Ухвала суду № 41150806, 09.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/33959/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Карася О.В.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2012

у справі № 2а-10207/11/2070

за позовом Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби

до Приватного підприємства «Про Енерджі інжинірінг», Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтехноопт»

про стягнення коштів, отриманих за нікчемними правочинами

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби (далі по тексту - позивач, ДПІ у Зміївському районі Харківської області) звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства «Про Енерджі інжинірінг» (далі по тексту - відповідач-1, ПП «Про Енерджі інжинірінг»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтехноопт» (далі по тексту - відповідач-2, ТОВ «Промтехноопт») про стягнення коштів з відповідачів у розмірі 1575486,65 грн., отриманих за нікчемним правочином у формі договору №0412 від 04.12.2010.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2011, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2012, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем була проведена планова виїзна документальна перевірка ПП «Про Енерджі Інжинірінг» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 29.12.2009 по 31.12.2010, за результатами якої складено акт від 12.05.2011 №442/23/36370209.

За результатами проведених перевірок, встановлено, що між ПП «Про Енерджі Інжинірінг» та ТОВ «Промтехноопт» укладено договір №0412 від 04.12.2010, предметом якого є виконання підрядником власними або залученими силам, із власних матеріалів на обладнанні замовника у відповідності з проектно-сметною документацією наступних видів робіт: виготовлення комплекта модернізації котла Е-30-24-370 ВЦКС; виготовлення комплекта модернізації топки ВЦКС за адресою: м. Харків, вул. Муромська, 38. Згідно п. 2.2 договору договірна ціна даного договору складає 1575486,65 грн., в тому числі ПДВ - 262581,11 грн. Термін дії договору з моменту його підписання і до 31.03.2011.

Вказаний договір на думку позивача є нікчемним, оскільки вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та моральним засадам суспільства, що є порушенням ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 126, ст. 228 Цивільного кодексу України. При цьому податковий орган посилається на наявність умислу в діях відповідача-1, спрямованого на досягнення мети суперечної інтересам держави, оскільки не спраямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Про Енерджі Інжинірінг» з постачальниками ТОВ «Промтехноопт», ПП «Співдружність Кентавр», ПП «Експо-Груп-08», ТОВ «Альтернативне топливо».

Підставою для такого висновку відповідачем слугував акт від 20.04.2011 №721/23-03-05/37092055 документальної планової невиїзної перевірки ТОВ «Промтехноопт» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 15.07.2010 по 31.12.2010, отриманий позивачем у відповідь на запити до ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова для підтвердження взаємовідносин вищевказаних суб'єктів господарювання. Зазначеним актом перевірки ТОВ «Промтехноопт» було встановлено, що останнє та його посадові особи за місцем реєстрації відсутні, а також не виявлено власних орендованих одержаних по договорах лізингу, закріплених за підприємством на праві господарського відання, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, в яких проводилася господарська діяльність. Таким чином, на думку податкового органу, вищенаведене свідчить про відсутність необхідних трудових та матеріальних ресурсів ТОВ «Промтехноопт» для ведення господарської діяльності, і як наслідок про неможливість реального здійснення господарських операцій.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

За змістом ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним - вчиненим з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею має бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як установлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Тому позови податкових органів про визнання такого правочину (угоди, господарського зобов'язання) недійсним судовому розгляду не підлягають.

Органи державної податкової служби, вказані в абз. 1 ст. 10 Закону України від 04.12.1990 №509-XII «Про державну податкову службу в Україні», можуть на підставі пункту 11 цієї статті звертатися до судів із позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність. Висновок про визнання судом нікчемності правочину є правовою оцінкою і має бути викладений у мотивувальній, а не в резолютивній частині судового рішення.

Судами встановлено, що постановою Господарського суду Харківської області від 11.04.2011 у справі №5023/2377/11 за позовом ПП «Про Енерджі Інжинірінг» до ТОВ «Промтехноопт» про визнання недійсним правочину було відмовлено у визнанні недійним договору підряду №0412 від 04.12.2010, укладеного між ПП «Про Енерджі Інжинірінг» та ТОВ «Промтехноопт».

Крім того, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2011, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2011, визнано неправомірними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова щодо проведення документальної планової невиїзної перевірки ТОВ «Промтехноопт» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 15.07.2010 по 31.12.2010, оформленої актом перевірки від 20.04.2011 №721/23-03-05/37092055.

З огляду на зазначене, дана угода підтверджена відповідними документами, укладена була з метою реального настання правових наслідків та є такою, що відповідає вимогам чинного законодавства України.

Оскільки, податковим органом не надано доказів, які б свідчили про нікчемність спірного договору, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)О.В. Карась (підпис)М.О. Федоров