Постанова № 41147244, 24.10.2014, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2014 року Справа № 803/1904/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Кравчик В.В.,

за участю представника позивача Оксентюка А.М.,

прокурорів Романішиної Т.Л., Шумика Б.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Торгівельна компанія «Укр-Петроль» до Прокуратури Волинської області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Торгівельна компанія «Укр-Петроль» (далі - ПП «Торгівельна компанія «Укр-Петроль») звернулося з адміністративним позовом до прокуратури Волинської області про визнання протиправною та скасування постанови №07/1-1319 вих-14 від 15.09.2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПП «Торгівельна компанія «Укр-Петроль» 22.09.2014 року отримало від прокуратури Волинської області постанову про проведення перевірки в порядку нагляду за додержанням та застосуванням законів від 15.09.2014 року №07/1-1319.

Позивач вважає, що вказана постанова підлягає скасуванню, оскільки у відповідача були відсутні підстави для призначення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів, визначені ЗУ «Про прокуратуру», оскільки в постанові не зазначені конкретні факти, які б свідчили про можливі порушення позивачем вимог ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Відповідач в оскаржуваній постанові зазначив, що фактично підставою для проведення перевірки позивача було звернення відділення Фонду соціального захисту інвалідів. Проте з вказаної постанови не вбачається чи Фонд просив провести перевірку, чи вжити інші дії, тобто в постанові не чітко вказана підстава перевірки та обґрунтування необхідності вчинення дій по перевірці. Крім того вказав, що проведення перевірки в порядку прокурорського нагляду за додержанням та застосуванням законів у діяльності ПП «Торгівельна компанія «Укр-Петроль» з питань додержання вимог ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» на підставі звернення відділення Фонду соціального захисту інвалідів, в порушення п.6.2 Наказу Генеральної прокуратури України №3гн від 07.11.2012 року, є дублюванням функцій органу державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства та відображанням роботи цього органу як результату нагляду за додержанням і застосуванням законів, тому просили визнати протиправною та скасувати постанову №07/1-1319 вих-14 від 15.09.2014 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Прокурори в судовому засіданні та в письмових запереченнях позов не визнали, просили в його задоволенні відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов до задоволення не підлягає, враховуючи наступне.

Частина 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Судом встановлено, що Територіальною державною інспекцією з питань праці у Волинській області з 27.05.2014 року по 28.05.2014 року проведена перевірка ПП «Торгівельна компанія «Укр-Петроль» за результатом якої складено акт, яким встановлено, що ПП «Торгівельна компанія «Укр-Петроль» не забезпечило середньооблікову чисельність інвалідів у 2013 році в кількості 11 осіб.

За результатами перевірки постановою Ківерцівського районного суду від 14.07.2014 року директора ПП «Торгівельна компанія «Укр-Петроль» Забожчука С. О. притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.188-1 КУпАП та застосовано адмінстягнення у вигляді штрафу в сумі 170 грн. Дана постанова набрала законної сили.

10.09.2014 року у прокуратуру Волинської області надійшло звернення в.о. директора Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів з приводу порушення посадовими особами ПП «Торгівельна компанія «Укр-Петроль» вимог ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» в частині невиконання у 2013 році нормативу з працевлаштування інвалідів на згаданому підприємстві.

У зв'язку з цим, на підставі вимог п.4.1 «Положення про порядок проведення органами прокуратури перевірок при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів», першим заступником прокурора області Корецьким О. П. 15.09.2014 року винесено постанову про проведення перевірки в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів №07/1-1319 вих-14 від 15.09.2014 року, яка 22.09.2014 року під розписку вручена директору ПП «Торгівельна компанія «Укр-Петроль» Забожчуку С. О.

Позивач, вважаючи, що заступником прокурора незаконно винесено постанову про проведення перевірки в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів, звернувся до суду з зазначеним позовом для захисту своїх прав.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Повноваження прокурорів, організація, засади та порядок діяльності прокуратури визначається Конституцією України, Законом України «Про прокуратуру» та іншими законодавчими актами.

