Вирок № 41149680, 29.10.2014, Оболонський районний суд міста Києва

29.10.2014 Справа № 756/7884/14-к

№ 1 - кп/756/410/14

756/7884/14 - к

В И Р О К

іменем України

29 жовтня 2014 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді - Дев'ятка В.В.,

при секретарі - Гриненко І.В.,

за участю прокурора - Охріменка О.О.,

захисника - ОСОБА_1,

та представника потерпілої - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бровари, Київської області, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

що обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

в с т а н о в и в:

10 квітня 2014 року, близько 09 години, ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки «Опель - Віваро», д.н.з. НОМЕР_3, виїжджаючи із дворової території та наблизившись до проїзної частини, що біля буд № 2 по вул. Тимошенко в м. Києві, проявив неуважність до дорожньої обстановки, чим грубо порушив п. п. 1.5 та 2.3 Б) ПДР України, не переконавшись в тому, що це буде безпечним і не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам руху, чим порушив вимоги п. 10.1 ПДР України, розпочав рух керованого автомобіля по проїзній частині вул. Тимошенко, від вул. Малиновського в напрямку вул. Зої Гайдай. Наближаючись до наземного нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебував пішохід, для якого могла бути створена перешкода чи небезпека, не зменшив швидкість, аж до зупинки свого транспортного засобу, продовжив рух на вказаному автомобілі, чим грубо порушив п. 18.1 ПДР України, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5, яка в той час переходила проїзну частину з права на ліво відносно руху автомобіля, яким керував ОСОБА_3, по нерегульованому пішохідному переході.

Крім того, після наїзду на пішохода водій ОСОБА_3, посадив до свого автомобіля ОСОБА_5 і не викликаючи на місце пригоди працівників міліції відвіз їїдо травмпункту КМКЛ № 8, чим порушив п. 2.10 ПДР України, який регламентує дії водія у разі причетності його до дорожньо-транспортної пригоди.

В результаті даної дорожньо - транспортної пригоди пішохід ОСОБА_5, згідно висновку судово - медичної експертизи № 857/Е від 15.05.2014, отримала тілесні ушкодження СЕРЕДНЬОЇ тяжкості, а саме: закриту травму правої гомілки: переломи зовнішнього виростку правої великогомілкової кістки та голівки малогомілкової кістки.

Порушення ОСОБА_3, п. п. 1.5., 2.10, 2.3. б), 10.1 та п. 18.1 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв'язку із виникненням даної дорожньо - транспортної пригоди та її наслідками.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3, вину у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, визнав в повному обсязі, щиро покаявся, підтвердивши фактичні обставини справи викладені у вироці вище, зокрема пояснив, що дійсно 10 квітня 2014 року, близько 09 години, він, керуючи автомобілем марки «Опель - Віваро», д.н.з. НОМЕР_3, по проїзній частині вул. Тимошенка, біля будинку № 2 в м. Києві, від вул. Малиновського в напрямку вул. З.Гайдай, під'їжджаючи до нерегульованого пішохідного переходу не переконався, що на ньому немає пішоходів, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5, після чого, не викликаючи працівників міліції, відвіз останню до травмпункту.

Згідно висновку експерта №857/е від 15.05.2014, ОСОБА_5, в результаті дій ОСОБА_3, який 10.04.2014, близько 09 год., керував автомобілем марки «Опель Віваро» по проїздній частині вул. Тимошенка, отримала тілесні ушкодження, зокрема: закриту травму правої гомілки: переломи зовнішнього виростку правої великогомілкової кістки та голівки малогомілкової кістки.

Характер та морфологія виявленого тілесного ушкодження, відомі часові дані та обставини події, дозволяють стверджувати про те, що вказане тілесне ушкодження утворилося від ударної дії тупих предметів, у строк, вказаній у описовій частині постанови, тобто, 10.04.2014 року, внаслідок автомобільної травми - зіткнення автомобіля, що рухався, з пішоходом, який у момент первинного контакту перебував у вертикальному або наближеному до нього положенні (а.с.45-48).

