Постанова № 41147671, 17.10.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17 жовтня 2014 року 15 год. 00 хв. № 826/12798/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Моторспорт ЛТД" до інспекції з питань захисту прав споживачів у місті Києві про визнання протиправними (неправомірними) та скасування рішень відповідача.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 29 серпня 2014 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Моторспорт ЛТД" (далі - позивач) до інспекції з питань захисту прав споживачів у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними (неправомірними) та скасування акту перевірки характеристик продукції від 24 червня 2014 року № 000140, протоколу про виявлене(і) порушення вимог від 24 червня 2014 року № 000097, постанови про накладення штрафних санкцій від 15 липня 2014 року № 000090 та рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 15 липня 2014 року № 000085 (далі - оскаржувані рішення).

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, оскільки перевірку позивача, як і складання оскаржуваних рішень, відповідачем проведено із порушенням встановленого законодавством порядку.

Після усунення виявлених недоліків позову, ухвалою суду від 17 вересня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У ході судового розгляду справи представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю.

Представник відповідача не визнала позов та просила відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову та доказах на їх обґрунтування, наданих суду у судовому засіданні 24 вересня 2014 року та протягом судового розгляду справи.

У судове засідання 13 жовтня 2014 року представник відповідача не прибула, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи вона повідомлена належним чином, заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача до суду не надійшла.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 13 жовтня 2014 року судом, згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження, про що відповідача повідомлено письмово.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань відповідності продукції, що вводиться ним в обіг, вимогам технічних регламентів, які поширюються на продукцію, Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", за результатами якої 24 червня 2014 року складено оскаржуваний акт перевірки характеристик продукції № 000140 (далі - акт перевірки).

На підставі акту перевірки, 24 червня 2014 року відповідачем складено оскаржуваний протокол № 000097 про виявлене(і) порушення вимог ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та ст. 15 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", відповідно до якого, у ході перевірки виявлено, що на деяку продукцію, яка вводиться в обіг позивачем, відсутній повний склад технічної документації, за що п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" передбачено відповідальність.

15 липня 2014 року відповідачем прийнято оскаржувану постанову № 000090 про накладення штрафних санкцій, якою на позивача накладено штраф у розмірі 51000,00 грн.

Крім того, 15 липня 2014 року відповідачем прийнято оскаржуване рішення № 000085 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, яким обмежено надання відповідної продукції на ринку шляхом приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами, а також тимчасово заборонено надання продукції на ринку.

Суд не погоджується з доводами представника позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів, а також аналізу наступних норм та обставин.

Так, зі змісту оскаржуваного акту перевірки вбачається, що у ході перевірки з'ясувались питання нанесення на продукцію національного знаку відповідності.

Згідно з п. 1 Правил застосування національного знаку відповідності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 року № 1599 (далі - Правила № 1599), національний знак відповідності (далі - знак відповідності) засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які поширюються на неї.

Перед початком перевірки уповноваженому представнику позивача вручено копію направлення на проведення перевірки та запропоновано надати документи на продукцію (засіб для видалення комах "SHERON INSECT OFF" 500 мл, автошампунь для ручного миття "SHERON" 500 мл), перелік яких визначено ч. 7 ст. 23 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", погоджено термін їх подачі.

У ході перевірки позивачем надано відповідачу: висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 13 квітня 2012 року № 05.03.02-03/32137 (з додатком); сертифікат відповідності № UA1.003.М000080-13; декларацію про відповідність мийного(их) засобу(ів) вимогам Технічного регламенту № UA.001.DM0089-13; фото пакування продукції; договір від 01 березня 2011 року № 20; фактуру від 18 березня 2013 року № 1113000075; CMR № 706284; митну декларацію № 100250000/2013025615; договір від 01 березня 2010 року № 8148К; видаткову накладну від 20 червня 2013 року № РН-0005155.

За результатами проведеного аналізу вище перелічених документів, відповідачем виявлено, що:

- назва декларації про відповідність продукції № UA.001.DM0089-13 не відповідає формі, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 року № 717;

- у декларації про відповідність продукції № UA.001.DM0089-13 у графі "підтверджує, що" відсутня повна назва мийного засобу;

- відсутня дата підписання декларації про відповідність продукції № UA.001.DM0089-13;

- з тильної сторони декларації про відповідність продукції № UA.001.DM0089-13 у графі "План контролю (без відмітки призначеного органу декларація не дійсна)" відсутня відмітка про проходження мийними засобами чергових випробувань за січень 2014 року.