Так, відповідно до ст. 5 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-XII (далі по тексту - Закон № 1789-XII) Закон прокуратура України становить єдину систему, на яку відповідно до Конституції України та цього Закону покладаються такі функції: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; 3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Відповідно до ст. 19 Закону № 1789-XII предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є: відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам; додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав; додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.

Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.

Статтею 21 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що перевірки проводяться за письмовими зверненнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, фізичних та юридичних осіб, а також за власною ініціативою прокурора.

Для здійснення перевірки прокурор приймає постанову, в якій зазначає підстави, що свідчать про можливі порушення законності, та обґрунтовує необхідність вчинення дій, передбачених пунктами 3, 4 та 5 частини першої статті 20 цього Закону. Не допускається проведення перевірки без надання копії зазначеної постанови представнику підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, фізичній особі - підприємцю. Постанова прокурора може бути оскаржена цими особами до прокурора вищого рівня або суду в порядку адміністративного судочинства протягом десяти днів з дня одержання копії постанови. За результатами розгляду скарги прокурор вищого рівня приймає рішення про задоволення скарги та скасування постанови або про відмову у задоволенні скарги. Оскарження постанови до прокурора вищого рівня не позбавляє особу права на її оскарження до суду, яке може бути здійснене нею протягом десяти днів з дня одержання рішення прокурора вищого рівня про результати розгляду скарги.

Дії, передбачені пунктами 3, 4 та 5 частини першої цієї статті, можуть бути вчинені виключно під час проведення перевірки в порядку, передбаченому статтею 21 цього Закону.

В контексті наведених положень Закону, доводи позивача про відсутність підстав для проведення перевірки, у зв'язку з відсутністю вчинення позивачем порушень закону є необґрунтованими, оскільки підставою для здійснення прокурором перевірки та, як наслідок, прийняття відповідної постанови є можливі порушення законності, а не наявність вже встановлених доказів відповідних порушень.

А тому, перевірка здійснюється, зокрема, з метою виявлення, у разі їх наявності, доказів порушення законності.

Відповідно до Наказу Генеральної прокуратури України № 111 від 12.11.2012 року затверджено Положення про порядок проведення органами прокуратури перевірок при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів (далі - Положення).

Згідно п. 1.3, 1.4 зазначеного Положення, перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів проводяться у Кабінеті Міністрів України, міністерствах, інших центральних і місцевих органах виконавчої влади, органах державного нагляду (контролю), Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, військових частинах, громадських об'єднаннях, а також діяльності посадових і службових осіб цих органів, підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, у тому числі фізичних осіб - підприємців та громадян.

Предметом перевірок при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів є: відповідність нормативно-правових актів, рішень, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам; додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, якщо законом не передбачено іншого порядку захисту цих прав; додержання законів, що стосуються економічних відносин, бюджетного, земельного, митного законодавства та зовнішньоекономічної діяльності, конституційних засад підприємницької діяльності, охорони навколишнього природного середовища, міжнаціональних відносин; додержання законів про адміністративні правопорушення.

Пунктом 2.1 вказаного Положення зазначено, перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів проводяться на підставі письмових звернень органів державної влади, органів місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, фізичних та юридичних осіб, що свідчать про можливі порушення законності, а також за власною ініціативою прокурора.

На виконання п. 2.4 Положення підставами для проведення перевірки прокурором за власною ініціативою є дані, що свідчать про можливі порушення законності.

