Ухвала суду № 41154836, 27.10.2014, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/27659/14-ц

Провадження №2/761/7674/2014

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2014 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Кравець Д.І., розглянувши позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Апеляційного суду міста Києва з клопотанням про визначення підсудності вказаної позовної заяви.

Відповідно до ухвали Апеляційного суду міста Києва від 04 вересня 2014 року підсудність цивільної справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості визначено Шевченківському районному суду міста Києва.

Разом з тим, згідно ухвали суду від 23 вересня 2014 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків терміном 5 (п'ять) днів з дня отримання копії ухвали.

У зазначеній ухвалі, серед іншого, вказувалось, що матеріали поданої позовної заяви, не відповідають вимогам, встановленим ст. 119 ЦПК України, до позовної заяви не додано документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених чинним законодавством розмірах.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Однак, додане до позовної заяви платіжне доручення № 68148430 від 20 серпня 2014 року про оплату судового збору у розмірі 243 грн. 60 коп. на розрахунковий рахунок 31210206780010, одержувач УДКУ у Солом'янському районі м. Києва, ЄДРПОУ 02894757, не можна вважати належним доказом сплати судового збору, виходячи з наступного.

Згідно вимог ч. 1 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Таким чином, при поданні позовних заяв до Шевченківського районного суду міста Києва оплата судового збору має бути проведена на розрахунковий рахунок 31211206700011, одержувач УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва, ЄДРПОУ 37995466, банк одержувача ГУ ДКУС у м. Києві, МФО 820019, код платежу 22030001, призначення платежу: «Судовий збір».

У зв'язку з зазначеним позивачу слід сплатити судовий збір у відповідному розмірі на вищезазначений рахунок та надати до суду оригінал документу, що підтверджує таку оплату.

Копію ухвали від 23 вересня 2014 року позивач отримав 07 жовтня 2014 року, однак, у встановлений строк не усунув вказані недоліки. Натомість, 13 жовтня 2014 року представник позивача Духота І.В. подав до суду заяву, в якій, не погодившись з ухвалою суду від 23 вересня 2014 року, зазначив, що при подачі позовної заяви до Апеляційного суду м. Києва ним було виконано вимогу ч. 5 ст. 119 ЦПК України, а саме, додано оригінал квитанції про сплату судового збору. При цьому, представник зауважив, що відповідно до ч. 2 ст. 117 ЦПК України справа передана з одного суду до іншого суду в порядку, встановленому ст. 116 цього Кодексу повинна бути прийнята судом до провадження, якому вона надіслана.

Разом з тим, посилання представника позивача на дані положення закону є помилковими, виходячи з наступного.

Так, у даному випадку, позивач звернувся до Апеляційного суду міста Києва з клопотанням про визначення підсудності вказаної позовної заяви відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», яким регламентовано, що у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змінити територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та забезпечити розгляд цивільних справ, підсудних місцевим загальним судам, розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, - місцевими загальними судами міста Києва, що визначаються Апеляційним судом міста Києва.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 79 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Тобто, відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Таким чином, оскільки позивач звернувся до Апеляційного суду міста Києва з клопотанням про визначення підсудності позовної заяви відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», а не з позовною заявою в порядку, визначеному ст. 118 ЦПК України, а відповідно до ухвали Апеляційного суду міста Києва від 04 вересня 2014 року підсудність цивільної справи визначено Шевченківському районному суду міста Києва, судовий збір повинен бути сплачений на розрахунковий рахунок Шевченківського районного суду м. Києва (місце розгляду справи, визначене Апеляційним судом м. Києва), про що і було вказано позивачу в ухвалі від 23 вересня 2014 року.

При цьому, щодо посилання представника позивача на положення ч. 2 ст. 117 ЦПК України, слід зазначити, що в даному випадку справа була передана до Шевченківського районного суду м. Києва не відповідно до положень ст.ст. 116, 117 ЦПК України, а Апеляційним судом міста Києва лише була визначена підсудність справи згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Відповідно до ч. 2 ст. 121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимоги, визначені ст.ст. 119 і 120 цього Кодексу, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відтак, враховуючи те, що позивачем не усунуто недоліки зазначені в ухвалі від 23 вересня 2014 року, а можливість повторного залишення позовної заяви без руху не передбачена ЦПК України, суддя прийшов до висновку, що позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості слід визнати неподаною та повернути позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», ст. 9 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 79, 116-119, 121, 209, 210 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - вважати неподаною та повернути позивачу.

Роз'яснити позивачу, що повернення позову не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суду міста Києва протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: