Ухвала суду № 41150969, 09.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/11303/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого суддіГоловчук С.В. (суддя-доповідач),суддівЛіпського Д.В., Штульман І.В.,

секретар судового засідання Малина Л.В.,

за участю позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_4

про роз'яснення ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 березня 2014 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про перерахунок пенсії,

в с т а н о в и л а:

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 20 грудня 2013 року, яку залишено без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року, позов задоволено. Зобов'язано ГУ ПФУ в Рівненській області включити до грошового забезпечення, з якого проводиться перерахунок пенсії, щомісячну доплату на посадах слідчих 20 і більше років в сумі 4763,52 грн, провівши перерахунок призначеної ОСОБА_4 пенсії, та виплатити її з врахуванням зазначеного перерахунку.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 березня 2014 року частково задоволено клопотання ГУ ПФУ в Рівненській області про зупинення виконання судових рішень. Зупинено виконання постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 20 грудня 2013 року та ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2014 року в частині проведення перерахунку та виплати призначеної пенсії з урахуванням щомісячної доплати на посадах слідчих 20 і більше років в сумі 4763,52 грн, крім зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за один місяць, до закінчення касаційного провадження у справі.

ОСОБА_4 звернувся із заявою про роз'яснення ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 березня 2014 року, посилаючись на те, що йому не зрозуміло як буде виплачена пенсія з урахуванням перерахунку, зокрема, тільки в межах одного місяця, якщо так, то за який, або кожен поточний місяць, починаючи від дати прийняття ухвали, без виплати заборгованості яка виникла на день прийняття ухвали як в першому, так і в другому випадку.

Розглянувши заяву позивача, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення заяви про роз'яснення рішення не має.

Відповідно до частин 1, 2 статті 170 КАС України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту; подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Виходячи із змісту вказаної статті, роз'яснено може бути незрозуміле рішення суду у разі, коли внаслідок неясності резолютивної частини рішення його не можливо виконати примусово або є імовірність неправильного його виконання.

Отже, необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.

У заяві про роз'яснення судового рішення ОСОБА_4 просить конкретизувати порядок здійснення виплат за судовими рішеннями, виконання яких зупинено ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 березня 2014 року, тобто просить фактично змінити зміст ухвали.

Посилань на те, що певні частини ухвали суду викликають труднощі в їх розумінні, заява позивача про роз'яснення судового рішення не містить.

За таких обставин, ухвала суду касаційної інстанції роз'ясненню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 160, 170 КАС України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Відмовити ОСОБА_4 у роз'ясненні ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 березня 2014 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.В. Головчук Судді Д.В. Ліпський І.В. Штульман