Висновки про наявність підстав для проведення перевірки можуть бути зроблені за наслідками проведених аналізів, узагальнень, опрацювання інформацій про стан законності, вивчень актів та матеріалів органів державного нагляду (контролю), матеріалів розгляду судами цивільних, адміністративних, господарських справ та справ про адміністративні правопорушення, матеріалів кримінальних проваджень, інформаційних баз даних державних органів, повідомлень у засобах масової інформації, мережі Інтернет та з інших джерел, які також можуть відображатися в:

- дорученнях Генерального прокурора України, наданих у межах компетенції дорученнях його першого заступника, заступників, прокурорів Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя, областей та прирівняних до них прокурорів, їх перших заступників та заступників;

- наказах Генерального прокурора України;

- планах роботи органів прокуратури;

- рішеннях колегій Генеральної прокуратури України, прокуратур обласного рівня;

- рішеннях нарад у керівників органів прокуратури;

- дорученнях прокуратури іншого регіону щодо проведення перевірки, яка потребує вчинення окремих дій у межах повноважень, передбачених статтею 20 Закону України "Про прокуратуру";

- інших організаційно-розпорядчих документах.

Крім того, з метою забезпечення належної організації нагляду за додержанням і застосуванням законів та підвищення його ефективності, керуючись статтею 15 Закону України «Про прокуратуру», Генеральною прокуратурою України 07.11.2012 р. був прийнятий Наказ № 3гн «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів», згідно п. 7 якого наказано, перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів організовувати та проводити за письмовими зверненнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, фізичних та юридичних осіб, матеріалами контролюючих органів, повідомленнями у засобах масової інформації та за власною ініціативою..

Отже, суд приходить до висновку, що прокурор має право за власною ініціативою та за письмовими зверненнями органів державної влади проводити перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів. Підставою для проведення перевірки за власною ініціативою прокурора може бути лише наявність відповідних даних про можливі порушення законності, що містяться в проведених аналізах, узагальненнях, опрацюваннях інформації про стан законності, матеріалах розгляду судами цивільних, адміністративних, господарських справ та справ про адміністративні правопорушення, матеріалах кримінальних проваджень, інформаційних базах даних державних органів, повідомленнях у засобах масової інформації, мережі Інтернет та які відображені в наказах Генерального прокурора України, планах роботи органів прокуратури, рішеннях колегій Генеральної прокуратури України, прокуратур обласного рівня, рішеннях нарад у керівників органів прокуратури, дорученнях прокуратури іншого регіону щодо проведення перевірки, інших організаційно-розпорядчих документах.

При цьому, підстави для проведення перевірки повинні бути чітко визначені в постанові про проведення перевірки.

Як встановлено судом у Прокуратуру Волинської області 10.09.2014 року за вх. №24705 надійшло звернення в.о. директора Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів з приводу порушення посадовими особами ПП «Торгівельна компанія «Укр-Петроль» вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» в частині невиконання у 2013 році нормативу з працевлаштування інвалідів на згаданому підприємстві та подання річного звіту без заповнення необхідних граф, що не дає можливості визначити чи виконувався на підприємстві норматив працевлаштування інвалідів або розрахувати суму санкцій.

Таким чином, доводи заявника, про те, що у прокуратури області були відсутні підстави для проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів у ПП «Торгівельна компанія «Укр-Петроль» є необґрунтованими.

Враховуючи, що у вищевказаному зверненні містилась інформація про порушення посадовими особами згаданого підприємства вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів», з метою об'єктивного та повного його розгляду виникла необхідність у проведенні перевірки дотримання посадовцями ПП «Торгівельна компанія «Укр-Петроль» вимог вказаного Закону шляхом опитування посадових осіб даного підприємства та перевірки бухгалтерської документації.

Нормами ст. 10 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», п.п. 4, 5 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України № 129 від 14.04.2011 зі змінами та доповненнями передбачено, що основними завданнями Фонду є реалізація в межах своєї компетенції заходів щодо забезпечення зайнятості та працевлаштування інвалідів; виконання програм щодо соціального захисту інвалідів. Фонд відповідно до покладених па нього завдань координує та контролює роботу територіальних відділень фонду соціального захисту інвалідів, у тому числі щодо: реєстрації у них підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю; організації прийому звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів до нормативу таких робочих місць, їх аналізу /а перевірки правильності в них розрахунків; обліку підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю; збору сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та інші заходи, визначені законом. .

