Ухвала суду № 41144168, 28.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/2572/14 Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д.В. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

28 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Василенко Я.М., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Менської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон» до Менської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Оріон» (далі - Позивач, ТОВ «Оріон») звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Менської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - Відповідач, Менська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.03.2014 року №0000642203.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.09.2014 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем доведено відсутність фактів порушення податкового законодавства. Крім іншого, суд першої інстанції наголосив на тому, що Відповідачем не подано доказів проведення вимірів залишку нафтопродуктів у відповідності до вимог чинного на момент проведення фактичної перевірки законодавства, а тому податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на неповному дослідженні судом всіх фактичних обставин справи та перевірки їх доказами, що спричинило прийняття неправильного рішення.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату час та місце судового розгляду, у судове засідання не прибули, а тому справа розглядалася за наявними у ній матеріалами у відповідності до ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що у лютому 2014 року працівниками Менської ОДПІ на підставі наказу від 06.02.2014 року №65 згідно ст. 20, пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України було проведено фактичну перевірку АЗС з магазином ТОВ «Оріон» у м. Корюківка, вул. Галини Костюк, 16А з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. У ході перевірки податковим органом було виявлено порушення Позивачем п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: реалізація товарів (нафтопродуктів), які не обліковані за місцем їх реалізації та зберігання у встановленому порядку. Результати перевірки зафіксовані в акті від 11.02.2014 року №0075/25/09/22/24834968. На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 04.03.2014 року форми «С» №0000642203, яким до ТОВ «Оріон» застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 3 984,94 грн.

За результатами адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Надаючи оцінку твердженням Чернігівського окружного адміністративного суду про необґрунтованість висновків податкового органу щодо встановлення розбіжності між фактичним залишком нафтопродуктів та обліковими даними (даними Х-хвіту) на загальну суму 1 992,47 грн., колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі регулює Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон).

Відповідно до пп. пп. 20.1.9, 20.1.10 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки. У разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню, патентуванню та/або сертифікації) від проведення такої інвентаризації або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів) застосовуються заходи, передбачені статтею 94 цього Кодексу; здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Згідно п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 80.1 ст. 80 Податкового кодексу передбачено, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до пп. 80.2.1 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та, зокрема, у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів

При цьому приписами п. 80.7 ст. 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Системний аналіз наведених вище норм дає підстави для висновків про обґрунтованість твердження суду першої інстанції щодо необхідності податковому органу при проведення фактичної перевірки керуватися, насамперед, приписами Податкового кодексу України та спеціального у певній сфері правовідносин закону - у даному випадку Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

При цьому Чернігівським окружним адміністративним судом встановлено, що перевірка проводилася у присутності оператора АЗС - ОСОБА_2, якого на початок перевірки під підпис було ознайомлено з направленнями на проведення перевірки та наказом ГУ Міндоходів Чернігівській області від 06.02.2014 року №65.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

У випадку встановлення порушення вказаних норм, статтею 20 Закону передбачено, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції про порушення Відповідачем порядку проведення вимірювання рівня нафтопродуктів, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як було встановлено Чернігівським окружним адміністративним судом та вбачається зі змісту пп. пп. 2.1.1-2.1.3, 2.1.9, 2.2.1-2.2.3, 2.2.7-2.2.13 акту перевірки, представниками податкової служби була здійснена перевірка реєстраційного посвідчення на реєстраторі розрахункових операцій (надалі по тексту - РРО), довідки про опломбування РРО, книги обліків розрахункових операцій на РРО, виконання вимог щодо зберігання контрольних стрічок, наявність торгового патенту, забезпечення роботи РРО у фіскальному режимі, виконання вимог щодо використання режиму попереднього програмування найменування, ціни товарів та облік їх кількості, наявність та цілісність пломб РРО, здійснення без порушень друкування на РРО фіскальних чеків та їх зберігання, відповідність суми готівкових коштів на місті проведення розрахунків з сумою, яка визначена в денному звіті РРО. При цьому порушень законодавства у вказаній частині встановлено не було.

