Постанова № 41155152, 30.10.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2014 року № 813/4745/14

Львівський окружний адміністративний суд в складі

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

секретар судового засідання Шозда Г.В.

з участю позивача - ОСОБА_1,

представників

від позивача: ОСОБА_2,

від відповідача: Цебрівський Р.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказів; поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, про визнання протиправним та скасування наказу від 05.07.2011 року за №800 в частині звільнення з посади начальника відділу боротьби з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності та комп'ютерних технологій УДСБЕЗ ГУМВС України у Львівській області з органів внутрішніх справ відповідно до ст.12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни; про визнання протиправним та скасування наказу від 12.07.2011 року за №208; поновлення в органах внутрішніх справ з 12.07.2011 року; про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги мотивовані тим, зокрема, що службове розслідування було проведено з порушеннями: не надавались пояснення, не було доведено зміст наказу та не отримано його поштою. Також, продовжується у позовній заяві, як вбачається зі змісту спірного наказу позивача було звільнено за порушення службової дисципліни, але обставини справи вказують на те, що звільнення повинно було відбутись за вчинення корупційного діяння. При цьому, зазначає позивач, жодного судового рішення в підтвердження вчинення ним корупційного діяння на час звільнення не було. Крім того, продовжує позивач, при застосуванні дисциплінарного стягнення не враховано попередньої поведінки особи, визнання нею вини, ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Як наслідок, позивач вважає, що він підлягає поновленню на роботі, а також йому належить до виплати середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позивач та його представник дали аналогічні пояснення, просять позов задоволити.

Відповідач в запереченні на позовну заяву зазначає, що матеріалами службового розслідування повністю підтверджується вина ОСОБА_1 в порушенні службової дисципліни - проявилося у систематичному вимаганні та отриманні грошових коштів від громадян. Також, відповідач зазначає, що відсутність в діях складу злочину ніяким чином не може ототожнюватись з відсутністю фактів порушення дисципліни. Крім того, відповідач звертає увагу суду на те, що на момент вчинення дисциплінарного проступку позивач мав діюче стягнення. Відповідач також зазначає про відсутність порушень з його боку під час притягнення до дисциплінарної відповідальності. Звертає відповідач увагу суду і на те, що позивачем порушено порядок оскарження дій посадових осіб - не звертався зі скаргою до вищестоящого керівництва. У запереченні відповідач вважає, що згідно з п.24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, стягнення грошового забезпечення допускається лише за один рік.

Представник відповідача заперечення підтримав, просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши позивача та представників сторін, дослідивши наявні у справі докази та давши їм оцінку, суд виходив з наступного.

Наказом відповідача від 05.07.2011 року №800 позивача за грубі порушення положень Закону України «Про міліцію», Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, наказів МВС України від 16.03.2007 року №81 та від 26.03.2010 року №90, дискредитацію звання працівника органів внутрішніх справ, що проявилась у систематичному вимаганні та отриманні грошових коштів від громадян, негативно вплинули на імідж міліції та призвели до порушення кримінальної справи, у відповідності до ст.12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, на начальника відділу боротьби з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності та комп'ютерної технології УДСБЕЗ ГУМВС України у Львівській області капітана міліції ОСОБА_1 накласти дисциплінарне стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ.

Як наслідок наказом відповідача від 12.07.2011 року за №208 о/с відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, звільнено з органів внутрішніх справ у запас збройних сил України за п.64 «є» звільнено відповідача, начальника відділу боротьби з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності та комп'ютерної технології УДСБЕЗ ГУМВС України у Львівській області, з 12.07.2011 року.

Підставою для прийняття спірних наказів були висновок службового розслідування від 05.07.2011 року та подання від 12.07.2011 року відповідно.

У висновку службового розслідування зазначено, що 05.07.2011 року прокуратурою Львівської області порушено кримінальну справу №181-0042 відносно позивача за фактом зловживання владою та службовим становищем, вчинене працівником правоохоронного органу, за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.368, ч.3 ст.364 КК України, та викладено обставини вимагання та отримання коштів від громадян.

В свою чергу у поданні від 12.07.2011 року йдеться про характеристику позивача, накладення на нього стягнення, обставини затримання при отриманні хабара та порушення кримінальної справи.

У відповідності до підпункту «є» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року за №114, з наступними змінами та доповненнями, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.

Статтею 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV, передбачено, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

У відповідності до ст.1 згаданого Статуту, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Підставою для накладення дисциплінарних стягнень, як вбачається зі змісту ст.12 цього ж Статуту є порушення службової дисципліни.

Як вбачається зі змісту висновку службового розслідування, спірного наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача було звільнено за систематичне вимагання та отримання грошових коштів від громадян.

Саме такі дії позивача відповідач у зазначених документах кваліфікував як порушення дисципліни.

При цьому, в матеріалах справи наявний вирок Личаківського районного суду м.Львова від 26.05.2014 року у справі за №1/463/3/14 (набрав законної сили), яким, зокрема, ОСОБА_1 визнано невинним у пред'явленому обвинуваченні за ч.4 ст.368, ч.3 ст.364, ч.5 ст.27-ч.1 ст.203-2 КК України та виправдано позивача за недоведеністю його участі у вчиненні злочинів, передбачених згаданими нормами.

У відповідності до положень ч.4 ст.72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Згаданим вироком судом спростовано обставини вчинення діянь - систематичного вимагання та отримання грошових коштів від громадян - ОСОБА_1, які під час службового розслідування вважались доведеним дисциплінарним проступком.

Тому, в силу положень ч.4 ст.72 КАС України, обставини відсутності систематичного вимагання та отримання грошових коштів від громадян ОСОБА_1, які встановлені зазначеним вироком, є обов'язковими для суду та вказують на відсутність в діяннях позивача дисциплінарного проступку.

