Ухвала суду № 41152445, 18.09.2014, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1613/343/2012

Номер провадження 11/786/82/14

Категорія ч.1 ст. 365 КК України - C.Т.

Головуючий у 1-й інстанції Якименко Т.О.

Доповідач ап. інст. Захожай О. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2014 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Захожай О.І.

суддів: Кожевнікова О.В., Кисіль А.М.

з участю:

прокурора Акулової С.М.

захисника адвоката ОСОБА_2

засудженого ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві матеріали кримінальної справи за апеляцією прокурора Котелевського району Полтавської області Коритного О.В. з внесеними змінами, спільною апеляцією захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 та засудженого ОСОБА_3 зі змінами та доповненнями

на вирок Котелевського районного суду Полтавського району від 30 травня 2014 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, з вищою освітою, одруженого, непрацюючого, раніше не судимого.

засуджений - за ч.1 ст.366 КК України (в ред. 2001 року) на 1 рік обмеження волі з позбавленням права обіймати посаду в правоохоронних органах, які пов'язані зі здійсненням функцій представника влади на строк 1 рік 6 місяців;

- за ч.1 ст. 365 КК України в редакції 2001 року) на 2 роки 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посаду в правоохоронних органах, які пов'язані зі здійсненням функцій представника влади на строк 2 роки;

- за ч.1 ст. 263 КК України (в редакції 2001 року) на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 з урахуванням вимог ст. 72 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворим покаранням, призначено остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців позбавлення волі з позбавленням його права обіймати посади в правоохоронних органах, які не пов'язані зі здійсненням функцій представника влади на строк 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

На підставі ст. 49, ч.5 ст. 74 КК України звільнено ОСОБА_3 від призначеного покарання у зв'язку з закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Вирішено питання про речові докази.

За вироком суду ОСОБА_3 відповідно до наказу УМВС від 12 грудня 2007 року № 203 ос та службового посвідчення серії НОМЕР_2, виданого 06 березня 2008 року, обіймав посаду дільничного інспектора міліції Диканського РВ ГУМВС України в Полтавській області, мав спеціальне звання лейтенант міліції, тобто, був службовою особою - працівником правоохоронного органу, відповідно до ст.1 Закону України «Про міліцію», ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», наділений повноваженнями, передбаченими ст. 11 та розділом 3 Закону України «Про міліцію» та «Положенням про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженим Наказом МВС України від 20 жовтня 2003 року № 1212, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2003 року за № 1031/8352, тобто здійснював функцію представника влади і згідно примітки 1 до ст. 364 КК України був службовою особою.

В період служби в органах МВС, перебуваючи на вказаній вище посаді ОСОБА_3, 12 серпня 2008 року з мотивів особистої зацікавленості у штучному нарощуванні «кількісного» показника в своїй роботі, в приміщенні кабінету дільничних Диканського РВ УМВС України в Полтавській області за адресою сел. Диканька вул. Куйбишева,1, схилив до вживання спиртними напоями ОСОБА_5, який з 11 серпня 2008 року незаконно утримувався в приміщені вказаного райвідділу та в обмін на його звільнення та спиртні напої, пропонував провести у нього вилучення саморобного пристрою для стрільби - самопалу, з метою нібито притягнення ОСОБА_5 лише до адміністративної відповідальності.

В подальшому, в період часу близько з 13 години до 17 години 12 серпня 2008 року на ОСОБА_3 на білому автомобілі НОМЕР_1, доставили потерпілого ОСОБА_5 та зупинилися поблизу домоволодіння ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_2. Вручивши ОСОБА_5 саморобний пристрій для стрільби - самопал завернутий в пакет, наказали йому залишити салон автомобіля та рухатися по АДРЕСА_2, чекаючи працівників міліції, які вилучать у нього самопал та оформлять відповідні документи.

Слідчо-оперативна група Диканського РВ ГУМВС України в Полтавській області, яка прибула на вищевказану вулицю на чолі зі слідчим Москаєвим В.О. вилучила в ОСОБА_5 вогнепальну зброю - самопал. В подальшому була проведена дослідча перевірка та передано до СВ Диканського РВ ГУМВС України у Полтавській області з метою притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальноті.

