгованості за кредитним договором від 25 вересня 2007 року, у тому числі збільшили строк виконання кредитного зобов'язання до 24 вересня 2027 року та визначили, що позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом за період: з 10 липня по 24 листопада 2009 - 7,25% річних; з 25 листопада 2009 року по 25 листопада 2010 року - 7,25%; з 10 листопада 2010 року по 9 листопада 2011 року -10%; з 10 листопада 2011 року по 24 вересня 2027 року - 17,21% річних (а.с.33-51).

25 вересня 2007 року між АКБ ТАС «Комерцбанк» і ОСОБА_4 укладено договір поруки №2001/0907/98-012-РІ (далі - договір поруки від 25 вересня 2007 року), за умовами якого ОСОБА_4 поручився перед банком за виконання ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором від 25 вересня 2007 року і додатковими угодами до нього у повному обсязі (а.с.52).

До договору поруки від 25 вересня 2007 року між ПАТ «Сведбанк» і ОСОБА_4 укладено: договір про внесення змін і доповнень від 20 березня 2007 року; договір про внесення змін та доповнень від 24 листопада 2009 року; договір про внесенення змін від 18 лютого 2010 року, за умовами яких поручитель зобов'язався перед банком за виконання кредитних зобов'язань ОСОБА_3 у сумі 892598,66 доларів США, у тому числі зміненої згідно договорів про внесення змін та доповнень №8 від 18 лютого 2010 року строком до 24 вересня 2027 року процентної ставки.

28 листопада 2012 року ПАТ «Сведобанк», який є правонаступником ТАС «Комерцбанк», уклало з товариством з обмеженою відповідальністю факторингова компанія «Вектор Плюс» (далі - ТОВ ФК «Вектор Плюс») договір факторингу №15, за умовами якого банк відступив свої права вимоги за кредитним договором від 25 вересня 2007 року, а ТОВ ФК «Вектор Плюс» за плату набуло право вимоги заборгованості ОСОБА_3 за вказаним кредитним договором та договором забезпечення від ОСОБА_4 Після переходу прав вимоги заборгованості до ТОВ ФК «Вектор Плюс» останнє мало право нараховувати, в якості нового кредитора, проценти, комісії, штрафні санкції та інші обов'язкові платежі по відношенню до боржника у разі невиконання ним вимог кредитного договору по сплаті обов'язкових платежів, строк сплати яких не настав на дату підписання цього договору, але настане у майбутньому.

28 листопада 2012 року ТОВ ФК «Вектор Плюс» уклало з ТОВ «Кредитні ініціативи» договір факторингу, за умовами якого ТОВ ФК «Вектор Плюс» відступило своє право вимоги за кредитним договором від 25 вересня 2007 року, а ТОВ «Кредитні ініціативи» за плату набуло право вимоги заборгованості з боржника ОСОБА_3 та договором забезпечення з ОСОБА_4 Після переходу права вимоги заборгованості до ТОВ «Кредитні ініціативи», останнє має право нараховувати, в якості нового кредитора, проценти, комісії, штрафні санкції та інші обов'язкові платежі по відношенню до боржника ОСОБА_3 у разі невиконання ним вимог кредитного договору по сплаті обов'язкових платежів, строк сплати яких не настав на дату підписання цього договору, але настане у майбутньому (а.с. 151-220 т.1).

Відповідно до ч.1 ст.1077, ч.1 ст.1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно ч.1 ст.1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

За приписами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного

законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 належним чином умови договору не виконував, внаслідок чого станом на 16 липня 2013 року допустив заборгованість за кредитним договором у сумі 13129456,95 грн., з яких:

- заборгованість за кредитом - 7134541,09 грн.;

- заборгованість за відсотками - 3047642,10 грн.;

- пеня - 2947273,76 грн.

Вказана заборгованість підтверджується відповідним розрахунком ТОВ «Кредитні ініціативи», який ОСОБА_3 не спростував (а.с.66-67 т.2).

З огляду на це, суд першої інстанції підставно задовольнив позов та стягнув з ОСОБА_3 вказану заборгованість.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Посилання ОСОБА_3 на те, що наступне право відступлення права грошової вимоги не допускається без попереднього письмового дозволу спостережної ради банку, не ґрунтується на матеріалах справи і вимогах закону.

Відповідно до ст.1083 ЦК України наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Договір факторингу №15 від 28 листопада 2012 року допускає наступне відступлення права грошової вимоги.

При цьому згідно п.2.6.5 договору факторингу №15 від 28 листопада 2012 року письмовий дозвіл на наступне відступлення фактором прав вимоги заборгованості до боржників від банку не потрібен, якщо намір придбати у фактора право вимоги заборгованості боржників має банківська установа або фінансова установа (у тому числі факторингова компанія).

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Кредитні ініціативи» є фінансовою установою, яка внесена до Державного реєстру фінансових установ України відповідно до реєстраційного свідоцтва №214 серія РК від 15 вересня 2011 року (а.с.78-81 т.1).

Посилання ОСОБА_3 на те, що він не був повідомлений про зміну кредитора, спростовуються такими повідомленнями, які є у матеріалах справи (а.с.74-75, 141-142 т.1).

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 звертався до суду з позовом про визнання договору факторингу від 28 листопада 2012 року недійсним з тих підстав, що він був укладений за відсутності відповідного дозволу на здійснення валютних операцій.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 22 липня 2014 року ОСОБА_3 у позові про визнання недійсним договору факторингу із вказаних підстав відмовлено. На час розгляду справи у апеляційному суді ОСОБА_3 вказане рішення не оскаржив, що підтвердив представник ОСОБА_3 (а.с.52-57 т.2).

На час розгляду справи апеляційним судом договір факторингу від 28 листопада 2012 року недійсним не визнано.

До того ж за змістом ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу є право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право грошової вимоги, яка виникне в майбутньому, що належало банку згідно кредитного договору від 25 вересня 2007 року.

У частині відмови ОСОБА_4 у позові про визнання договору поруки недійсним, ОСОБА_4 рішення суду першої інстанції не оскаржив.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України рішення суду першої інстанції у цій частині в апеляційному порядку не переглядалось.

Керуючись п.1 ст.303, ст.304, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 15 квітня 2014 року у частині солідарного стягнення з ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованості за кредитним договором у розмірі 13129456 ( тринадцять мільйонів сто двадцять дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят шість) гривень 95 копійок та 1720 (однієї тисячі сімсот двадцяти) гривень 50 копійок витрат по сплаті судового збору залишити без змін.

В іншій частині рішення не оскаржувалось і судом апеляційної інстанції не переглядалось.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -

Судді: