Постанова № 41147679, 06.10.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06 жовтня 2014 року 10 год. 19 хв. № 826/13920/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судових засідань Приходько О.В., за участю представників позивача та відповідача, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Лук Авіа Ойл" до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів по скасування рішення відповідача та зобов'язання його вчинити певні дії.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у судовому засіданні 06 жовтня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 10 вересня 2014 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Лук Авіа Ойл" (далі - позивач) до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів (далі - відповідач) про скасування рішення відповідача від 25 квітня 2014 року № КТ-100000003-0045-2014 про визначення коду товару (далі - оскаржуване рішення) та зобов'язання відповідача здійснити митне оформлення товару, вказаного у митній декларації від 11 квітня 2014 року № 100250004/2014/091953 за кодом УКТ ЗЕД 2710192100.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, оскільки дії та рішення відповідача суперечать нормам чинного законодавства.

Ухвалою суду від 15 вересня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою суду від 22 вересня 2014 року відмовлено у задоволенні письмового клопотання представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

У ході судового розгляду справи представники позивача підтримали позов та просили задовольнити його повністю.

Представники відповідача не визнали позов та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову та доказах на їх обґрунтування, наданих суду у судовому засіданні 29 вересня 2014 року та протягом судового розгляду справи.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем 25 квітня 2014 року прийнято оскаржуване рішення, яким позивачу визначено код товару: суміші аліфатичних вуглеводнів з домішками ароматичних сполук.

Суд не погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів, а також аналізу наступних норм та обставин.

Так, класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД), що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України "Про митний тариф України", з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД та характеристик товару, які є визначальними для класифікації.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 69, ч. 1 ст. 67 Митного кодексу України (далі - МК України), товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

Згідно з п.п. 1-3 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД (додаток до Закону України "Про Митний тариф України"), назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

(a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

Вище викладене узгоджується з інформацією, яка міститься у п. 2.1 оглядового листа Вищого адміністративного суду України від 23 квітня 2008 року № 720/100/13-08 "Про деякі питання практики вирішення справ, пов'язаних із застосуванням митного законодавства за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим адміністративним судом України", у якому зазначено, що критеріями розмежування товарних позицій за УКТ ЗЕД є не тільки матеріал, з якого виготовлений товар, а й функції, що їх виконує товар, спосіб виробництва, зовнішній вигляд тощо.

Тобто, як вбачається з вище викладеного, при віднесенні товару до тієї чи іншої позиції слід виходити з більш конкретного опису товару.

У ході розгляду справи судом з'ясовано, що оскаржуване рішення прийнято на підставі характеристик товару, встановлених за результатами лабораторних досліджень наданих зразків товару у спеціалізованій лабораторії з питань експертизи та досліджень Міндоходів (далі - СЛПЕД Міндоходів), а саме висновку експерта від 17 квітня 2014 року № 142000901-0316.

Відповідно до результатів проведених досліджень, проби продукту мають вигляд прозорої безбарвної рідини. За хімічним складом дані проби являють собою суміш вуглеводнів, аліфатичних та ароматичних. Вміст ароматичних вуглеводнів для зразка 277-1 становить 29,25 об%, для 277-2 - 28,59 об%.

Антидетонаційних присадок у складі наданих проб застосованими методами не виявлено.

За фракційним складом проби відповідають терміну "легкі дистиляти" згідно УКТ ЗЕД. При 2100С переганяється: зразка 277-1 - 90 об% (включаючи втрати), зразка 277-2 - 90 об% (включаючи втрати).

Проби не містять кисневмісних сполук (антидетонаційних присадок). Різниця між температурами, при яких переганяється 5 об% та 90об% проб (включаючи втрати) становить 56-58°С, що відповідає терміну "бензини спеціальні" згідно УКТ ЗЕД.

Температура спалаху у закритому тиглі для проб становить 440С, відповідає терміну "уайт-спіріт" згідно з УКТЗЕД.

Густина проб при 20°С становить 0,785 г/куб.см.

Вміст сірки для зразка 277-1 становить 0,0318 мас.%, для зразка 277-2 - 0,0339 мас.%.

Антиобліднюючих присадок, інгібіторів корозії, трасуючих барвників у складі наданих проб, застосованими методами, не виявлено.

Відповідно до другої додаткової примітки до групи 27 УКТ ЗЕД у товарній позиції 2710:

(а) термін "бензини спеціальні" (товарні категорії 27101221 і 27101225) означає легкі дистиляти та продукти, зазначені в примітці 4 до товарних під позицій, які не містять ніяких антидетонаційних присадок і в яких різниця між температурами, при яких переганяється 5 об% і 90 об% (включаючи втрати), не перевищує 60°С;

(б) термін "уайт-спіріт" (товарна категорія 27101221) означає спеціальні бензини, зазначені в пункті (а), з температурою спалаху більш як 21°С, визначеною методом EN ISO 13736.

Тобто, оскільки характеристики, які встановлено у результаті досліджень, відповідають терміну "уайт-спіріт" згідно з УКТ ЗЕД, для класифікації товару у товарній підкатегорії 2710192100 як гас. паливо для реактивних двигунів, не має підстав.

Товар класифіковано у товарній підкатегорії УКТЗЕД 2710122100, до якої на пряму відносяться продукти ідентифіковані, як "легкі дистиляти, бензини спеціальні, уайт-спіріт".

Як також з'ясовано судом у ході розгляду справи, позивач звернувся до відповідача із проханням про проведення повторного дослідження контрольних зразків, які знаходяться у СЛПЕД Міндоходів, у зв'язку з чим листом від 17 червня 2014 року відповідач звернувся до СЛПЕД Міндоходів із повторним запитом на дослідження.

Заважаючи на вище викладене, СЛПЕД Міндоходів проведено повторне дослідження, за результатами якого складено висновок від 01 липня 2014 року № 142000901-0388, з наявної у матеріалах справи копії якого вбачається, що отримані результати повторних лабораторних досліджень не суперечать висновкам, за якими товар віднесено згідно УКТ ЗЕД за фракційним складом до легких дистилятів та терміну "уайт-спіріт". Поряд з цим, висновок № 142000901-0388 не містить інформацію щодо температури відгону 5 об% для віднесення товару до категорії спеціальних бензинів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та обставин вбачається, що оскаржуване рішення відповідачем прийнято на підставі встановлених характеристик товару та відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, а отже, за переконанням суду, є правомірним та не підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На підставі вище викладених норм та обставин суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Лук Авіа Ойл" до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів по скасування рішення відповідача та зобов'язання його вчинити певні дії є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Лук Авіа Ойл".

Копії постанови у повному обсязі направити сторонам (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин

Постанова у повному обсязі складена 13 жовтня 2014 року