Ухвала суду № 41155184, 28.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/10277/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко А.І.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бужак Н. П.

Суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.

За участю секретаря Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної міграційної служби України до Державної виконавчої служби України, старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Власюка Дмитра Васильовича про визнання дій та постанови незаконними, скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В :

Державна міграційна служба України звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної виконавчої служби України та старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Власюка Дмитра Васильовича про визнання незаконними дій старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України Власюка Д.В., які полягають у винесенні постанови про стягнення виконавчого збору від 17 червня 2014 року ВП №43635457, визнання незаконною та скасування постанови від 17 червня 2014 року ВП №43635457.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2014 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову Державної виконавчої служби України від 17 червня 2014 року ВП №43635457 про стягнення з боржника виконавчого збору. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Державна виконавча служба України подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову, якою відмовити в задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши осіб, що з»явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 23 травня 2014 року на адресу Державної виконавчої служби України надійшла заява ОСОБА_3 про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа №815/5327/13-а, виданого Одеським окружним адміністративним судом 06 травня 2014 року, про зобов'язання ДМС України повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту з урахуванням інформації по країні походження позивача.

10 червня 2014 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України Власюком Д.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та визначено боржнику строк протягом 7 днів з моменту відкриття виконавчого провадження для самостійного виконання виконавчого документа.

У зв'язку з невиконанням боржником у наданий для добровільного виконання виконавчого листа строк, 17 червня 2014 року старшим державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1360,00 грн.

Не погоджуючись з постановою про стягнення виконавчого збору, Державна міграційна служба України звернулася до суду за захистом своїх прав.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Частиною 4 статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Пунктом 7 частини 2 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами. Якщо виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій або штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до частини 2 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною 2 статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Статтею 31 Закону України «Про виконавче провадження», закріплено, що копії постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання виконавчого листа №815/5327/13-а, виданого 06 травня 2014 року Одеським окружним адміністративним судом, про зобов'язання ДМС України повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту з урахуванням інформації по країні походження позивача, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України Власюком Д.В. відкрито виконавче провадження №43635457, про що винесено постанову від 10 червня 2014 року.

Пунктом 2 резолютивної частини постанови боржника зобов'язано самостійно виконати виконавчий документ протягом 7 днів з моменту відкриття виконавчого провадження.

З копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, наданого апелянтом, вбачається, що постанова про відкриття виконавчого провадження отримана Державною міграційною службою 13.06.2014 року та зареєстровано в ДМС України 16 червня 2014 року за вх. №28070/0-14.

Листом від 18 червня 2014 року за № 9/885-14 Державна міграційна служба України повідомила старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Власюка Д.В. про повне самостійне виконання рішення суду на підставі якого видано виконавчий документ (копія рішення ДМС України від 20.03.2014 року №27-14 додається).

Отже, колегія суддів вважає, що позивач добровільно виконав виконавчий документ про що своєчасно повідомив виконавчу службу.

У подальшому, як вбачається із листа Державної міграційної служби №Х-8052/5-109/17 від 18.06.2014 року, позивач повідомив відповідача про стан виконання виконавчого листа, в т.ч. і, що виконавчий документ виконано боржником самостійно. На час направлення листа відповідно до Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» здійснюється повторний розгляд заяви.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що підстави для притягнення боржника до відповідальності за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання, у відповідача станом на 17 червня 2014 року були відсутні, а державний виконавець, перед винесенням оскаржуваної постанови, не виконав покладені на нього Законом України «Про виконавче провадження» обов'язки, а саме не врахував дати отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження та не вчинив дії з метою з'ясування виконання боржником судового рішення у добровільному порядку станом на зазначену дату.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 198,200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 29 жовтня 2014 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.