Рішення № 41143370, 21.10.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 13/55/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2014 Справа № 908/2862/14

За позовом: Каховського колективного торгівельного виробничого підприємства "Меліоратор", м. Каховка Херсонської області

до: Повного товариства "Климчук і Компанія "Ломбард Капитал", м. Запоріжжя

про стягнення 28 482,16 грн.

Суддя Серкіз В.Г.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: Федотов М.В., довіреність № б/н від 01.03.2014р.

Каховське колективне торгівельне виробниче підприємство "Меліоратор" звернулось до господарського суду Запорізької області із позовом про стягнення з Повного товариства "Климчук і Компанія "Ломбард Капитал" 28 482,16 грн. заборгованості, а саме:

- 24 925,60 грн. - заборгованості з орендної плати за березень - серпень 2014 року;

- 903,35 грн. - пені;

- 152,09 грн. - 3% річних;

- 444,91 грн. - інфляційних витрат у зв'язку із заборгованістю по орендній платі;

- 2 056,21 грн. - інфляційні витрати у зв'язку із заборгованістю по чинним судовим рішенням.

Ухвалою суду від 11.08.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2862/14, присвоєно справі номер провадження 13/55/14 та призначено судове засідання на 03.09.2014р.

Ухвалою суду від 03.09.2014р. розгляд справи відкладено до 09.10.2014р., у зв'язку з неявкою представників сторін.

Ухвалою суду від 09.10.2014р. розгляд спору продовжено до 27.10.2014р. та відкладено розгляд справи на 21.10.2014р., у зв'язку з неявкою представника позивача.

До початку розгляду справи представником відповідача заявлене клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

22.09.2014р. до господарського суд у надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог № 01/229 від 17.09.2014р., в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 38 712,40 грн., а саме:

- 33 851,20 грн. - заборгованості з орендної плати за березень - вересень 2014 року;

- 2 036,46 грн. - пені;

- 288,06 грн. - 3% річних;

- 480,47 грн. - інфляційних витрат у зв'язку із заборгованістю по орендній платі;

- 2 056,21 грн. - інфляційних витрати у зв'язку із заборгованістю по чинним судовим рішенням.

10.10.2014р. до господарського суду знову надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог № 01/254 від 07.10.2014р., в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 38 842,33 грн., а саме:

- 33 851,20 грн. - заборгованості з орендної плати за березень - вересень 2014 року;

- 2 036,46 грн. - пені;

- 288,06 грн. - 3% річних;

- 610,40 грн. - інфляційних витрат у зв'язку із заборгованістю по орендній платі;

- 2 056,21 грн. - інфляційних витрати у зв'язку із заборгованістю по чинним судовим рішенням.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Як зазначено в п.3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Отже, остання заява позивача про збільшення позовних вимог від № 01/254 від 07.10.2014р., прийнята та задоволена судом, оскільки такі дії позивача не суперечать законодавству і не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

21.10.2014р. справу розглянуто, спір вирішено, прийнято рішення у справі, вступну та резолютивну частини якого оголошено в судовому засіданні згідно із приписами ст. 85 ГПК України.

Представник позивача в судові засідання жодного разу не з'явився. Процесуальним правом на участь в судовому засіданні не скористався. Про дату, час та місце призначеного судового засідання позивач був повідомлений своєчасно та належним чином, шляхом направлення на його адресу відповідних ухвал.

Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам, прокурору, якщо він є заявником, за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до підпункту 3.1. пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Ухвали суду про порушення провадження у справі № 908/2862/14 від 11.08.2014р. та про відкладення розгляду справи від 03.09.2014р. та від 09.10.2014р. направлені Каховському колективному торгівельному виробничому підприємству "Меліоратор" за адресою: 74800, Херсонська область, м. Каховка, пр. Ворошилова, буд. 16, які не повернулись на адресу суду.

При зверненні позивачем до суду позовні вимоги засновані на приписах ч. 1, 3 ст. 549, ст. 625, ч. 1 ст. 759 ЦК України, ст. 20, ч. 1, 2, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 216, ч. 1 ст. 218, ч. 4 ст. 231 ГК України та ст. 22 ГПК України.

Відповідач в судових засіданнях підтримав свої заперечення, з підстав викладених у запереченні на позовну заяву від 01.09.2014р. та просить суд відмовити в задоволені позовних вимог та повідомити Прокуратуру Херсонської області та Управління МВС України в Херсонській області щодо незаконних дій Каховського колективного торгівельного виробничого підприємства "Меліоратор", у зв'язку із одночасним отриманням від Повного товариства "Климчук і Компанія "Ломбард Капитал" грошових коштів у якості орендної плати за приміщення розташоване за адресою: пр. Ворошилова, буд. 16 у м. Каховка Херсонської області та одночасної здачі даного приміщення невідомим особам.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд

В С Т А Н О В И В:

Між Каховським колективним торгівельним виробничим підприємством "Меліоратор" (Орендодавець) та Повним товариством "Климчук і Компанія "Ломбард Капитал" (Орендар) укладений договір оренди № 01/12/11 нежитлового приміщення від 01.12.2011р., за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення - площею 6 кв.м., яке розташоване за адресою: Херсонська область, м. Каховка, пр. Ворошилова, буд. 16 (адміністративна будівля) і належить на праві власності Орендодавцю (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2 Договору, мета оренди: розміщення офісу ломбарду для здійснення своєї господарської діяльності згідно чинного законодавства.

Вступ Орендаря у користування майном настає одночасно із підписанням сторонами цього Договору та Акту прийому-передачі вказаного майна (п. 2.1 Договору).

Згідно п. 2.3 Договору, у разі припинення цього Договору орендоване майно та предмети, які перелічені в акті, повертаються Орендарем Орендодавцеві за порядком, встановленим при передачі майна Орендарю за цим Договором, і майно вважається поверненим з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі орендованого майна. При цьому повну матеріальну відповідальність за все майно несе перед Орендодавцем Орендар.

Зобов'язання по складанню Акту прийому-передачі покладаються на сторони, яка передає майно іншій стороні за цим Договором (п. 2.4 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору, орендна плата становить 4 000,00 грн. з ПДВ за місяць оренди і перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок або вноситься в касу Оредодавця щомісячно до 5 числа звітного місяця.

Розмір орендної плати переглядається в обов'язковому порядку і приводиться у відповідності до розміру інфляції станом на 01 липня та 01 січня кожного року, не враховуючи 01 січня 2012 року (п. 3.2 Договору).

Згідно із п. 3.6 Договору, Орендар до дати сплати орендної плати самостійно та завчасно отримує в бухгалтерії Орендодавця рахунок, який і є підставою для проведення розрахунку.

Орендар зобов'язується своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату та компенсаційні виплати з врахуванням індексу інфляції (п. 5.2 Договору).

Відповідно до п. 10.1 Договору, Договір діє з 01 грудня 2011 року до 30 листопада 2014 року, а в частині взаємних розрахунків до повного їх виконання.

Однак, Повне товариство "Климчук і Компанія "Ломбард Капитал" зобов'язання по своєчасному внесенню орендної плати виконує не в повному обсязі що призвело до виникнення заборгованості з орендної плати за період з березня по жовтень 2014 року у розмірі 33 851,20 грн.

Мотивуючи заявлений позов, позивач вказує на те, що на сьогоднішній день заборгованість з орендної плати Договором оренди № 01/12/11 нежитлового приміщення від 01.12.2011р. в сумі 33 851,20 грн. відповідачем не погашена.

У зв'язку із цим, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість з орендної плати за період з березня по жовтень 2014 року у розмірі 33 851,20 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 286 ГК України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Підписавши та скріпивши своєю печаткою договір оренди № 01/12/11 нежитлового приміщення від 01.12.2011р., відповідач таким чином прийняв пропозицію позивача укласти договір на зазначених у ньому умовах і, відповідно, взяв на себе зобов'язання по виконанню умов договору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З матеріалів справи вбачається, що в порушення п. п. 3.1 Договору відповідач в період дії договору оренди з березня по жовтень 2014 року не сплачував орендну плату в повному обсязі та у встановлені строки за користування нежитловим приміщенням.

Доказів повного або часткового виконання відповідачем зобов'язань по сплаті заборгованості за Договором оренди № 01/12/11 нежитлового приміщення від 01.12.2011р. за вказаний період суду не надано та в матеріалах справи вони відсутні.

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано жодного доказу в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає позовні вимоги Каховського колективного торгівельного виробничого підприємства "Меліоратор" про стягнення з Повного товариства "Климчук і Компанія "Ломбард Капитал" 33 851,20 грн. заборгованості з орендної плати згідно умов договору оренди № 01/12/11 нежитлового приміщення від 01.12.2011р. обґрунтованими, доведеними, заснованими на законі, договорі і такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути 2 036,46 грн. - пені, 288,06 грн. - 3% річних, 610,40 грн. - інфляційних витрат у зв'язку із заборгованістю по орендній платі та 2 056,21 грн. - інфляційних витрати у зв'язку із заборгованістю по чинним судовим рішенням.

Відповідно до приписів ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, розмір 3% річних від простроченої суми та індекс інфляції грошових коштів за період прострочення з березня по жовтень 2014 року складають інфляційні витрати в сумі 610,40 грн. та 3% річних в сумі 288,06 грн.

Перевіривши правильність розрахунку позивача, суд визнав позовні вимоги в частині стягнення з Повного товариства "Климчук і Компанія "Ломбард Капитал" інфляційних витрат в сумі 610,40 грн. та 3% річних в сумі 288,06 грн. обґрунтованими, доведеними, заснованими на законі, договорі, та такими, що підлягають задоволенню.

В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Частиною 1 ст. 230 ГК України до штрафних санкцій віднесено господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України одним з правових наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно приписів ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За умовами п. 3.7 Договору, у разі несвоєчасності внесення передбачених договором платежів Орендар у безспірному порядку сплачує штраф у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання по сплаті за нежитлове приміщення у період з березня по жовтень 2014 року.

За розрахунком позивача, розмір пені за прострочення виконання зобов'язання за період прострочення з березня по жовтень 2014 року складає 2 036,46 грн.

Судом перевірено правильність розрахунку позивача, у зв'язку із чим позовні вимоги в цій частині судом визнаються обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 2 056,21 грн. - інфляційних витрати у зв'язку із заборгованістю по чинним судовим рішенням за період березень-липень 2014 року.

Перевіривши правильність розрахунку позивача за даний період, суд визнав позовні вимоги в частині стягнення з Повного товариства "Климчук і Компанія "Ломбард Капитал" інфляційних витрат у зв'язку із заборгованістю по чинним судовим рішенням в сумі 2 056,21 грн. необґрунтованими, недоведеними та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Так, відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із ст. 202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Господарським судом Херсонської області від 11.02.2014р. у справі № 923/58/14 первісний позов задоволено у повному обсязі. Розірвано договір оренди нежитлового приміщення від 01.12.2011р. № 01/12/11, укладений між Повним товариством "Климчук і Компанія "Ломбард Капитал" та Каховським колективним торгівельним виробничим підприємством "Меліоратор". Стягнуто з Каховського колективного торгівельного виробничого підприємства "Меліоратор" на користь Повного товариства "Климчук і Компанія "Ломбард Капитал" 1 218,00 грн. витрат по сплаті судового збору. Зустрічний позов задоволено частково. Стягнуто з Повного товариства "Климчук і Компанія "Ломбард Капитал" на користь Каховського колективного торгівельного виробничого підприємства "Меліоратор" 16 000,00 грн. боргу по сплаті орендної плати, 302,37 грн. пені, 60,49 грн. - 3% річних та 1 514,40 грн. витрат по сплаті судового збору. В задоволені суми 3 377,63 грн. відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.04.2014р. у справі № 923/58/14 апеляційну скаргу Повного товариства "Климчук і Компанія "Ломбард Капитал" залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Каховського колективного торгівельного виробничого підприємства "Меліоратор" задоволено. Пункти 1, 2, 3 резолютивної частини рішення господарського суду Херсонської області від 11.02.2014р. у справі № 923/58/14 скасовано. Відмовлено в задоволені первісного позову у повному обсязі. В решті рішення залишено без змін. Стягнуто з Повного товариства "Климчук і Компанія "Ломбард Капитал" на користь Каховського колективного торгівельного виробничого підприємства "Меліоратор" 609,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги. Доручено господарському суду Херсонської області видати відповідні накази. Також, зазначено в постанові Одеського апеляційного господарського суду, що дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Постанова Одеського апеляційного господарського суду від 09.04.2014р. у справі № 923/58/14 в касаційному порядку оскарженню не підтягалась.

Таким чином, рішення господарського суду Херсонської області від 11.02.2014р. та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 09.04.2014р. набрали законної сили 09.04.2014р.

Платіжними дорученнями від 05.08.2014р. та 06.08.2014р. заборгованість за даними судовими рішеннями сплачено Повним товариством "Климчук і Компанія "Ломбард Капитал" у повному розмірі на загальну суму 18 486,26 грн.

Тому інфляційні витрати у зв'язку із заборгованістю по чинним судовим рішенням повинні нараховуватись з квітня по липень (включно) 2014 року.

Отже, суд визнав позовні вимоги в частині стягнення з Повного товариства "Климчук і Компанія "Ломбард Капитал" інфляційних витрат у зв'язку із заборгованістю по чинним судовим рішенням в сумі 1 649,51 грн. обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

В частині стягнення з Повного товариства "Климчук і Компанія "Ломбард Капитал" інфляційних витрат у зв'язку із заборгованістю по чинним судовим рішенням в сумі 406,70 грн. суд визнав необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Покладаючи судові витрати з відповідача, господарський суд враховує наступне.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 10 818,20 грн. на відшкодування витрат за послуги адвоката.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 6.3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 6-рп/2013 у справі № 1-4/2013.

Позивач в підтвердження вимог щодо стягнення з відповідача на відшкодування витрат за послуги адвоката надав оригінал договору № 25/07/14 про надання правової допомоги (адвокатських послуг) від 25.07.2014р., який підписаний лише зі сторони адвоката ОСОБА_2, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № НОМЕР_1 від 28.10.2002р., яке завірене директором Каховського колективного торгівельного виробничого підприємства "Меліоратор" ОСОБА_3 та копії видаткових касових ордерів від 15.09.2014р. на суму 10 000,00 грн. та від 16.09.2014р. на суму 818,20 грн. за надання правової допомоги.

З огляду на викладене, господарський суд вважає, що вимоги Каховського колективного торгівельного виробничого підприємства "Меліоратор" щодо стягнення адвокатських послуг у розмірі 10 818,20 грн. є необґрунтованими, недоведеними та не підлягають задоволенню оскільки, договір № 25/07/14 про надання правової допомоги (адвокатських послуг) від 25.07.2014р., який наданий представником позивача підписаний в односторонньому порядку (лише зі сторони адвоката ОСОБА_2.), що не може свідчити про укладення даного договору. Також, представником позивача не надано оригіналів платіжних документів, які б свідчили про сплату за надання правової допомоги, а також представником позивача надано копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № НОМЕР_1 від 28.10.2002р. щодо громадянки ОСОБА_2, яке завірене не самою ОСОБА_2, а директором Каховського колективного торгівельного виробничого підприємства "Меліоратор" ОСОБА_3, що не підтверджує достовірність документу, оскільки не належним чином завірений.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі № 01-8/155 від 13.02.2002 "Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів та внесення змін і доповнень до деяких інформаційних листів", вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням матеріалів конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Також суд враховує наступні фактори в їх сукупності: позовна заява складена на 5 аркушах; ціна позову складає 3 851,20 грн.; обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; складність та новизна правових питань, що стосуються доручення; необхідність досвіду для його успішного завершення; відсутність вірогідності того, що прийняття доручення перешкоджає прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнює їх виконання в звичайному часовому режимі; необхідність виїзду у відрядження; важливість доручення для клієнта; роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт; досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт.

З огляду на викладене, господарський суд вважає, що розмір відшкодування витрат за послуги адвоката в сумі 10 818,20 грн. є неспіврозмірним, тобто явно завищеним.

За таких обставин суд вважає, що вимоги Каховського колективного торгівельного виробничого підприємства "Меліоратор" щодо стягнення адвокатських послуг у розмірі 10 818,20 грн. є необґрунтованими, недоведеними та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Повного товариства "Климчук і Компанія "Ломбард Капитал" (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 1, код ЄДРПОУ 32934592) на користь Каховського колективного торгівельного виробничого підприємства "Меліоратор" (74800, Херсонська область, м. Каховка, пр. Ворошилова, буд. 16) 33 851 (тридцять три тисячі вісімсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп. основної заборгованості, 2 036 (дві тисячі тридцять шість) грн. 46 коп. пені, 288 (двісті сімдесят вісім) грн. 06 коп. 3 % річних, 610 (шістсот десять) грн. 40 коп. інфляційних витрат, 1 649 (одна тисяча шістсот сорок дев'ять) грн. 51 коп. інфляційних витрат у зв'язку із заборгованістю по чинним судовим рішенням та 1 730 (одна тисяча сімсот тридцять) грн. 17 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя В.Г. Серкіз

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 27.10.2014р.