Ухвала суду № 41150758, 06.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2014 року м. Київ К/800/6826/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «Виробничо-будівельна фірма «Аріадна»

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2014

та постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.04.2012

у справі № 2а-1970/1068/12

за позовом Приватного підприємства «Виробничо-будівельна фірма «Аріадна»

до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Виробничо-будівельна фірма «Аріадна» звернулось до суду з позовом про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції № 0289332305 від 22.11.2011

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.04.2012, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2014, в задоволенні позовних вимог відмовлено, з підстав правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції; прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ПП «ВБФ «Аріадна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 30.09.2011, складено акт № 8148/23-05/21150979 від 07.11.2011, в якому зафіксовано, зокрема, порушення: п. 1.4 ст. 1, пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено суму податку на додану вартість в розмірі 85 900 грн., в т.ч. по періодах: жовтень 2009 року - 5 004 грн., грудень 2009 року - 10 455 грн., лютий 2010 року - 1 726 грн., березень 2010 року - 68 715 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 22.11.2011 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0289332305 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 107 375 грн., в т.ч.: 85 900 грн. основного платежу та 21 475 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Підставою для збільшення зобов'язань з податку на додану вартість слугували висновки акту перевірки про те, що господарські операції з контрагентами ПП «Універсалбуд» та ТОВ «Екопласт-Львів» не підтверджуються фактичними обставинами їх виконання, а лише оформлені відповідними фінансово-господарськими документами, без фактичної реалізації і придбання матеріальних цінностей та виконання будівельно-монтажних робіт.

Матеріалами справи встановлено, що між ПП «ВБФ «Аріадна» (замовник) та ПП «Універсалбуд» (підрядник-виконавець) укладений договір підряду б/н від 01.10.2008.

На виконання умов даного договору складено акт приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ- 2-в) та довідка про вартість виконаних робіт за березень 2010, в яких зазначено про виконання підрядних будівельних робіт на будівельному об'єкті 48-ми квартирного будинку по вул. Золотогірській м. Тернополя. Проте, в договорі та акті виконаних робіт номера будинку не вказується, тільки значиться вул. Золотогірська, крім того не вказується дата підписання акту.

Оскільки, в акті № 0101 за березень 2010 року вказано, що ПП «Універсалбуд» виконані роботи з гідроізоляції стін, фундаментів; розроблення ґрунту із застосуванням екскаваторів; засипка траншей із застосуванням бульдозерів, та вручну; улаштування круглих збірних залізобетонних каналізаційних колодязів; укладання каналізаційного колектора із керамічних каналізаційних труб; улаштування одношарової основи із щебеню і піску; Загальна вартість виконаних будівельних підрядних робіт становить 134 806 грн., в т. ч. ПДВ - 22 467 грн. При цьому, вартість матеріалів, виробів та конструкцій становить - 62 570 грн., вартість експлуатації машин - 13 282 грн. Для виконання вказаних робіт підприємству потрібно було закупити будівельні матеріали, щебінь, пісок, камінь, каналізаційні колодязі і труби та інші будівельні матеріали у м. Тернополі, або доставити їх у м. Тернопіль з будь-якого іншого регіону. Для здійснення таких робіт, у товариства мають бути основні засоби (екскаватори, бульдозери, крани, та інші машини і механізми), або орендувати такі засоби, у інших організацій. Крім того, між вказаними підприємствами оформлено ряд фінансово-бухгалтерських і податкових документів на постачання товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до видаткових накладних поставка таких товарів, як шланг штукатурний, електродвигуни, зварювальний трансформатор та багато інших товарів постачалися 24.12.2009, 04.02.2010 та 29.10.2010. В підтвердження поставок ПП «Універсалбуд» виписані податкові накладні, суми податку на додану вартість, що зазначені в податкових накладних віднесені ПП «ВБФ «Аріадна» до складу податкового кредиту, а саме: за жовтень, грудень 2009 року та лютий, березень 2010 року на загальну суму 39 653 грн.

Крім того, в акті перевірки ПП «Універсалбуд» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2009 по 30.09.2010, складеному ДПІ у Личаківському районі м. Львова зазначено, що ПП «Універсалбуд» за юридичною та фактичною адресою не знаходиться, договір оренди приміщення по вул. Хімічна, 20 м. Львова розірваний, оскільки підприємство припинило свою діяльність. За неподання звітності свідоцтво платника ПДВ підприємства - анульовано, а відповідно до пояснень керівника підприємства, яке він давав ГВ ПМ ДПІ м. Львові, з березня 2010 року підприємство ніякою діяльністю не займалось, статутні документи та печатка втрачені.

Згідно до реєстраційних даних та акту перевірки, статутний фонд підприємства становить 3 700 грн., що не дає можливості підприємству виробляти, або придбавати товари та виконувати роботи і послуги. Для здійснення господарської діяльності ПП «Універсалбуд» не мало власних приміщень і орендованих виробничих і складських приміщень, земельних ділянок, транспортних засобів, інших машин і механізмів. За таких обставин ПП «Універсалбуд» не мало реальних можливостей щодо придбання товарів, їх перевезення, складування та інших умов, які необхідні для купівлі-продажу товарів для проведення будівельно-монтажних робіт при будівництві 48-ми квартирного будинку по вул. Золотогірській у м. Тернополі.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Екопласт-Львів», судами встановлено, що свої взаємовідносини суб'єкти оформили видатковими та податковими документами на постачання (купівлю-продаж) панелей опалубки для колон. Відповідно до яких поставлено для потреб ПП «ВБФ «Аріадна» 348 одиниць складових деталей опалубки для колон вартістю 277 486 грн., в т. ч ПДВ - 46 248 грн. Відповідно, вказана сума податку на додану вартість віднесена ПП «ВБФ «Аріадна» до складу податкового кредиту за березень 2010 року.

В акті перевірки з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Екопласт-Львів» за період з 01.10 по 01.11.2010, складеному ДПІ у Залізничному районі м. Львова вказано, що ТОВ «Екопласт-Львів» за юридичною та фактичною адресою не знаходиться, про що державним реєстратором внесено запис до державного реєстру. Свідоцтво платника ПДВ підприємства анульовано. За І-й квартал 2010 року ТОВ «Екопласт-Львів» подана декларація до податкового органу з нульовими показниками, а за інші звітні періоди 2010 року такі декларації взагалі не подавались. У ТОВ «Екопласт-Львів» відсутні транспортні засоби, власні та орендні складські і виробничі приміщення та наймані працівники, також у підприємства відсутні спеціалісти, які б проводили роботи відповідно до статутної і ліцензійної діяльності.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанції виходили з того, що реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами ТОВ ««Екопласт-Львів», ПП «Універсалбуд» не доведена, тому відповідні первинні документи не можуть бути враховані при веденні податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів.

Суд касаційної інстанції погоджується з наведеним висновком судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за № 233/2037, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.

Водночас, відсутність у контрагентів позивача фізичних, технічних та технологічних можливостей виконати договори вказує не тільки на відсутність у сторін наміру здійснити господарську операцію, а і про неможливість її вчинення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних лише в разі фактичного здійснення господарської діяльності. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської діяльності, визначальною ознакою якої є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

За відсутності ж факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатись до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів.

Таким чином, за встановлення в судовому порядку відсутності факту здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «Універсалбуд» та ТОВ «Екопласт-Львів», в результаті чого відсутні правові наслідки для обох сторін, є правомірним нарахування грошових зобов'язань з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням.

Зважаючи на вказані обставини, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог є вірним, а касаційна скарга позивача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Виробничо-будівельна фірма «Аріадна» відхилити.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2014 та постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.04.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний