Постанова № 41145458, 22.10.2014, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/2772/14

22 жовтня 2014 року 16год. 35хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д.П. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Панкова Олена Сергіївна,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

представник Запорожець Ігор Анатолійович,

відповідача: представник Іщук Наталія Володимирівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "МІНЕРАЛІЗ" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр ТехноФос - Плюс"

до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області про визнання дій незаконними, визнання протиправною та скасування постанови , -ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство "МІНЕРАЛІЗ" (далі - позивач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос - Плюс" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області (далі - відповідач) про визнання дій незаконними, визнання протиправними та скасування постанов.

В обґрунтування адміністративного позову представник позивача зазначив, державний виконавець при прийнятті спірних постанов не врахував той факт, що відповідно до ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження», на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції в області покладається виконання рішень, за яким сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень. Оскільки, сума зобов'язань по зведеному ВП № 44392044 про стягнення з ТзОВ "УкрТехноФос - Плюс" грошових коштів становить 3 939 594,03грн., тому держаний виконавець доручаючи спірною постановою перевірку інформації щодо наявності майна боржника на території Вінницької області районному відділу ДВС, порушив ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження». Також наголосив, що зведене ВП № 44392044 виконується виконавчою групою, а не одним виконавцем, а тому залучення інших відділів ДВС взагалі неприпустиме. Крім того, зазначив, що підстав доручати проводити перевірку інформації іншому відділу ДВС немає, оскільки державному виконавцю було відомо, що третій особі належить на праві власності нерухоме майно за адресою: с. Жадани, Іллінецький район, Вінницька область, вул. Горького, 29а. З вищенаведених підстав представник Приватного підприємства "МІНЕРАЛІЗ" просив позов задовольнити повністю.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос - Плюс", позовні вимоги викладені в адміністративному позові підтримав повністю. Крім того, зазначив, що майно за адресою: с. Жадани, Іллінецький район, Вінницька область, вул. Горького, 29 а. перебуває в іпотеці в Приватного підприємства «Мінераліз», відповідно до договору іпотеки. Також, зазначав, що комплекс будівель за цією адресою перебуває в оренді позивача. На момент винесення оскаржуваних постанов державному виконавцю було відомо про наявність майна третьої особи на території Іллінецького району, а тому підстав для доручення перевірки інформації не було. З наведених підстав просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення на позовну заяву, позов не визнав, вважав його необґрунтованим та безпідставним. В обґрунтування заперечень пояснив суду, згідно із спірних постанов від 09.09. 2014 року, від 18.09. 2014 року державному виконавцю доручено проведення тільки конкретної виконавчої дії, а не виконання виконавчих документів. Разом з тим, наголосив, що при прийнятті даних постанов державний виконавець керувався нормами ст.11, 20 Закону України «Про виконавче провадження». А тому, обґрунтовано прийняв постанови від 09.09. 2014 року про доручення державному виконавцю відділу ДВС Іллінецького РУЮ проведення перевірки наявності належного боржнику майна та від 18.09. 2014 року про доручення державному виконавцю відділу ДВС Іллінецького РУЮ проведення перевірки наявності належного рухомого майна боржника. У зв'язку з наведеним, просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю, з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що 09.09. 2014 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області Гурінчуком Ю.О. (далі - державний виконавець відділу ПВР управління ДВС ГУЮ у Рівненській області Гурінчук Ю.О.), було прийнято постанову про доручення державному виконавцю відділу державної виконавчої служби Іллінецького районного управління юстиції (далі - державний виконавець відділу ДВС Іллінецького РУЮ) проведення перевірки наявності майна належного боржнику за адресою: с. Жадани, Іллінецький район, Вінницька область, вул. Горького, 29а. (а.с.11). Дана постанова з додатками була надіслана відділу державної виконавчої служби Іллінецького районного управління юстиції відповідно до супровідного листа № 4161 від 09.09. 2014 року (а.с.10).

Також, державним виконавцем відділу ПВР управління ДВС ГУЮ у Рівненській області Гурінчук Ю.О. було прийнято постанову від 18.09. 2014 року про доручення державному виконавцю відділу ДВС Іллінецького РУЮ проведення перевірки наявності рухомого майна належного боржнику за адресою: с. Жадани, Іллінецький район, Вінницька область, вул. Горького, 29а. (а.с.13). Дана постанова була надіслана відділу державної виконавчої служби Іллінецького районного управління юстиції відповідно до супровідного листа № 4281 від 18.09. 2014 року (а.с.12).

Разом з тим, відповідно до п. 2 постанови від 18.09. 2014 року державного виконавця відділу ПВР управління ДВС ГУЮ у Рівненській області Гурінчук Ю.О. повернуто без виконання постанову від 09.09. 2014 року про доручення державному виконавцю ДВС Іллінецького РУЮ проведення перевірки наявності майна належного боржнику.

Що стосується позовних вимог щодо протиправності прийняття спірних постанов від 09.09. 2014 року про доручення державному виконавцю відділу ДВС Іллінецького РУЮ проведення перевірки наявності належного боржнику майна та від 18.09. 2014 року про доручення державному виконавцю відділу ДВС Іллінецького РУЮ проведення перевірки наявності рухомого майна належного боржника, то суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» № 606 від 21.04. 1999 року (далі - Закон України № 606 від 21.04. 1999 року), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону України від 21.04. 1999 року № 606, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Так, ч. 4 ст. 20 цього Закону передбачено, що у разі необхідності перевірки інформації щодо наявності боржника чи його майна або його місця роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець може своєю мотивованою постановою, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований, доручити проведення перевірки вказаної інформації відповідному відділу державної виконавчої служби. Державний виконавець відділу державної виконавчої служби, якому доручено проведення перевірки зазначеної інформації, у разі виявлення майна боржника повинен здійснити його опис та арешт. Виконавчі дії за дорученням проводяться у строк не пізніше десяти робочих днів з моменту надходження до відділу державної виконавчої служби відповідної постанови державного виконавця в межах виконавчого провадження, у якому винесено цю постанову. За результатами проведених дій складається акт, що направляється державному виконавцю, який виніс постанову.

З аналізу змісту спірних постанов вбачається, що підставою для їх прийняття є перевірка інформації щодо наявності іншого майна належного боржнику за адресою: с. Жадани, Іллінецький район, Вінницька область, вул. Горького, 29 а. У разі виявлення майна доручено здійснити його опис та арешт.

Тобто, державний виконавець при прийнятті вище зазначених постанов, виконував надане йому статями 11, 20 Закону України від 21.04. 1999 року № 606, право доручати проведення перевірки наявності майна належного боржнику, для своєчасного і в повному обсязі виконання виконавчого документу. Більше того, відповідно до постанов від 09.09. 2014 року, від 18.09. 2014 року відділу ДВС Іллінецького районного управління юстиції доручено лише проведення конкретної виконавчої дії, що прямо передбачено Законом.

Твердження позивача, що оскільки сума зобов'язань по зведеному ВП № 44392044 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос - Плюс" (далі - ТзОВ "УкрТехноФос - Плюс") грошових коштів становить 3 939 594,03грн., тому держаний виконавець доручаючи спірними постановами перевірку інформації щодо наявності майна боржника на території Вінницької області відділу ДВС Іллінецького РУЮ, порушив ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» та зведене виконавче провадження № 44392044 виконується виконавчою групою, а не одним виконавцем, тому залучення до його виконання інших відділ ДВС є протиправним, відхиляється судом з огляду на наступне.

Так, ст. 21 Закону України від 21.04. 1999 року № 606 передбачено, що на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції в області покладається виконання рішень, за яким сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень.

В ході судового розгляду справи встановлено, що виконавчі документи про стягнення боргів з третьої особи перебувають на примусовому виконанні у відділі ПВР управління ДВС ГУЮ у Рівненській області.

Суд зазначає, що норма ст. 21 Закону України від 21.04. 1999 року № 606, на яку посилається позивач стосується порядку виконання рішень по виконавчому провадженню. Однак, предметом розгляду в даній справі є не порядок виконання рішень, а правомірність прийняття постанов від 09.09. 2014 року, від 18.09. 2014 року про доручення проведення перевірки певної інформації. Тобто, посилання на дану норму є необґрунтованим та безпідставним.

