Постанова № 41143946, 07.10.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2014 р. Справа № 804/13035/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кучми К.С.

при секретарі - Гончаровій В.Г.

за участю:

представників позивача - Поєдинка О.В., Сахончик В.Г., Бруслинець Ю.В.

представника відповідача - Путрі А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комбінат «Придніпровський» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що 27.06.14 р. підприємство отримало акт від 26.06.2014 р. №368/28-01-49-10-01528186 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Комбінат «Придніпровський» з питання дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Торенія» за період з 01.01.2014 р. по 31.01.2014 р. Відповідно до висновку акту перевірки встановлено порушення, п.44.1. ст.44, п.198.6. ст.198, ст.201 ПК України підприємством завищено суму податкового кредиту з ПДВ за січень 2014 року в сумі 299 225 грн.

В подальшому відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.07.2014 р. № 0000204901, яким ПАТ «Комбінат «Придніпровський» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 299 225 грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 149 612,50 гри. Позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягають скасуванню, оскільки винесене відповідачем з порушенням норм законодавства та прийнято на підставі акту перевірки, висновки якого не відповідають фактичним обставинам справи. За таких обставин, позивач просив суд: визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення рішення від 14.07.2014 р. № 0000204901, яким підприємству було нараховано податок на додану вартість за основним платежем 299 225 грн., штраф 149 612,50 грн.; а судові витрати розподілити у відповідності до ст.94 КАС України.

В судовому засіданні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити, з викладених у ньому підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні пред'явлені позовні вимоги не визнала та зазначила, що прийняте на підставі акту від 26.06.2014 р. №368/28-01-49-10-01528186 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Комбінат «Придніпровський» з питання дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Торенія» за період з 01.01.2014 р. по 31.01.2014 р. СДПІ з ОВПП у м.Дніпропетровську МГУМ податкове повідомлення-рішення від 14.07.2014 р. № 0000204901 є цілком законним та вірним, а тому просила у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, що приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Комбінат «Придніпровський» (код ЄДРПОУ 01528186) перебуває на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Судом також встановлено, що СДПІ з ОВПП у м.Дніпропетровську МГУМ на підставі пп.75.1.2. п.75.1. ст.75, пп.78.1.1. п.78.1. ст.78 та п.79.2. ст.79 Податкового кодексу України була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ПАТ «Комбінат «Придніпровський» з питання дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Торенія за період з 01.01.2014 р. по 31.01.2014 р. Перевірка проводилась з 03.06.2014 р. по 24.06.2014 р. За наслідками перевірки складений акт від 26.06.2014 р. № 368/28-01-49-10-01528186.

Так, перевіркою встановлено порушення п.44.1. ст.44, п.198.6. ст.198, ст.201 ПК України від 02.12.2010 р. №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого, ПАТ «Комбінат «Придніпровський» завищено суму податкового кредиту на загальну суму 299 225 грн., в тому числі яка віднесена до складу податкового кредиту січня 2014 року в сумі 299 225 грн.

В ході перевірки було використано акт ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м.Києві № 162/26-56-22-01-03/38091691 від 31.03.2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Торенія» (код ЄДРПОУ 38091691), щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків за період з 01.01.2014 по 28.02.2014 року», витяг з кримінального провадження № 32014100000000036, протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 31.03.2014 року, первинні документи надані ПАТ «Комбінат «Придніпровський».

За результатами перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.07.2014 р. № 0000204901, яким ПАТ «Комбінат «Придніпровський» було нараховано податок на додану вартість за основним платежем на суму 299 225 грн., та за штрафними санкціями на суму 149612,50 грн., а всього на загальну суму 448 837,50 грн.

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення від 14.07.2014 р. №0000204901 є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Відповідно до п.138.2. ст.138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкту оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.п.14.1.27. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником)

У відповідності до п.п.134.1.1. п.134.1. ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно п.138.2. ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.1. п.139.1. ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Отже, до складу валових витрат можуть бути віднесені витрати, які безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг).

