Ухвала суду № 41154191, 28.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 736/1064/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кутовий Ю.С. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

28 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів при секретаріБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Чайка О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області на постанову Корюківського районного суду Чернігівської області від 20 серпня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області про визнання дій відповідача неправомірними, -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2014 року ОСОБА_5 звернулася до Корюківського районного суду Чернігівської області із позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Курилець В.І. про закінчення виконавчого провадження серії ВП № 41110778 від 16.07.2014; зобов'язати відповідача відновити виконавче провадження ВП № 41110778, яке було відкрите на підставі виконавчого листа № 2-а-7706 від 22 травня 2013 року згідно постанови Корюківського районного суду Чернігівської області від 07 листопада 2011 року.

Постановою Корюківського районного суду Чернігівської області від 20 серпня 2014 року позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Курилець В.І. про закінчення виконавчого провадження серії ВП № 41110778 від 16.07.2014.

Зобов'язано Управління ДВС ГУЮ в Чернігівській області відновити виконавче провадження ВП № 41110778, яке було відкрите на підставі виконавчого листа № 2-а-7706 від 22 травня 2013 року згідно постанови Корюківського районного суду Чернігівської області від 07 листопада 2011 року.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Від позивача на адресу суду надійшли письмові заперечення в яких він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, постановою Корюківського районного суду № 2-7706/11/2510 від 07 листопада 2011 року, яка набрала чинності з 28.03.2013 було постановлено зобов'язати УПФУ в Корюківському районі Чернігівської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_5 доплати до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 20.01.2011 по 22.07.2011 включно, з урахуванням здійснених позивачам виплат за вказаний період.

На підставі вказаної постанови, позивачкою 22 травня 2013 року було отримано виконавчий лист та пред'явлено його до виконання до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області.

04 грудня 2013 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ в Чернігівській області Курилець В.І. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП 41110778. 16 липня 2014 року не маючи на це законний підстав, оскільки постанова Корюківського районного суду від 07 листопада 2011 року за № 2-а-7706/11 станом на 16 липня 2014 року не виконана в повному обсязі, старшим державним виконавцем ВДВС ГУЮ в Чернігівській області Курилець В.І. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 41110778 на підставі п. 11 ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв'язку з ненадходженням для виплати присуджених коштів на рахунки боржника - УПФУ в Корюківському районі Чернігівської області та не передбачення їх в кошторисних видатках та в Державному бюджеті.

З даною постановою позивачка не згодна, вважає, що не було законних підстав для закінчення виконавчого провадження за п. 11 ч. 1 ст. 49, ст. 50, ч. 3 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» якими керувався старший державний виконавець. Своєю постановою відповідач позбавив стягувачку права повторної подачі для виконання до виконавчої служби виконавчого листа за № 2-а-7706/11.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у державного виконавця Курилець В.І. управління ДВС ГУЮ в Чернігівській області під час виконання постанови суду від 07 листопада 2011 року, не було законних підстав для закінчення виконавчого провадження та повернення виконавчого листа саме з підстав, передбачених п. 11 ч. 1 ст. 49, 75 Закону України «Про виконавче провадження».

З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV із змінами та доповненнями визначає умови та порядок виконання рішень судів та інших органів щодо стягнення коштів, що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку. Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу і здійснюється державними виконавцями, що діють на підставі Закону України «Про державну виконавчу службу». Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

Згідно частини 2 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Частиною 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

При дослідженні матеріалів справи, колегією суддів встановлено, що постановою Корюківського районного суду Чернігівської області від 07 листопада 2011 року № 2-7706/11/2510 було зобов'язано УПФУ в Корюківському районі Чернігівської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_5 доплату до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 20 січня 2011 року по 22 липня 2011 року включно, з урахуванням здійснених позивачем виплат за вказаний період.

Як було зазначено вище, 04 грудня 2013 року старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень ДВС Корюківського РУЮ у Чернігівській області Курилець В.І. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 41110778, а вже 16 липня 2014 року виніс постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 41110778 у зв'язку з ненадходженням для виплати присуджених коштів на рахунки боржника.

Таким чином, постанова Корюківського районного суду Чернігівської області № 2-7706/11/2510 від 07.11.2011 року в частині зобов'язання боржника здійснити позивачу виплату доплати до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 20 січня 2011 року по 22 липня 2011 року включно, з урахуванням здійснених позивачем виплат за вказаний період, залишилась невиконаною.

Відповідно до п. 11 ч. 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому ч. 3 статті 75 цього Закону.

Згідно частин 1-3 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження», після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого ч. 2 статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закон і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення, повторно перевіряє стан виконання рішення.

Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.

У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Зазначена норма Закону чітко визначає необхідність вчинення певних дій, які повинні бути здійснені державним виконавцем до винесення постанови про закінчення виконавчого провадження.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було вчинено передбачених ч. 3 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» дій до моменту винесення державним виконавцем спірної постанови про закінчення виконавчого провадження.

Отже, враховуючи відсутність обставин, які б давали підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження та для його закінчення за ч. 3 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог, які підтверджуються наявними в справі доказами та не спростовуються доводами апелянта.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області на постанову Корюківського районного суду Чернігівської області від 20 серпня 2014 року - залишити без задоволення.

Постанову Корюківського районного суду Чернігівської області від 20 серпня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Я.М. Собків

Повний текст ухвали складено та підписано - 31.10.2014

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Петрик І.Й.

Собків Я.М.