Згідно висновку експерта №278/ат від 27.05.2014, ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки «Опель Віваро» д.н.з. НОМЕР_1, по про проїзній частині вул. Тимошенка, мав керуватися вимогами п.п. 10.1, 18.1 Правил дорожнього руху України. Крім того, у разі виконання останнім вимог зазначених пункту, він мав би технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_5 (а.с.57 -63).

Зважаючи на визнання своєї вини обвинуваченим, суд, дослідивши показання останнього, дослідивши інші докази у справі, зокрема висновок судово-медичної експертизи та висновок авто технічної експертизи, вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні злочину доведена в повному обсязі.

За встановлених обставин, дії ОСОБА_3, повинні бути кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, оскільки він вчинив дії, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тілесне ушкодження середньої тяжкості.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3, згідно ст. 66 КК України, судом визнано щире каяття у вчиненні злочину, добровільне часткове відшкодування шкоди, завданої злочином.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Крім цього, при обранні ОСОБА_3 міри покарання судом враховуються матеріали, що характеризують особу винного, зокрема те, що обвинувачений на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується позитивно, раніше не судимий.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі, але, з урахуванням обставин справи та особи винного, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливі без відбування покарання та вважає за доцільне призначити ОСОБА_3 покарання із застосуванням ст. 75 КК України.

До початку судового слідства у відповідності до ст. 128 КПК України потерпілою ОСОБА_5 через свого представника ОСОБА_2 заявлено цивільний позов до ОСОБА_3, про стягнення моральної шкоди завданої злочином, та до ТОВ «Гранд-АСІСТАНС», як співвідповідача на предмет стягнення матеріальної та моральної шкоди. У заявленому позові потерпіла просить стягнути з ОСОБА_3 на її користь моральну шкоду в розмірі 34 367 (тридцять чотири тисячі триста шістдесят сім) гривень, а з ТОВ «ГРАНД-АСІСТАНС» стягнути матеріальну шкоду в розмірі 12 681 (дванадцять тисяч шістсот вісімдесят одну) гривню 26 коп., та моральну шкоду у розмірі 634 (шістсот тридцять чотири) гривні.

15.07.2014, в судовому засіданні представником потерпілої ОСОБА_2, відповідно до ч. 1 ст. 33 ЦПК України, було заявлено клопотання про заміну неналежного співвідповідача ТОВ «ГРАНД-АСІСТАНС» на належного, а саме ВАТ «НАСК «Оранта», оскільки страховиком обвинуваченого ОСОБА_3 є саме остання.

16.10.2014, представником співвідповідача ВАТ «НАСК «Оранта» ОСОБА_6 було подано заперечення до позовної заяви, зокрема представник ВАТ «НАСК «Оранта» вважає недоведеною та такою що не підлягає задоволенню матеріальну шкоду на суму 3793 (три тисячі сімсот дев'яносто три) гривні 93 коп., та суму моральної шкоди в розмірі 187 (сто вісімдесят сім) гривень 84 коп.

В судовому засіданні прокурор просив задовольнити цивільний позов в межах доведеності, представник потерпілого просив задовольнити цивільний позов в повному обсязі посилаючись на доведеність всіх обставин; захисник, обвинувачений просили задовольнити позов частково, а саме відмовити в частині позовних вимог в частині відшкодування обвинуваченим моральної шкоди, пославшись на необґрунтовано велику суму відшкодування, представник співвідповідача, просила задовольнити позов з урахуванням поданих нею в судовому засіданні заперечень.

Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд враховує положення ст. 129 КПК України та бере до уваги доведеність підстав та розміру заявленого цивільного позову.

Позивач обґрунтовує матеріальну шкоду завдану злочином, понесеними витратами на лікування, придбання ліків та реабілітацію, а моральну емоційними стражданнями, внаслідок злочину та витратами, пов'язаних з відновленням психічного стану.

Представником потерпілого (цивільного позивача), на обґрунтування поданого цивільного позову, в частині розміру матеріальної шкоди, були надані копії видаткових накладних на придбання ліків та медикаментів, копії фіскальних чеків, акти про надання послуг та акти прийняття передачі виконаних робіт. Моральна шкода, згідно пред'явленого позову, обґрунтовується душевними стражданнями.