При цьому, відповідачем не подано інших доказів, в силу положень ч.2 ст.71 КАС України, які б вказували на правомірність спірного наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача та наявності в діях останнього дисциплінарного проступку.

Покликання у поданні від 12.07.2011 року на наявність у позивача діючого дисциплінарного стягнення, застосованого наказом за №220 від 24.02.2011 року, спростовується постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03.06.2011 року у справі за №2а-3586/11/1370, яка залишена без змін судом апеляційної інстанції ухвалою від 25.10.2011 року.

Крім того, суд розглядаючи даний спір не може залишити поза увагою і те, що чинним законодавством, зокрема, згаданим Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, розмежовано не лише підстави звільнення ( підп. «є» та підп. «й» п.64), а й порядок звільнення в залежності від підстав.

Так, підпунктом «й» пункту 64 зазначеного Положення передбачено, що звільнення зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного корупційного правопорушення, пов'язаного з порушенням обмежень, передбачених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", або кримінального правопорушення.

Пунктом 67 цього ж Положення передбачено, що особи рядового або начальницького складу, притягнуті до відповідальності за вчинення адміністративного корупційного правопорушення, пов'язаного з порушенням обмежень, передбачених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", або кримінального правопорушення, підлягають звільненню із служби в органах внутрішніх справ у триденний строк з дня надходження до органу внутрішніх справ копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили.

Зі змісту висновку службового розслідування від 05.07.2011 року вбачається, що відповідач був поінформований про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1, за діяння, які досліджувались під час згаданого службового розслідування, однак в порушення п.67 згаданого Положення, застосував до позивача дисциплінарне стягнення без відповідного судового рішення.

При цьому, слід зазначити, що зазначений прядок звільнення кореспондується з конституційним принципом презумпції невинності закріпленим у ст.62 Основного Закону України.

Наведені обставини вказують на невідповідність спірних наказів критеріям законності та обґрунтованості, передбачених п.1 та п.3 ч.3 ст.2 КАС України.

Також, судом не беруться до уваги посилання відповідача на те що відсутність в діях складу злочину ніяким чином не може ототожнюватись з відсутністю фактів порушення дисципліни, оскільки у наявних в матеріалах справи службовому розслідуванні, поданні та наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності йдеться лише про систематичне вимагання та отримання грошових коштів ОСОБА_1 від громадян, яке спростовано у встановленому законодавством судовому порядку, а не про інші якісь дисциплінарні проступки.

Не можна взяти до уваги, і посилання позивача на не врахування попередньої поведінки особи, визнання вини, ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо, враховуючи обставини звільнення позивача.

Не заслуговують на увагу посилання відповідача на порушення порядку оскарження дій посадових осіб, оскільки такі обставини не перешкоджають позивачу звертатись безпосередньо до суду.

У відповідності до положень абзацу першого п.24 згаданого Положення, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік.

З врахуванням наведеної норми та викладених обставин, вимоги в частині поновлення на посаді з 13.07.2011 року (оскільки день звільнення вважається днем перебування на службі, згідно абзацу другого п.2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110) та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах одного року є обґрунтованими.

Застосовуючи аналогію закону, передбачену ч.7 ст.9 КАС України, при визначенні грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, судом застосовуються норми законодавства, які регулюють визначення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

При цьому, у відповідності до ч.2 ст.235 КЗпП України, підп. «з» п.1, п.5 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100, основою для визначення середнього заробітку є середньоденна (годинна) заробітна плата, яка згідно довідки відповідача та кількості робочих днів у травні-червні 2011 року становить 122 грн. 78 коп.

Визначаючи кількість днів, за які належить стягнути грошове забезпечення за вимушений прогул, судом враховано період з 13.07.2011 року по 13.07.2012 року (не більше як за один рік) та листи Міністерства праці та соціальної політики України від 25.08.2010 року №9111/0/14-10/13 і Міністерства соціальної політики України від 23.08.2011 року №8515/0/14-11/13. Така кількість днів становить 253.

З врахуванням викладеного, сума, які підлягає стягненню, дорівнює 31063 грн. 34 коп., а середньомісячна заробітна плата - 3008 грн. 19 коп.

З огляду на викладене, суд вважає, що позов в частині визнання протиправними та скасування наказів в межах заявлених вимог, поновлення на посаді позивача з 13.07.2011 року та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах року є обґрунтований і підлягає до задоволення. В іншій частині в задоволенні позову належить відмовити.

Також, у відповідності до положень пунктів 2 і 3 ст.256 КАС України, постанову в частині стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді звернути до негайного виконання.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, зі сторін спору не належить стягувати.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 51, 71, 86, 94, 158, 160, 163, 167, 258 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати накази Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 05.07.2011 року за №800 та від 12.07.2011 року за №208 о/с в частині що стосуються притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення ОСОБА_1.

3. Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу боротьби з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності та комп'ютерних технологій управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області з 13.07.2011 року.

4. Стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, що знаходиться за адресою м.Львів, пл. Генерала Григоренка, 3 (ідентифікаційний код 08592247) на користь ОСОБА_1, який мешкає за адресою АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) 31063 грн. 34 коп. (тридцять одна тисяча шістдесят три гривні тридцять чотири копійки) грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, за виключенням податків і зборів.

5. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

6. Постанову в частині стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в сумі 3008 грн. 19 коп. (три тисячі вісім гривень дев'ятнадцять копійок), за виключенням податків і зборів, та поновлення на посаді ОСОБА_1 звернути до негайного виконання.

7. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

8. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 31 жовтня 2014 року.

Суддя В.Я.Мартинюк