Ухвала суду № 41154898, 30.10.2014, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

130/3232/14-ц

6/130/107/2014

У Х В А Л А

Іменем України

30.10.2014 р.

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Вернік В.М.,

із участю : - секретаря Росовської О.Ю.,

- державного виконавця Лапко М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жмеринка подання головного державного виконавця відділу ДВС Жмеринського міськрайонного управління юстиції про тимчасове обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобовязань,

УСТАНОВИВ :

Головний державний виконавець відділу ДВС Жмеринського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_1, за погодженням із начальником вказаного відділу ДВС, 29.10.2014 року звернулася до Жмеринського міськрайонного суду з цим поданням із клопотанням про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобовязань покладених на нього судовим рішенням, вказавши, що у її провадженні перебуває виконавче провадження щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання дочок ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та Карини, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини доходів щомісячно, починаючи з 06.10.2003 року і до досягнення дітьми повноліття, за яким рахується станом на 30.09.2014 року заборгованість на загальну суму 65462,81 грн., посилаючись відсутність у вказаного боржника майна, на яке можливо було б звернути стягнення, а також на повідомлення стягувача про намір боржника найближчим часом покинути межі України та виїхати до Російської Федерації.

В судовому засіданні державний виконавець Лапко М.П. підтримала вимоги подання з викладених в ньому обгрунтувань. Вказала про відсутність наразі відомостей щодо наявності у боржника ОСОБА_2 закордонного парспорту чи фактичного здійснення останнім перетину державного кордону.

Заслухавши доводи державного виконавця, вивчивши матеріали подання, суд доходить наступного.

Пунктом 2 ч.1 ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України" підставами для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон серед іншого визначено випадки, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобовязання - до виконання зобовязань, або розвязання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобовязань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Згідно вимог ст.377-1 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження, зокрема, боржника - фізичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу ДВС; суд негайно розглядає подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Відповідно до ст.33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Таким чином, право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає саме у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду, зобов'язань, тобто лише формальна наявність самого

зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з вказаним поданням, оскільки факт ухилення має підтверджуватись сукупністю доказів, які повинні зазначитись у поданні.

Так, відсутність достеменних відомостей про наявність чи відсутність у боржника ОСОБА_2 паспорту для виїзду за кордон, даних про його системний перетин, та навіть не зафіксоване ні в який спосіб відповідне повідомлення стягувача не становлять очевидних ознак намірів боржника до виїзду за межі України, а надто за умов збереження до теперішнього часу міжнародних угод України з іншими країнами ближнього зарубіжжя, з якими встановлено безвізовий перетин кордону, правової допомоги у цивільних справах, сукупність чого не визначає нагальної потреби обмеження у праві виїзду за кордон заявленої особи.

Відсутні також об'єктивні підтвердження умисного ухилення заявленого боржника від виконання своїх зобовязань, які вочевидь не становить сама лише збільшувана заборгованість по сплаті аліментів, оскільки суду не повідомлено ані про його ухилення від явки на виклики державного виконавця, ані про зміну боржником місця свого проживання чи переховування у інший спосіб, а тому визначеної законом сукупності підстав для тимчасово обмеження боржника у праві виїзду за кордон судом у даному конкретному випадку не встановлено, що не визначає підстав для задоволення подання.

Враховуючи викладене, керуючись ст.33 Конституції України, ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", ст.209, 210, 292-294, 377-1 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

У задоволенні подання відмовити.

Ухвала набуває законної сили після закінчення строку її оскарження.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення, до Апеляційного суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд.

Суддя Вернік В.М.