Крім того, позивач зазначає, що державний виконавець також порушив норми чинного законодавства, оскільки зведене ВП № 44392044 виконується виконавчою групою, а не одним виконавцем, а тому залучення інших відділів ДВС взагалі неприпустиме.

Частиною 3 статті 2 Закону України від 21.04. 1999 року № 606 встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення, або у разі виконання зведеного виконавчого провадження у встановленому Міністерством юстиції України порядку можуть утворюватися виконавчі групи, до складу яких включаються державні виконавці одного або кількох органів державної виконавчої служби.

Подібні норми закріплені в п.5.1. глави 5 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04. 2012 року №512/5 (далі - Інструкція), де зазначається, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення, або у разі виконання зведеного виконавчого провадження при органах ДВС за відповідною постановою можуть утворюватися виконавчі групи, до складу яких входять державні виконавці одного або кількох органів ДВС.

Судом встановлено, що керуючись ч. 3 ст.2 Закону України від 21.04. 1999 року № 606 та главою 5 Інструкції, 01.08. 2014 року в. о. начальника відділ ПВР управління ДВС ГУЮ в Рівненській області Черпаком М.Л. з метою швидкого та оперативного вирішення питань, наявності у боржника майна на території різних адміністративно-територіальних одиниць, забезпечення належного, своєчасного і повного виконання виконавчого провадження № 44072797 від 17.07. 2014 року про стягнення боргу з ТзОВ "УкрТехноФос - Плюс", прийняв постанову про утворення виконавчої групи (а.с.14).

Таким чином, посилання позивача на те, що зведене виконавче провадження повинне проводитися виконавчою групою, а не одним виконавцем, та із залученням інших відділів ДВС - не відповідає фактичним обставинам справи. Оскільки, відділ ДВС Іллінецького РУЮ жодним чином не залучався до виконання виконавчого провадження. Як зазначалося вище, йому було доручено лише здійснити перевірку інформації щодо наявності майна належного боржнику за адресою: с. Жадани, Іллінецький район, Вінницька область, вул. Горького, 29 а. У разі виявлення майна доручено здійснити його опис та арешт.

Крім того, позивач та третя особа зазначали, що у державного виконавця не було підстав для прийняття постанов від 09.09. 2014 року, від 18.09. 2014 року для доручення відділу ДВС Іллінецького РУЮ проведення перевірки наявності майна належного боржнику - ТзОВ "УкрТехноФос - Плюс" за адресою: с. Жадани, Іллінецький район, Вінницька область, вул. Горького, 29 а, оскільки, на момент прийняття спірних постанов йому було відомо про наявність у праві власності ТзОВ "УкрТехноФос - Плюс" за цієї адресою нерухомого майна, а саме комплексу будівель площею 3007,2 кв. м.

Також, позивач вказав, що оскаржуваними постановами доручено у разі виявлення майна боржника - ТзОВ "УкрТехноФос - Плюс", здійснити його опис та арешт. Попри те, що майно перебуває в оренді позивача на підставі Договору оренди нерухомого майна від 08.01. 2014 року. Більше того, третя особа наголосила, що майно перебуває в іпотеці, а тому державний виконавець не може здійснити опис та накласти арешт на нього.

Так, судом встановлено, що згідно із інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, боржнику - ТзОВ "УкрТехноФос - Плюс" належить комплекс будівель та споруд площею 3007,2 кв. м., за адресою: с. Жадани, Іллінецький район, Вінницька область, вул. Горького, 29 а (а.с.59-66).

08.01. 2014 року між ТзОВ "УкрТехноФос - Плюс" (Орендодавцем) та ПП «Мінераліз» (Орендарем) укладено Договір оренди нерухомого майна, за адресою: с. Жадани, Іллінецький район, Вінницька область, вул. Горького, 29 а.(а.с.96-98).

Відповідно до акту приймання - передачі від 08.01. 2014 року комплекс будівель та споруд був переданий у тимчасове користування позивачу - ПП «Мінераліз» (а.с.99).

Згідно із нотаріального посвідченого Договору іпотеки 11.07. 2014 року, іпотекодавець - ТзОВ "УкрТехноФос - Плюс" передав в іпотеку комплекс будівель та споруд загальною площею 3007,2 кв. м., що знаходиться за адресою: Вінницька область, Іллінецький район, с. Жадани, вул. Горького, 29 а.(а.с.100-104). Також, згідно із інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, вказане майно перебуває в іпотеці в ПП «МІНЕРАЛІЗ».

