Ухвала суду № 41151425, 23.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2014 року м. Київ К/800/41790/14

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),суддівМаслія В. І., Черпіцької Л. Т.,розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдина торгова система - Київ" до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення, стягнення суми,

встановив:

ТОВ "Єдина торгова система - Київ" звернулось з позовом про визнання протиправними та скасування картки відмови у митному оформленні і рішення про коригування митної вартості товару від 28 травня 2013 року, стягнення надмірно сплачених коштів.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року, позов задоволено частково: скасовано рішення про коригування митної вартості товару та картку відмови; в решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів в частині задоволення позову, митниця звернулася з касаційною скаргою, в якій просила їх скасувати та ухвалити у відповідній частині нове рішення про відмову в позові.

Заперечень на скаргу не надходило.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги в межах ст. 220 КАС України, матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Судами встановлено, що позивачем 27 та 28 травня 2013 року на митну територію України ввезено товар, придбаний ним за зовнішньоекономічним договором (контрактом) купівлі-продажу товарів № 1/15/01/09 від 15 січня 2009 року.

Для митного оформлення товару позивачем разом з вантажною митною декларацією на товар торгової марки MEILOSE надано: картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами, № 100/2012/0001285 від 10 жовтня 2012 року; міжнародна автомобільна накладна (СМR) № 7880 від 20 травня 2013 року; коносамент (bill of lading) NDAF8V000 від 14 квітня 2013 року; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 02 квітня 2013 року; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, - висновок КНДІСЕ № 4708/13-53 від 27 травня 2013 року; розрахунок ціни (калькуляція) б/н від 02 квітня 2013 року; рахунок-фактура (інвойс) № 861038 від 23 квітня 2013 року; пакувальний лист UTS-U2013-01 від 30 березня 2013 року; рахунок проформа (інвойс) UTS-U2013-01 від 30 березня 2013 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 1/15/01/09 від 15 січня 2009 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2 від 02 липня 2011 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 277 від 23 квітня 2013 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 4 від 26 грудня 2012 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 5 від 19 квітня 2013 року; інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу) № 2761 від 14 квітня 2013 року; інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу) № 2730 від 20 травня 2013 року; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) № 2761 від 14 квітні 2013 року; резервну позицію № 915 від 26 липня 2011 року; сертифікат про походження товару загальної форми ССРІТ124276581 від 19 квітня 2013 року; сертифікат аналізу від 02 квітня 2013 року; копію митної декларації країни відправлення № 22312012081080 від 05 квітня 2013 року.

Разом з вантажною митною декларацією на товар торгової марки WEKCELO ТОВ "Єдина торгова система - Київ" до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів надані: картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами, № 100/2012/0001285 від 10 жовтня 2012 року; міжнародна автомобільна накладна (СМR) № 5612 від 27 травня 2013 року; коносамент (bill of lading) QSUA4483943 від 14 квітня 2013 року; прейскурант (прас-лист) виробника товару б/н від 02 квітня 2013 року; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, - висновок КНДІСЕ № 4708/13-53 від 27 травня 2013 року; розрахунок ціни (калькуляція) б/н від 06 квітня 2013 року; рахунок-фактуру (інвойс) № 861060 від 26 квітня 2013 року; пакувальний лист WK1308067 від 06 квітня 2013 року; рахунок проформа (інвойс) WK1308067 від 06 квітня 2013 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 1/15/01/09 від 15 січня 2009 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2 від 02 липня 2011 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 279 від 23 квітня 2013 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 4 від 26 грудня 2012 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 5 від 19 квітня 2013 року; інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу) № 2730 від 27 травня 2013 року; інформація про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу) № 2730 від 20 травня 2013 року; інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) № 2761 від 14 квітня 2013 року; резервна позиція № 915 від 26 липня 2011 року; сертифікат про походження товару загальної форми ССPSN125033845 від 26 квітня 2013 року; сертифікат аналізу від 02 квітня 2013 року; копія митної декларації країни відправлення № 223120130811313869 від 10 квітня 2013 року.

Митну вартість задекларованого товару позивачем визначено за ціною угоди.

Митним органом під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару встановлено, що рівень заявленої митної вартості значно менший від рівня цін на подібні товари, митне оформлення яких вже здійснено, та документи, подані до митного оформлення для підтвердження заявленої митної вартості товару, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За результатами здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів відповідачем направлено декларанту позивача електронне повідомлення про надання додаткових документів, а саме: рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; договір із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації.

Декларант повідомив митний орган, що умовами зовнішньоекономічного контракту передбачена відстрочка оплати товару, тому надати рахунки про здійснення платежів та виписки з бухгалтерської документації не вбачається можливим.

28 травня 2013 року митницею прийняті рішення № 100270000/2013/410287/2 та № 100270000/2013/410288/2, якими митну вартість імпортованих товарів скориговано за резервним методом, а також видано позивачу картки відмови у митному оформленні № 100270000/2013/10314, № 100270000/2013/10315.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями та картками відмовами, позивач звернувся з цим позовом, в якому також просив стягнути з Державного бюджету України суми мита та податку на додану вартість, надмірно сплачені на підставі неправомірно скоригованої митної вартості.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість частини позовних вимог, а саме: про наявність підстав для скасування рішень про коригування митної вартості та виданих на їх підставі карток відмов у митному оформленні.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 Митного Кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

З системного аналізу вказаних статей вбачається, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може витребувати додаткові документи. Водночас, митниця може витребувати, а декларант зобов'язаний надати, лише ті документи, які здатні такі сумніви усунути. При цьому законом чітко встановлено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнiвiв у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні наведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбiжностi, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхiднiсть перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовiрностi наданої iнформацiї, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної митної вартості, митниця посилалась на те, що декларант заявив неповні відомості щодо складових митної вартості, тому витребувала у позивача рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; договір із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації.

Неподання позивачем вказаних документів стало підставою для прийняття оскарженого рішення про коригування митної вартості.

Однак, відмовляючи у митному оформленні за основним методом, митницею всупереч вищевказаним вимогам не зазначено, які сумніви щодо складових митної вартості стали причиною для витребування у позивача саме таких додаткових документів.

Між тим, як вже зазначено вище, підставою для відмови у визначенні митної вартості товару за першим методом може бути неподання декларантом не будь-яких документів, а лише тих, які необхідні для усунення обґрунтованих сумнівів у достовірності або правильності всіх числових даних.

Таким чином, визнавши необґрунтованими зазначені митницею підстави для витребування додаткових документів, а також причини коригування митної вартості, суди дійшли правильного висновку про неправомірність оскаржених рішень та карток відмов.

Наявними матеріалами справи вказані висновки судів повністю підтверджуються.

Щодо доводів митниці про пов'язаність позивача та продавця товару, а також про розбіжності в документах щодо коду товару, то вони висновків судів не спростовують, оскільки, всупереч припису ч. 2 ст. 55 МК України, вказані обставини не зазначені у оскаржуваних рішеннях в якості причин, через які заявлену декларантом митну вартість митницею не визнано.

З огляду на таке, підстави для скасування законних і обґрунтованих судових рішень колегія суддів не вбачає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив :

Касаційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: