Постанова № 41150627, 29.10.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2014 року Справа № 32/17-352-2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Полякова Б.М.,суддів:Коваленка В.М., Короткевича О.Є. (доповідач у справі),розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Перший Інвестиційний банк"на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 15.09.2014 у справі№ 32/17-352-2011за заявою Підприємства, заснованого на власності об'єднання громадян "Санвіт"пробанкрутствов судовому засіданні взяли участь представники:

від ПАТ "Перший Інвестиційний Банк" - Западнюк М.А.

ВСТАНОВИВ:

Підприємство, засноване на власності об'єднання громадян "Санвіт" звернулось до Господарського суду Одеської області з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство за правилами ст.ст. 1, 3, 11, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка діяла до 19.01.2013р.).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.07.2014 відмовлено ПАТ "Перший Інвестиційний Банк" та комітету кредиторів в задоволенні скарги на дії ліквідатора підприємства, заснованого на власності об'єднання громадян "Санвіт" арбітражного керуючого Демченка Г.Г. про зобов'язання перерахувати кошти в розмірі 27 500,00 грн., отриманих від продажу нерухомого майна - корівника, загальною площею, 1 726,7 кв.м., розташованого за адресою: Одеська область, Березовський район, с. Вікторівна, вул. Курчатова, буд. 1 Д на рахунок № 3739300102 ПАТ "Перший Інвестиційний Банк", МФО 300506, код 26410155 в рахунок часткового погашення кредиторських вимог ПАТ "Перший Інвестиційний Банк" у справі про банкрутство ПЗВОГ "Санвіт" та в задоволенні клопотань про припинення його повноважень.

Не погодившись із вказаною ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Перший Інвестиційний Банк" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.07.2014 по справі № 32/17-352-2011 та прийняти постанову, якою припинити повноваження ліквідатора ПЗВОГ "Санвіт" арбітражного керуючого Демченка Г.Г.

Одеський апеляційний господарський суд ухвалою від 15.09.2014 (судді: Пироговський В.Т. - головуючий, Філінюк І.Г., Лавриненко Л.В.) у даній справі, зазначену апеляційну скаргу повернув з посиланням на п. 4 ст. 97 ГПК України та відхилив клопотання скаржника про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

Не погоджуючись з прийнятою у справі ухвалою апеляційної інстанції, скаржник Публічне акціонерне товариство "Перший Інвестиційний банк" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 15.09.2014 у справі № 32/17-352-2011 та прийняти постанову, якою поновити строк для апеляційного провадження.

Касаційну скаргу скаржник мотивує тим, що постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням та неправильним застосуванням судами норм процесуального права, зокрема приписів статтей 53, 93, 97 ГПК України.

Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у відновленні строку на подання апеляційної скарги, Одеський апеляційний господарський суд виходив з того, що посилання ПАТ "Перший Інвестиційний банк" на наявність обставин, які є об'єктивно непереборними та пов'язаними із дійсними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій щодо подання апеляційної скарги в передбачений законодавством строк є необґрунтованими, оскільки скаржник неодноразово звертався до суду апеляційної інстанції зі скаргою.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульовано статтею 53 ГПК України, відповідно до якої за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 3 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства, зокрема, є: забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін.

Згідно з положеннями ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у прийняті апеляційної скарги не дослідив наявність чи відсутність перешкод у ПАТ "Перший інвестиційний банк" для реалізації своїх процесуальних прав.

Колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що апеляційному господарському суду слід було надати скаржнику можливість реалізувати своє право на апеляційний перегляд справи.

Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 2 ст. 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Крім того, в силу приписів ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VI суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 цього ж Закону кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Згідно з ч. 3 зазначеної статті кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.

Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 11113 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Враховуючи зазначене вище, колегія суддів Вищого господарського суду вважає, що суд апеляційної інстанції зазначених правових норм та обставин, на які посилався заявник, не врахував, та помилково виходив з наявності правових підстав для повернення апеляційної скарги без розгляду з посиланням на п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

З огляду на викладене, ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з передачею справи до суду апеляційної інстанції для здійснення апеляційного провадження.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Перший Інвестиційний банк" задовольнити частково.

2. Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 15.09.2014 у справі № 32/17-352-2011 скасувати.

3. Справу № 32/17-352-2011 передати до Одеського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич