Постанова № 41143958, 14.10.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2014 р. Справа № 804/13079/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Кучми К.С., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області до Державного вищого навчального закладу «Криворізький Національний Університет» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач на виконання своїх владних повноважень звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просить стягнути з Державного вищого навчального закладу «Криворізький Національний Університет» на його користь борг в сумі 187,92 грн. В обґрунтування позову зазначив, що відповідач повинен сплатити заборгованість у розмірі 187,92 грн., яка виникла в зв'язку з несплатою різниці пенсії особам, визначеним у Законі України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів у період з 01.06.2013 року по 30.06.2013 року.

Позивач свого представника в судове засідання не направив, про день та час його проведення повідомлявся належним чином. Позивач надіслав на адресу суду клопотання, в якому просив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Відповідач свого представника в судове засідання також не направив, подав до суду клопотання в якому просив подальший розгляд справи проводити за відсутності його представника в порядку письмового провадження.

В раніше поданих письмових запереченнях відповідач зазначив, що Державний вищий навчальний заклад «Криворізький національний Університет» не є страхувальником пенсіонера ОСОБА_1, стягнення витрат на виплату та доставку пенсій якому передбачено розрахунком, оскільки заклад не був його роботодавцем. За таких обставин, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.

Згідно ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, частина 6 статті 128 КАС України, надає суду можливості проводити подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до абз.1 п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» порядок відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату на доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», був визначений Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з п.1 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач віднесений законодавцем до кола осіб, які є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а в силу ст.2 Закону об'єктом оподаткування для відповідача є, зокрема, фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з пп.6.4. п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за №64/8663 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Так, згідно копій розрахунків, суми за якими складають спірну суму заборгованість та які направлені на адресу відповідача, вбачається, що такі розрахунки здійснено щодо пенсіонера ОСОБА_1.

Відповідно до особової картки ОСОБА_1. № 15121, пенсіонер «работал в Опытном производстве НИГРИ, с 10 декабря 1990 года по 25 января 1992 года газоэлектросварщиком 5 разряда, с полным рабочим днем во вредных условиях за весь период работы (список 2, раздел XXXII согласно Постановления Совета Министров СССР от 22.08.1956 г. № 1173), с 26 января 1992 года по 20 мая 1992 года электрогазосварщиком ручной сварки 5 разряда, участка № 7 цеха буровых инструментов с полным рабочим днем во вредных условиях, за весь период работы (список 2, ХХХШ позиция 23200000-19906 согласно Постановления Кабинета Министров СССР от 26.01.1991 г. №10).»

Так, п.1.3. Статуту Спеціалізованого управління «Спецмонтажшахтопроходка» визначається, що правління є самостійною господарською організацією, яка діє на засадах повного господарського розрахунку в межах завдань НДГРІ та директив Міністерства чорної металургії УРСР та користується правами юридичної особи.

П.1.7. вказаного Статуту передбачено, що Спеціалізоване управління «Спецмонтажшахтопроходка» має власну печатку із зображенням Державного гербу Української РСР і зазначенням власного найменування.

Пунктом 1.8. цього Статуту передбачається наявність власного розрахункового рахунку у Криворізькому відділенні Держбанку.

Внаслідок реорганізації та перетворення Спеціалізованого управління «Спецмонтажшахтопроходка» у Дослідне виробництво, було внесено відповідні записи до особових карток працівників УСМШП.

Статут Дослідного виробництва пунктом 1.2. передбачав самостійність вказаного підприємства.

П.1.3. вказував на те, що Дослідне виробництво має свою печатку із зображенням Державного гербу СРСР та позначенням «ОП НИГРИ», розрахунковий рахунок у Держбанку та є юридичною особою, має самостійний баланс.

Крім цього, вказані обставини вказують на те, що УСМШП, а в подальшому Дослідне виробництво, ніколи не входило до структури відповідача. Натомість було самостійною організацією, виробничою одиницею, мало власний статут, розрахунковий рахунок печатку, структуру, штат, фінансування здійснювалось за рахунок господарських договорів, укладених з підприємствами гірничодобувної галузі Криворізького залізорудного басейну. Марганецького ГЗК, Запорізького ЗРК, іншими.

Разом із цим діяльність вказаних організацій спрямовувалась, в тому числі, але не виключно, на покращення власних техніко-економічних показників шляхом виконання господарських договорів. Праця осіб, залучених до виконання робіт з видобутку руди та підземних виробок також спрямовувалась на підвищення економічно-технічних показників цих організацій.

Згідно з нормами ЦК УРСР в редакції 1963 р., юридична особа припиняється у зв'язку з ліквідацією або реорганізацією, а припинення держорганізації, яка є юридичною особою, згідно зі ст.38 ЦК УРСР, здійснюється тим органом, рішенням якого вона створювалась.

У процесі ліквідації УСМШП (згодом Дослідного виробництва) Міністерство чорної металургії РСР не визначало правонаступником відповідача, а останній, в свою чергу, не приймав від УСМШП основні фонди, працівників, не був стороною передавального акта або іншого документу, який би свідчив про таке правонаступництво.

Наведені обставини свідчать про помилковість визначення Управлінням Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м.Кривого Рогу - Державного вищого навчального закладу «Криворізький Національний Університет» страхувальником пенсіонера ОСОБА_1, оскільки підприємство, на якому він працював (страхувальник) ліквідовано без правонаступників.

Відповідно до пп.6.3. п.6 Інструкції №21-1 у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники. Лише у разі ліквідації підприємства без правонаступників повідомлення для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, органу Пенсійного фонду України за місцезнаходженням ліквідованого підприємства не направляється (пп.6.9 п.6 Інструкції).

У відповідності до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, суд вважає що позивачем не доведено обов'язок відповідача сплатити заборгованість у розмірі 187,92 грн., а це є підставою для відмову у задоволені позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 128, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області до Державного вищого навчального закладу «Криворізький Національний Університет» про стягнення заборгованості - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Суддя Кучма К.С.