Ухвала суду № 41151098, 21.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2014 року м. Київ К/800/39154/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2014 року

у справі №2а/0470/12373/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РИТМ120» (надалі - ТОВ «РИТМ120»)

до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (надалі - ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС)

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У жовтні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом в якому, з урахуванням змін до позовних вимог, поставлено питання про: скасування податкових повідомлень-рішень №0000301504 від 18.06.2012 року та №0000731504 від 05.10.2012 року; стягнення на користь ТОВ «РИТМ120» з Державного бюджету України судового збору.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган дійшов вірного висновку щодо зменшення залишку від'ємного значення, яке виникло у позивача у липні 2007 року, а відповідно оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та обґрунтованими.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2014 рішення суду першої інстанції скасовано, позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2012 року.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій контролюючим органом була проведена камеральна перевірка даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, про що складено акт №759/152/33185109 від 29.05.2012 року.

Під час проведення перевірки, на думку податкового органу, було встановлено порушення позивачем п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) внаслідок чого, враховуючи строки подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування, встановлену п.102.5 ст.102 ПК України, зменшується залишок від'ємного значення (р.24 декларації) по декларації з ПДВ за квітень 2012 року.

За наслідками проведеної перевірки та процедурою апеляційного узгодження контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000301504 від 18.06.2012 року, яким позивачу зменшено суму розмір від'ємного значення суми ПДВ.

Також, податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000731504 від 05.10.2012 року, яким ТОВ «РИТМ120» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 1299,00грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 325,00грн.

Як вбачається з акту перевірки, під час її проведення контролюючий орган дійшов висновку, що розмір від'ємного значення (рядки 21.2,22 та 24) в декларації з ПДВ за квітень 2012 року не відповідає результатам перевірки, оскільки підприємством в додатку №2 до декларації відображена сума від'ємного значення яка фактично не сплачена постачальникам товарів у попередніх періодах з терміном виникнення квітень 2007 року тобто, із спливом терміну позовної давності.

Відповідно до п.102.2, п.102.5 ст.102 контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

При судовому розгляді попередніми судовими інстанціями було встановлено, що позивач не подавав заяву про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у оскаржуваному розмірі, отже, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що ст.102 ПК України і встановлений нею 1095 денний строк не може бути застосований для залишку від'ємного значення з ПДВ минулих податкових періодів.

Згідно з п.200.3 ст.200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Суд апеляційної інстанції вірно звернув увагу, що у листі ДПА України №808/7/15-3417-16 від 12.01.2012р. також зазначено, що платник податку, який не мав права на бюджетне відшкодування через відсутність оподатковуваних поставок, має право в рядку 24 податкової декларації з ПДВ відображати залишок від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та з дати виникнення якого минуло 1095 днів, до повного його погашення.

Крім того, слід зазначити, що виникнення суми від'ємного значення відбулося до вступу у дію ПК України, тобто до 01.01.2011 року, отже, формування цього від'ємного значення не може регулюватись його положеннями.

Відповідно ж до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.7.5 ст.7 вищезазначеної норми права датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як було встановлено судами попередніх інстанцій між ТОВ «РИТМ120» (покупець) та ВАТ «КИЇВГУМА» (продавець) були укладені договори купівлі-продажу нерухомого майна від 27.04.2007 року: будівлі цеху №3, будівлі цеху промперчаток, будівлі цеху №7.

Сплата грошових коштів по зазначеним правочинам підтверджена відповідними платіжними дорученнями, податковий кредит був сформований позивачем відповідно до виписаних його контрагентом податкових накладних.

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Керуючись п.п.7.7.4 та п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивач в липні 2007 року задекларував в рядку 26 декларації з податку на додану вартість залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. В подальшому це від'ємне значення зменшувалось на суму податкових зобов'язань.

Отже, як вбачається з вищевикладеного суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, щодо необґрунтованості висновків податкового органу про порушення позивачем п.102.5 ст.102 ПК України, оскільки ТОВ «РИТМ120» не подавало заяви для бюджетного відшкодування, а отже, і строки її подання порушити не могло.

Крім того, оскільки позивачем не допущено порушень чинного законодавства щодо відображення залишку від'ємного значення попередніх звітних періодів в декларації за квітень 2012 року, отже висновки відповідача щодо заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду є хибними.

Також, суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що правомірність обліку та відображення в податковій звітності від'ємного значення ПДВ у відповідній сумі підтверджується довідкою ДПІ у Бабушкінському районі №88/23-5/33185109 від 23.04.2010 року.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки апеляційного суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ О.В. Муравйов