Відповідно до пп.4 п.4. Положення про Державну інспекцію України з питань праці затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 386/2011 Держпраці України відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд та контроль за дотриманням підприємствами, установами, організаціями, у тому числі громадськими організаціями інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, законодавства про зайнятість та працевлаштування інвалідів у частині: реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів; подання звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів; виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.

Таким чином, як встановлено судом, оскільки до завдань Фонду соціального захисту інвалідів не входить проведення перевірок, Територіальною інспекцією праці проведено перевірку ПП «Торгівельна компанія «Укр-Петроль» (акт, складений за результатами перевірки від 28.05.2014) за дорученням Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

В подальшому, за зверненням Фонду від 10.09.2014 року, прокуратурою області проаналізовано додані до звернення матеріали та винесено постанову про проведення перевірки в порядку нагляду за додержанням та застосуванням законів від 15.09.2014 року за №07/1-1319 вих-14, як передбачено вищезазначеним чинним законодавством.

За таких підстав твердження позивача про те, що прокуратура області продублювала повноваження Територіальної державної інспекції з питань праці в області є безпідставним, оскільки метою перевірки є не притягнення Забожчука С. О. до адміністративної відповідальності, а встановлення наявності підстав для стягнення з ПП «Торгівельна компанія «Укр-Петроль» адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу з працевлаштування інвалідів у 2013 році, які передбачені ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Одночасно суд зазначає, що у відповідності до узагальнення судової практики Вищого адміністративного суду України, викладеної в інформаційному листі №1237/12/13-13 від 11.09.2013 року постанова про проведення перевірки є актом одноразового застосування і вичерпує свою дію фактом її виконання, тобто з моменту внесення подання, звернення з позовною заявою до суду або реєстрації кримінального провадження і.т.д.

За результатами проведеної перевірки в порядку нагляду за додержанням та застосуванням у ПП «Торгівельна компанія «Укр-Петроль» прокуратурою області 10.10.2014 року до Волинського окружного адміністративного суду подано позов в інтересах держави в особі Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ПП «Торгівельна компанія «Укр-Петроль» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у сумі 179 067,51 грн. На час розгляду по суті, в даній справі рішення не прийнято.

Аналіз чинного законодавства та встановлених судом обставин дає підстави вважати, що відповідач, приймаючи постанову від 19 вересня 2014 року діяв у межах повноважень, на підставі та у спосіб, що встановлені Конституцією України, Законом України «Про прокуратуру».

Вирішуючи спір судом також враховано, що постанова про проведення перевірки є актом одноразового застосування і вичерпує свою дію фактом її виконання. При цьому правові наслідки оскаржуваної постанови про проведення перевірки чи дій відповідача у зв'язку із такою перевіркою за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав позивача, оскільки після проведення перевірки його права можуть порушувати лише наслідки проведення відповідної перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що перевірка за зверненням Фонду, фактично проведена. За її наслідками 10 жовтня 2014 року заступник прокурора області звернувся до Волинського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ПП «Торгівельна компанія «Укр-Петроль» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Аналіз досліджених документів дає підстави для висновку що у відповідності до частини другої статті 21 Закону України «Про прокуратуру» прокуратурою області вживалися заходи прокурорського реагування на виявлені порушення та надавалася оцінка законності дій позивача.

Отже, оскаржувана постанова від 19.09.2014 року №07/1-1319 вих-14 вичерпала свою дію фактом виконання - проведенням перевірки. Для позивача юридичні наслідки мають наслідки перевірки - подання до адміністративного суду позову про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, яке не є предметом даного позову.

Відтак, з наведених вище підстав у задоволенні позову слід відмовити.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом не підтвердилися обставини щодо порушення відповідачем прав, свобод та інтересів позивача, а стороною позивача не надано суду належних доказів на підтвердження позовних вимог.

Таким чином, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог та відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 11, 17, 71, 72, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі статтей 5, 19, 20, 21 Закону України «Про прокуратуру», суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Торгівельна компанія «Укр-Петроль» до Прокуратури Волинської області про визнання протиправною та скасування постанови, відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 29 жовтня 2014 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий С.Ф. Костюкевич