Варто зазначити, що у відповідності до норм Закону України від 21.04. 1999 року № 606, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі.

В статті 32 даного Закону України від 21.04. 1999 року № 606, зазначається, що заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Тобто, Законом України від 21.04. 1999 року № 606 не заборонено звернення стягнення на майно боржника, якщо воно перебуває в оренді в інших осіб.

З аналізу матеріалів справи та пояснень відповідача вбачається, що постановою від 18.09. 2014 року відділу ДВС Іллінецького РУЮ доручено лише проведення перевірки наявності рухомого майна, яке знаходиться за адресою: Вінницька область, Іллінецький район, с. Жадани, вул. Горького, 29а, яке жодним чином не пов'язане з комплексом будівель та споруд загальною площею 3007,2 кв. м. за цією адресою. Оскільки, згідно із інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, виконавцю відома інформація про перебування у власності ТзОВ "УкрТехноФос - Плюс" нерухомого майна площею 3007,2 кв. м. за цією адресою, про що також зазначено в спірній постанові.

Крім того, суду слід зазначити, що постановою від 09.09. 2014 року доручено державному виконавцю відділу ДВС Іллінецького РУЮ провести лише перевірку наявності будь-якого майна належного боржнику за адресою: с. Жадани, Іллінецький район, Вінницька область, вул. Горького, 29 а.

Разом з тим, представник третьої особи зазначає, що згідно інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно зазначено, що комплекс будівель та споруд загальною площею 3007,2 кв. м., який знаходиться за адресою: Вінницька область, Іллінецький район, с. Жадани, вул. Горького, 29а - перебуває в іпотеці в ПП «МІНЕРАЛІЗ». Наголосив, що даною постановою порушено права іпотекодержателя.

З цього приводу суд зазначає, що враховуючи правовий статус комплексу будівель та споруд загальною площею 3007,2 кв. м., який перебуває в іпотеці, державний виконавець керується положенням ч. 8 ст. 54 Закону України від 21.04. 1999 року № 606, де зазначається, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку". Вирішуючи питання про прийняття спірної постанови від 09.09. 2014 року державному виконавцю доручено лише провести перевірку наявності будь-якого майна належного боржнику за вище зазначено адресою, та, враховуючи правовий статус майна, вирішити питання про забезпечення збереження описаного та арештованого майна. Тобто, даною постановою не порушуються права іпотекодавця та іпотекодержателя відносно майна, що перебуває в іпотеці за адресою: Вінницька область, Іллінецький район, с. Жадани, вул. Горького, 29 а, вчиняються дій щодо своєчасного і в повному обсязі виконання рішення суду.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що державний виконавець відділу ПВР управління ДВС ГУЮ у Рівненській області Гурінчук Ю.О., постановляючи спірні постанови, діяв в межах та відповідно до норм чинного законодавства.

Таким чином, постанова державного виконавця відділу ПВР управління ДВС ГУЮ у Рівненській області Гурінчука Ю.О. від 09.09. 2014 року про доручення державному виконавцю відділу ДВС Іллінецького РУЮ провести перевірку наявності майна належного боржнику за адресою: с. Жадани, Іллінецький район, Вінницька область, вул. Горького, 29а., та постанова від 18.09. 2014 року про доручення державному виконавцю відділу ДВС Іллінецького РУЮ проведення перевірки наявності рухомого майна належного боржнику за адресою: с. Жадани, Іллінецький район, Вінницька область, вул. Горького, 29а. - є обґрунтованими та тами, що прийнятті з метою своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, а тому не підлягають скасуванню.

В силу вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень надав суду достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і довів правомірність прийнятих ним постанов від 09.09. 2014 року та 18.09.2014 року.

Натомість факт наявності у позивача порушеного права не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду. При зазначених обставинах, вимоги позивача необґрунтовані, безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи, а тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки суб'єктами владних повноважень не надано суду жодного доказу щодо понесення витрат пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, то судові витрати із позивача не присуджуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Приватного підприємства "МІНЕРАЛІЗ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр ТехноФос - Плюс" до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області про визнання дій незаконними, визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зозуля Д.П.