22.10.2013, між ОСОБА_3 та страховою компанією ВАТ «НАСК «Оранта» було укладено договір обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/5798930 (далі-страховий поліс), яким встановлено страхову суму (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю і здоров'ю 100000 (сто тисяч гривень), за шкоду заподіяну майну 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень, та строк дії якого на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди не сплив.

Ухвалою суду від 15.07.2014, відповідно до ч. 1 ст. 33 ЦПК України страхову компанію ВАТ «НАСК «Оранта» залучено в якості співвідповідача.

Відповідно до п. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому вказаним законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно довідки КНП «КДЦ» ОСОБА_5 потребує амбулаторного лікування (а.с. 91).

Згідно копій наданих фіскальних чеків накладних на придбання ліків та медикаментів (а.с. 104-112), які підтверджені відповідними призначеннями закладу охорони здоров'я (а.с. 180-182), витрати потерпілої на лікування становлять 8923 (вісім тисяч дев'ятсот двадцять три) гривні 12 коп.

Відповідно до ст. 24.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодування шкоди, пов'язаної з лікуванням потерпілого, відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров'я.

На підставі ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За наведених підстав, суд вважає доведеними витрати на придбання ліків та медикаментів на суму 8923 (вісім тисяч дев'ятсот двадцять три) гривні 12 коп., інші витрати суд вважає необґрунтованими та недоведеними, тому не підлягають задоволенню.

При визначенні розміру моральної шкоди, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.95 р. (зі змінами та доповненнями) при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

На підставі викладеного, суд вважає, що протиправність дій ОСОБА_3 та наявність причинного зв'язку між шкодою завданою потерплій ОСОБА_5 і протиправним діянням обвинуваченого доведена в повному обсязі.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад справедливості, розумності та зважає на вік потерпілої та її моральні страждання у зв'язку із завданням шкоди її здоров'ю, а також те, що відновлення здоров'я останньої потребувало значного часу, та вважає за необхідне позовні вимоги, щодо відшкодування ОСОБА_3 моральної шкоди - задовольнити в повному обсязі, а саме 34367 (тридцять чотири тисячі триста шістдесят сім) гривень.

Разом з тим, відповідно до ст. 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком відшкодовується потерпілому-фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди ВАТ «НАСК «Оранта» підлягає задоволенню в сумі 446 (чотириста сорок шість) гривень 32 коп.

Суд також враховує, що в матеріалах справи наявна квитанція грошового переказу на ім'я ОСОБА_5 від ОСОБА_3 грошових коштів у сумі 4999 (чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто дев'ять) гривень на часткове відшкодування моральної шкоди завданої злочином (а.с.41). З урахуванням вказаної розписки, суд вважає за необхідне зменшити розмір відшкодування моральної шкоди ОСОБА_3 з 34 367 (тридцяти чотирьох тисяч триста шістдесят семи) гривень до 29 368 (двадцяти дев'яти тисяч триста шістдесят восьми) гривень.

Керуючись ст.ст. 394, 370, 374 КПК України, суд-

засудив:

ОСОБА_3, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді одного року позбавлення волі без позбавленням права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю в один рік. Зобов'язати ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, періодично з'являтись на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Цивільний позов потерпілої, поданий через свого представника - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_5 - 29 368 (двадцять дев'ять тисяч триста шістдесят вісім) гривень.

Стягнути з ВАТ «НАСК «Оранта» (ідентифікаційний код 00034186) на відшкодування матеріальної шкоди на користь ОСОБА_5 - 8923 (вісім тисяч дев'ятсот двадцять три) гривні 12 коп.

Стягнути з ВАТ «НАСК «Оранта» (ідентифікаційний код 00034186) на відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_5 - 446 (чотириста сорок шість) гривень 32 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на на користь УК в Оболонському районі м Києва/24060300, код ЄДРПОУ 38002491, рахунок 31113115700006, судові витрати за проведення експертизи в сумі 614 (шістсот чотирнадцять) гривень 90 коп.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя В.В. Дев'ятко