При цьому ОСОБА_3 було складено та зареєстровано завідомо неправдивий документ - рапорт на ім'я начальника Диканського РВ ГУМВС України в Полтавській області, який містив завідомо неправдиві дані щодо володіння оперативною інформацією про наявність у ОСОБА_5 вогнепальною зброєю.

Крім того ОСОБА_3 невстановленим слідством шляхом отримав - придбав саморобний пристрій для стрільби - самопал, що являється вогнепальною зброєю, незаконно його зберігав, не маючи дозволу на носіння зберігання, придбання, виготовлення, передачу та збут даного самопалу. Заходів до здачі даного пристрою у райвідділ не вжив.

В апеляції зі змінами прокурор просить змінити вирок суду у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону. Виключити з резолютивної частини вироку посилання суду про призначення остаточного покарання за ч.1 ст. 70 КК України та ст. 72 КК України, із застосуванням положень ст. 75 КК України.

Просив звільнити ОСОБА_3 від призначеного судом першої інстанції покарання:

- за ч.1 ст. 366 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст. 49 КК України;

- за ч.1 ст. 365 КК України, на підставі п.3 ч.1 ст. 49 КК України;

- за ч.1 ст. 263 КК України, на підставі п.3 ч.1 ст. 49 КК України.

В іншій частині вирок залишити без змін.

Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що суд допустив неправильне застосування ст. 49 КК України.

Також з апеляцією звернулися захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 та засуджений ОСОБА_3, проте до початку судового розгляду апелянти подали заяву про відклик апеляції.

Заслухавши суддю доповідача, думку прокурора в підтримку апеляції з внесеними змінами, вислухавши засудженого ОСОБА_3 та захисника, які не заперечили проти задоволення апеляції прокурора, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи викладені в апеляції згідно її меж, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляції прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції ОСОБА_3 визнав винним в перевищенні влади та службових повноважень, які заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам потерпілого ОСОБА_5 та державним інтересам, службовому підробленні та в незаконному придбанні, зберіганні, передачі вогнепальної зброї та кваліфікував його дії за ч.1 ст. 365, ч.1 ст. 366, ч.1 ст. 263 КК України.

Обставини справи та кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_3 учасниками провадження не оспорюється, у звязку з чим в апеляційній інстанції не переглядається

Проте, при прийнятті рішення, суд першої інстанції допустив неправильне застосування кримінального закону в частині застосування ст. 49 КК України.

Тобто, призначивши покарання за кожною статтею КК України окремо, а потім призначивши покарання за сукупністю злочинів, звільнив ОСОБА_3 від призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком та лише після цього застосував положення ст. 49, ч.5 ст. 74 КК України і звільнив ОСОБА_3 від призначеного покарання у зв'язку з закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Таке рішення суду є неприпустимим, оскільки положеннями ч.3 ст. 49 КК України передбачено, що строки давності обчислюються окремо за кожний злочин, а тому і застосувати її необхідно до кожної статті обвинувачення окремо.

У зв'язку з викладеним, вимоги апеляції прокурора є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а вирок суду зміні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 371 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -

У Х В А Л И Л А :

Вирок Котелевського районного суду Полтавської області від 30 травня 2014 року відносно ОСОБА_3 в частині призначеного покарання - змінити, у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону.

Виключити з резолютивної частини вироку посилання сулу про призначення остаточного покарання за ч.1 ст. 70 КК України та ст. 72 КК України із застосування положень ст. 75 КК України.

Звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання за ч.1 ст. 366 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст. 49 КК України.

Звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання за ч.1 ст. 365 КК України, на підставі п.3 ч.1 ст. 49 КК України.

Звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання за ч.2 ст. 263 КК України, на підставі п.3 ч.1 ст. 49 КК України.

В іншій частині вирок Котелевського районного суду від 30 травня 2014 року залишити без змін.

С У Д Д І:

Захожай О.І. Кожевніков О.В. Кисіль А.М.