Водночас, судовою колегією враховується, що єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі - нафта) і нафтопродуктів визначається Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року №281/171/578/155 (далі - Інструкція).

Відповідно пп. 4.3.2.7 Інструкції рівень нафти, нафтопродукту та підтоварної води або льоду в резервуарах має вимірюватись металевими рулетками з вантажем, метроштоками, стаціонарними рівнемірами або іншими засобами вимірювання, допущеними до застосування Держспоживстандартом України. Границі допустимої похибки вимірювання рівня світлих нафтопродуктів та підтоварної води не повинні перевищувати +- 2 мм, нафти та газового конденсату - +- 4 мм, мазуту - +- 5 мм, інших нафтопродуктів - +- 2 мм.

Перед кожним вимірюванням рівня нафти і нафтопродукту у вертикальних і горизонтальних резервуарах здійснюється перевірка базової висоти згідно з підпунктом 4.3.2.6 цієї Інструкції.

Після завершення приймання нафти і нафтопродуктів вимірювання здійснюється при закритих вхідних і вихідних засувках після 30-хвилинного відстоювання в горизонтальних резервуарах і годинного - у вертикальних резервуарах.

Щоб уникнути спотворення лінії змочування на стрічці рулетки або на шкалі метроштока при вимірюванні рівня, стрічку рулетки або метрошток необхідно опускати повільно, поки вантаж рулетки чи метрошток не торкнеться дна, не допускаючи при цьому відхилення від вертикального положення, не торкаючи внутрішнє обладнання і зберігаючи спокійний стан поверхні нафти або нафтопродукту. Відлік на стрічці рулетки або шкалі метроштока здійснюють з точністю до 1 мм одразу після появи змоченої частини стрічки рулетки чи метроштока над замірним люком. Для визначення рівня світлих нафтопродуктів допускається застосування спеціальних чутливих паст.

У разі вимірювання рівня нафтопродуктів у горизонтальних циліндричних резервуарах нижній кінець метроштока чи вантажу рулетки має потрапляти на нижню твірну резервуара.

Вимірювання рівня нафти або нафтопродукту здійснюються двічі. У разі виявлення розбіжностей між результатами двох вимірювань понад допустиму похибку (+- 2 мм) вимірювання необхідно повторювати доти, доки різниця між результатами трьох поспіль проведених вимірювань не буде в границях допустимої похибки вимірювання. При цьому за результат вимірювань береться середнє арифметичне значення результатів трьох найближчих вимірювань.

Тобто, як вірно зазначив суд першої інстанції, необхідність проведення виміру нафти або нафтопродукту принаймні 2 рази імперативно передбачена вимогами Інструкції.

Крім того, судовою колегією враховується, що Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не було спростовано доводи Позивача в частині порушення податковим органом вимог ДСТУ 7094:2009 «Метрологія. Маса нафти на нафтопродуктів. Загальні вимоги до методик виконання вимірювання» при перетворенні сантиметрів в літри, що призвело до неправильного визначення показників залишків нафтопродуктів.

При цьому посилання Апелянта на правомірність застосування Відповідачем відносної похибки методу вимірювання, визначену у ГОСТ 26976-86, колегія суддів оцінює критично, оскільки, як вірно зазначено судом першої інстанції, ГОСТ 26976-86 втратив чинність згідно наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 19.10.2009 року №384 разом з набранням чинності ДСТУ 7094:2009 «Метрологія. Маса нафти та нафтопродуктів. Загальні вимоги до методик виконання вимірювання».

З наведеного випливає, що Чернігівським окружним адміністративним судом обґрунтовано надано критичну оцінку висновкам податкового органу щодо розбіжності у кількості нафтопродуктів, що обліковувалися на АЗС, оскільки, як було встановлено раніше, фактичні виміри останніх були проведені з порушенням встановлених Інструкцією вимог, що ставить під сумнів проведені працівниками Менської ОДПІ розрахунки.

Крім іншого, судова колегія вважає необґрунтованими посилання Апелянта на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2014 року у справі №825/434/14 як на підставу для скасування постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.09.2014 року, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України виключно рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Менської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон» до Менської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді Я.М. Василенко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Василенко Я.М.

Шурко О.І.