У ході перевірки також виявлено відсутність повного складу технічної документації, склад якої визначено Технічним регламентом мийних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 року № 717, а саме відсутні:

- нормативний документ, відповідно до якого виробляється мийний засіб або специфікація виробника на мийний засіб;

- опис та інструкція із застосування мийного засобу;

- інформація про склад мийного засобу із зазначенням переліку інгредієнтів, які використані під час виробництва такого засобу, типу (аніонні, катіонні, амфотерні, неіоногенні, дезінфектант тощо), молекулярної маси та кількості поверхнево-активних речовин;

- протоколи випробувань біологічного розкладу поверхнево-активних речовин, які входять до складу мийного засобу.

За введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, передбачена відповідальність згідно з п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", зокрема, до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі: введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених ст. 28 цього Закону), у тому числі нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи, що актом перевірки характеристик продукції від 12 листопада 2013 року № 000180 уже зафіксовано факт введення в обіг позивачем продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, виявлення порушення у ході перевірки, за результатами якої 24 червня 2014 року складено оскаржуваний акт перевірки, свідчить про повторність вчинення такого самого порушення, за яке на особу уже накладено штраф.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 10, п. 4 ч. 1 ст. 11, п.п. 1, 3-6, 8 ч. 1 ст. 15, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 22, ч.ч. 1, 3, 5, 6, 12, 17 ст. 23 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему.

Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об'єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об'єктами технічних регламентів.

Повноваження та порядок діяльності органів ринкового нагляду, права та обов'язки їх посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, встановлюються цим Законом, законами України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та іншими законами України.

З метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності: проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування).

Посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право: 1) проводити у випадках і порядку, визначених цим Законом, документальні перевірки та обстеження зразків продукції, відбирати зразки продукції і забезпечувати проведення їх експертизи (випробування); вимагати від суб'єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, одержувати копії таких документів і матеріалів. У разі якщо оригінали таких документів і матеріалів складені іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, на вимогу органів ринкового нагляду суб'єкти господарювання зобов'язані за власний рахунок забезпечити їх переклад мовою діловодства та документації державних органів в обсязі, необхідному для здійснення ринкового нагляду; вимагати від посадових осіб суб'єктів господарювання та фізичних осіб - підприємців надання узгоджений з ними строк усних чи письмових пояснень з питань, що виникають під час проведення перевірок і вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; складати акти перевірок та застосовувати в установленому законом порядку штрафні санкції до суб'єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" та встановлених вимог; складати на основі актів перевірок протоколи про адміністративні правопорушення у сфері здійснення ринкового нагляду та розглядати справи про відповідні адміністративні правопорушення згідно із законом України; вимагати від посадових осіб суб'єктів господарювання та фізичних осіб - підприємців припинення дій, які перешкоджають здійсненню заходів ринкового нагляду, а в разі їх відмови від припинення таких дій - звертатися до органів внутрішніх справ за допомогою у здійсненні законної діяльності з ринкового нагляду.

Заходами ринкового нагляду є: перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: обмеження надання продукції на ринку; заборону надання продукції на ринку; вилучення продукції з обігу; відкликання продукції.

Під час перевірок характеристик продукції проводяться документальні перевірки, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір та експертиза (випробування) зразків продукції.

Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.

Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та посвідчень (направлень) на проведення перевірки, що видаються та оформляються відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та посвідчення (направлення) видаються і оформляються невідкладно.

Перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки.

У разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, орган ринкового нагляду на підставі наданих суб'єктом господарювання документів, що дають змогу відстежити походження такої продукції та її подальший обіг (зокрема договори, товарно-супровідна документація), визначає особу, яка поставила відповідному суб'єкту господарювання цю продукцію, та всіх осіб, яким цей суб'єкт господарювання поставив зазначену продукцію.

За результатами перевірки характеристик продукції посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, складає акт відповідно до вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Згідно з ч. 6 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 29, п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених ст. 28 цього Закону), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

У разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що неналежно застосовано Національний знак відповідності, не нанесено Національний знак відповідності, якщо його нанесення передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, не складено декларацію про відповідність, якщо її складання передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, декларацію про відповідність складено з порушенням встановлених вимог або органу ринкового нагляду не надано чи надано технічну документацію на відповідну продукцію не в обсязі, передбаченому технічним регламентом, орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

До особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі: введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених ст. 28 цього Закону), у тому числі нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У позові представником позивача зазначено, що позивач є суб'єктом малого підприємництва, а тому, відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", відповідачем порушено строки проведення перевірки, а саме перевірку проведено у строк 10 робочих днів замість 2 робочих днів.

