Постанова № 41145618, 30.10.2014, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/2171/14-a

"30" жовтня 2014 р., Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої Дерех Н.В.

розглянувши у письмовому провадженні у м. Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом Збаразької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

Збаразька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Тернопільської області ( надалі позивач, Збаразька ОДПІ Головного управління Міндоходів у Тернопільської області) звернулася до суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (надалі відповідач, ФОП ОСОБА_2) про стягнення податкового боргу за платежем єдиний податок з фізичних осіб в сумі 730,80 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що фізична особа - підприємець ОСОБА_2 зареєстрований як підприємець - фізична особа Лановецьким районним управлінням юстиції 04.12,2013 року та взятий на податковий облік в Збаразькій ОДПІ 04.12.2013 року. На даний час відповідач перебуває на обліку у додатковій інспекції як платник податків і відповідно до ст.67 Конституції України та ст. 36 Податкового кодексу України на нього покладений обов'язок сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. По платежу єдиний податок з фізичних осіб за відповідачем числиться борг у сумі 730,80 грн. за період з 20.01.2014 року по 20.06.2014 року. Даний борг підтверджується заявою про застосування спрощеної системи оподаткування, рішенням Москалівської сільської ради № 160 від 30.06.2013 року про встановлення ставок єдиного податку на 2014 рік.

Представник позивача Збаразької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільської області в судове засідання не з'явився, про дату час і місце розгляду справи, повідомлявся належним чином, подавши письмове клопотання про розгляд справи без участі їх представника.

Відповідач фізична особа - підприємець ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явився, про дату час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, заперечень проти адміністративного позову не надав. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи та реалізації ним права судового захисту прав та інтересів.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Отже, враховуючи зазначені вище підстави, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_2 зареєстрований як підприємець - фізична особа Лановецьким районним управлінням юстиції Тернопільської області 04.12.2013 року та взятий на податковий облік в Збаразькій ОДПІ 04.12.2013 року. На даний час відповідач перебуває на обліку у додатковій інспекції як платник.

Пунктом 6.1 статті 6 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 36.1 статті 36 ПК України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов'язку згідно з пункту 38.1 статті 38 ПК України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визнається податковим боргом.

Підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до пункту 41.5 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно органи державної Податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Як встановлено судом з матеріалів справи, а саме із заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, ФОП ОСОБА_2 обрав спрощену систему оподаткування відповідно до ст.293 ПК України із змінами та доповненнями.

Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації. Проте дане податкове зобов'язання відповідачем сплачувалося не в повному обсязі, що підтверджується обліковою карткою та довідкою про наявність податкового боргу.

По платежу єдиний податок з фізичних осіб за відповідачем числиться борг у сумі 730,80 грн. за період з 20.01.2014 року по 20.06.2014 року. Даний борг підтверджується заявою про застосування спрощеної системи оподаткування, рішенням Москалівської сільської ради № 160 від 30.06.2013 року про встановлення ставок єдиного податку на 2014 рік.

У провадженні цього або іншого адміністративного суду немає справи щодо даного податкового боргу, про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а також немає судових рішень про стягнення податкового боргу.

Вищенаведений податковий борг виник згідно поданої платником Заяви про застосування спрощеної системи оподаткування.

Так в зв'язку з наявністю податкового боргу, виставлено податкову вимогу № 422-22 від 26.03.2014 року.

Відповідно до пункту 41.5 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно п. 87.1 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

На час розгляду справи в суді відповідач не представив доказів сплати заборгованості.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а отже підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 72, 160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг за платежем єдиний податок з фізичних осіб в сумі 730 (сімсот тридцять) грн. 80 коп., шляхом перерахування на рахунок №31515970700369 одержувач місцевий бюджет - Москалівська сільська рада, код 37377870, МФО 838012, код платежу 18050400.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію постанови надіслати сторонам по справі.

Головуюча суддя Дерех Н.В.

копія вірна:

Суддя Дерех Н.В.