Пунктом 185.1. ст.185 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування (податком на додану вартість) є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

В силу п.44.1. ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до п.187.1. ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.1. ст.198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно із п.198.2. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1. статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку:

-з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Аналізуючи зазначені норми Податкового кодексу України суд приходить до висновку, що право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні послуг, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання в разі фактичного здійснення оплачених послуг, наявності первинних документів та використання в господарській діяльності цих послуг.

Перевіркою встановлено, що у періоді, який перевірявся, ПАТ «Комбінат «Придніпровський» задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість в податковій декларації по податку на додану вартість за січень 2014 року № 9008640273 від 20.02.2014 р. в сумі 299 224,74 грн.

Так, ПАТ «Комбінат «Придніпровський» не здійснює окремий облік отриманої сировини (молоко) в розрізі постачальників та виготовлення з неї готової продукції. Все придбане молоко у різних постачальників зливається у ємності та одразу надходить до виробничих цехів.

Відповідно до ст.ст.673, 674 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно п.2.5 договору № 22 від 01.01.2014 року продавець повинен надавати щомісяця до 5 числа переробнику ветеринарне свідоцтво за формою № 2. При відсутності свідоцтва молочна сировина переробником не приймається. Згідно наданих документів до перевірки ветеринарні свідоцтва відсутні. Довіреності на отримання сировини від ТОВ «Торенія» до перевірки не надавалися.

Актом від 31.03.2014 р. №162/26-56-22-01-03/38091691 ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м.Києві встановлено відсутність у ТОВ «Торенія» власних, або орендованих основних фондів для зберігання молока, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Відповідно витягу з кримінального провадження №32014100000000036 за ст.205 ч.2 Кримінального кодексу України невстановлені особи, які діяли за попередньою змовою, знаходячись на території м.Києва, з метою прикриття незаконної діяльності у період 2011-2013 року повторно створили шляхом реєстрації суб'єкти підприємницької діяльності: .... ТОВ «Торенія», ..., які були зареєстровані у м.Києві. Від імені службової особи вказаних вище підприємств надавались послуги по незаконному формуванню податкового кредиту, через використання рахунків яких за участю службових осіб АТ «Брокбізнесбанк», ПАТ «Реал-Банк» та ПАТ «Банк «Ринкові технології» проводилось незаконне обготівкування грошових коштів, тобто використовувалися невстановленими особами у незаконній діяльності, а фінансові операції, проведені за їх участю, мають ознаки операцій, пов'язаних з легалізацією коштів, здобутих злочинним шляхом у результаті незаконної діяльності.

В ході кримінального провадження було допитано як свідка ОСОБА_5, який є засновником та посадовою особою ТОВ «Торенія». ОСОБА_5 надав свідчення, що в квітні 2012 року йому запропонували стати засновником та посадовою особою ТОВ «Торенія» за винагороду. В статутний фонд ТОВ «Торенія» грошові кошти не вносив, дозвіл на виготовлення печатки не отримував, не здійснював постановку на облік та реєстрацію підприємства, свідоцтво платника ПДВ не отримував, не складав та не подавав звітності про діяльність підприємства, не отримував електронні ключі. На підприємстві ТОВ «Торенія» не працював, фінансово-господарську діяльність не проводив.

Згідно з порядком заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Міндоходів від 14.01.2014 р. № 10 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2014 р. №185/249621 податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена в цьому пункті. Місцезнаходження (податкова адреса) продавця та місцезнаходження (податкова адреса) покупця вказуються з урахуванням вимог статті 45 Глави 1 розділу II Податкового кодексу України та статей 29 і 93 ЦК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Усі примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів/послуг і не скріплюється його печаткою.

Враховуючи особисті пояснення ОСОБА_5, щодо непричетності до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Торенія» податкові накладні підписані особою, яка не є посадовою особою підприємства.

В ході перевірки встановлено, що в спеціалізованих товарних накладних на перевезення молочної сировини №1-ТН (МС) не заповнені необхідні реквізити, а саме: не зазначено марку та номер автотранспорту, номер подорожнього листа, ПІБ водія, коди замовника, вантажовідправника, ПІБ та посаду відповідального за відпуск молочної сировини, ПІБ та посаду відповідального за здачу молочної сировини, відсутні дані про вантажно-розвантажувальні роботи, кількість молока в товарній накладній не відповідає кількості молока в податковій накладній.

Даною перевіркою також було встановлено: спеціалізовані товарні накладні на перевезення молочної сировини №1-ТН (МС) не відповідають вимогам Інструкції про порядок заповнення, застосування спеціалізованої форми товарної накладної на перевезення молочної сировини, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 01.07.2002 р. № 176 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.09.2002 р. № 722/7010; діяльність ТОВ «Торенія» не є господарською діяльністю підприємств, в розумінні п.14.1.36. ПК України; договір на закупівлю молочної сировини від 01.01.2014 р. підписано невстановленою особою; спеціалізовані товарні накладні на перевезення молочної сировини №1-ТН підписано невстановленою особою; податкові накладні підписані невстановленою особою та без наявності належним чином оформлених первинних документів.

Суд зазначає, що надані позивачем до матеріалів справи первинні документи не можуть бути прийняті ним у якості доказу фактичного виконання договору, укладеного між позивачем та його контрагентом ТОВ «Торенія», з огляду на наступне.

Виходячи з системного аналізу норм чинного податкового законодавства, про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

При цьому, підтвердження фактичного виконання умов укладених, платником податку договору, мають виступати не лише первинні документи, що підставою для віднесення сум податку до податкової звітності підприємства, такі як податкові накладні, а й документи, що відображають зміст, характер, періодичність, умови, обсяг здійсненої господарської операції.

Відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, в обґрунтування свої позиції в судовому засіданні було зазначено про встановлення під час перевірки контрагента позивача неможливості здійснення ним господарської діяльності, та як наслідок відсутності необхідних господарських потужностей для надання послуг, обумовлених договором укладеним з позивачем.

У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги або заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Так, ПАТ «Комбінат «Придніпровський» включено до складу податкового кредиту 299 225 грн. по придбанню товару на підставі документів (податкових накладних та спеціалізованих товарних накладних на перевезення молочної сировини №1-ТН (МС)), що не відповідають статусу первинних документів у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 2996-ХІV та Інструкції про порядок заповнення, застосування спеціалізованої форми товарної накладної на перевезення молочної сировини, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 01.07.2002 р. №176 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.09.2002 р. № 722/7010, оскільки не підтверджують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, надані позивачем до суду документи, втрачають силу первинних документів, не можуть слугувати належним підтвердженням права позивача на формування податкової звітності за наслідками господарських операцій, оскільки вказані операції не породжують наслідків, ними обумовлених.

Отже, з огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо неправомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум ПДВ, за рахунок договору, укладеного позивачем та його контрагентом, оскільки ПАТ «Комбінат «Придніпровський» не доведено у встановленому законом порядку реальності здійснення господарських правовідносин, обумовлених договором з контрагентом ТОВ «Торенія».

У відповідності до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення від 14.07.2014 р. № 0000204901, яким ПАТ «Комбінат «Придніпровський» було нараховано податок на додану вартість за основним платежем на суму 299 225 грн., та за штрафними санкціями на суму 149612,50 грн., а всього на загальну суму 448 837,50 грн., прийняте відповідачем на законних підставах та у спосіб передбачений чинним законодавством. Оскільки, дійсно в порушення п.44.1. ст.44, п.198.6. ст.198, 198.3., статті 201 ПК України від 02.12.2010 р. №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), ПАТ «Комбінат «Придніпровський» завищено суму податкового кредиту на загальну суму 299 225 грн., в тому числі яка віднесена до складу податкового кредиту січня 2014 року в сумі 299 225 грн.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалена постанова.

За таких обставин, суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити та стягнути з ПАТ «Комбінат «Придніпровський» на користь Державного бюджету України решту ставки судового збору в розмірі 4 384,8 грн. Оскільки позивачем за подання до суду адміністративного позову було сплачено 487,20 грн., що становить 10 відсотків ставки судового збору, а загальна ставка судового збору по даній справі становить 4 872 грн., які встановлюються згідно Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ (з подальшими змінами та доповненнями).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Комбінат «Придніпровський» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комбінат «Придніпровський» на користь Державного бюджету України решту розміру ставки судового збору в сумі 4 384,8 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Повний текст постанови складений 13 жовтня 2014 року.

Суддя Кучма К.С.