Стосовно викладеного суд зазначає, що відповідачем проведено позапланову перевірку позивача. На час проведення такої перевірки була відсутня інформація стосовно того, чи є позивач суб'єктом малого підприємництва.

11 червня 2014 року відповідачем вручено уповноваженому представнику позивача копію направлення на проведення перевірки від 10 червня 2014 року № 000357 із зазначенням строків проведення перевірки, а саме у строк 10 робочих днів.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Тобто, з вище викладених норм вбачається, що рішенням суб'єкта владних повноважень (органу здійснення контролю), яке має наслідком проведення перевірки та породжує для суб'єктів вказаних правовідносин певні права та обов'язки, є наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватись захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки, яке не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні ст. 17 КАС України, оскільки видається на виконання рішення - наказу на проведення перевірки.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), та надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених вище викладеними нормами.

Враховуючи викладене, позивач не скористався правом на захист своїх прав шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки. Саме на етапі допуску до перевірки позивач міг поставити питання про необґрунтованість витребування відповідних документів чи призначення та проведення перевірки взагалі, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення контролю стосовно себе.

Поряд з цим, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні перевірки.

Слід зазначити, що позивач після отримання направлення на проведення перевірки не попередив відповідача про те, що він є суб'єктом малого підприємництва. Надавши документи листом від 16 червня 2014 року за № 69, позивач тим самим допустив відповідача до її проведення, не заперечуючи щодо строків проведення такої перевірки.

Суд не погоджується із доводами представника позивача стосовно того, що дозвіл на проведення перевірки надано тільки до 16 червня 2014 року, оскільки у згоді на проведення перевірки від 27 травня 2014 року № 2916-3-7/6 зазначено, що про результати перевірки та вжиті заходи необхідно повідомити у строк до 16 червня 2014 року та не зазначено, що даний дозвіл чинний та діє до 16 червня 2014 року.

Вказана згода надана не тільки на проведення перевірки позивача, а і на проведення перевірки іншого суб'єкта господарювання.

Доводи представника позивача про те, що його не запрошено на ознайомлення з оскаржуваним актом перевірки та на підписання його, тим самим позбавлено права надати свої заперечення, за переконанням суду, є безпідставними.

Зокрема, відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", в останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

У направленні на проведення перевірки чітко зазначено строк проведення перевірки із 11 по 24 червня 2014 року, тобто, останній день перевірки - 24 червня 2014 року, про що уповноважений представник позивача повідомлений (запис на зворотному боці направлення), а тому він мав прибути до відповідача для підписання оскаржуваного акту перевірки без будь-яких додаткових повідомлень та надати відповідну документацію.

Позивач отримав направлення на проведення перевірки, а тому ознайомлений про останній день перевірки, що, у свою чергу, свідчить, що жодних перешкод для присутності суб'єкта господарювання під час здійснення заходів ринкового нагляду відповідачем не вчинялось.

Стосовно оскаржуваного рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів суд зазначає наступне.

Законом, який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) є Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Згідно з ч. 4 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", виключно законами встановлюються органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Закон України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" встановлює правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 11, п. 2 ч. 1 ст. 22, ч. 4 ст. 33 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності, зокрема, приймають у випадках та порядку, визначених цим Законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснюють контроль стану виконання суб'єктами господарювання цих рішень.

Заходами ринкового нагляду є, у тому числі, обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: обмеження надання продукції на ринку; заборону надання продукції на ринку; вилучення продукції з обігу; відкликання продукції.

Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, внесення змін до таких рішень чи їх скасування приймаються керівниками органів ринкового нагляду або їх заступниками відповідно до їх повноважень, визначених законами України.

Таким чином, системно проаналізувавши вище викладені норми та обставини, а також враховуючи при цьому, що представником позивача не висловлено позиції щодо допущення порушення, виявленого у ході проведення перевірки відповідачем, у тому числі не спростування ним такого допущення, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що акт перевірки не порушує прав та не породжує обов'язків для позивача, тобто не має для нього, у тому числі негативних, юридичних наслідків.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На підставі вище викладених норм та обставин вбачається, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Моторспорт ЛТД" до інспекції з питань захисту прав споживачів у місті Києві про визнання протиправними (неправомірними) та скасування рішень відповідача є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Моторспорт ЛТД".

Копії постанови направити сторонам (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин