Постанова № 41143099, 28.10.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2014 року № 813/5811/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Косів М.Б.

за участю:

представника позивача - Вашківа С.І.

представника відповідача - Ганас А.Б.

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Червонограді Львівської області до ДП "Львіввугілля" в особі ВП шахта "Відродження" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Червонограді Львівської області звернулось з позовом до Львівського окружного адміністративного суду, в якому просить стягнути з ДП "Львіввугілля" (відокремлений підрозділ -шахта "Відродження") пеню у розмірі 1407425,34 грн.

В позовній заяві позивач посилається на акт перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 05.08.2011 р. № 097-11, ст.ст. 45,47 Закону "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", пп.8.1 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 р. № 36 (надалі Інструкція), зазначає, що пеню нараховано у зв"язку з виявленням факту порушення сплати страхових внесків.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позові, просив позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у запереченнях на позов та пояснив, що 1 січня 2011р. набрав чинності Закон України ?Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". З дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску. Зазначеним законом виключено п.2 ч.2 ст. 45 та ч.2 ст. 52 Закону №1105. Вважає, що на момент проведення перевірки в Законі №1105 була відсутня норма, яка б встановлювала відповідальність у вигляді пені за прострочення сплати страхових внесків до Фонду. В даному випадку позивач звернувся про стягнення пені, яка не була нарахована до 01.01.2011р., а тому просить відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши думку представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

У відповідності до пункту 2 Постанови №31 стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та надання страхувальниками за підсумками 2010 року розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду і відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності здійснюються відповідно до Інструкції.

Згідно підпункту 8.1 Інструкції робочі органи виконавчої дирекції Фонду здійснюють контроль за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою перерахування та надходження страхових внесків, інших платежів до Фонду, а також за цільовим і правильним витрачанням його коштів. Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік.

У відповідності до ст. 24-1 Закону №1105 з наступними змінами та доповненнями (далі-Закон №1105), Фонд соціального страхування від нещасних випадків має право проводити, застосовувати фінансові санкції та накладати адміністративні штрафи відповідно до закону.

Судом встановлено, що відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Червонограді проведено перевірку правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати страхових внесків до Фонду та їх витрачання Відокремленим підрозділом "Шахта "Відродження"ДП "Львіввугілля" за період з 01.05.2010 р. по 05.08.2011 р., за результатами якої складено акт від 05.08.2011 року № 097-11.

Перевіркою виявлені факти порушення сплати страхових внесків відповідачем, за що нараховано пені в сумі 1407 425,34 грн.

З 01.01.2011р. набрав чинності Закон №2464, яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі, з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з пунктом 7 розділу VIII ?Прикінцеві та перехідні положення?, Закону №2464, на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Аналізуючи норми чинного законодавства та встановлені обставини у справі суд приходить до висновку, що оскільки у відповідача станом на 01 січня 2011 року була заборгованість із сплати страхових внесків, а згідно Перехідних положень Закону №2464 за Фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування до повного погашення такої заборгованості зберігаються повноваження, в тому числі щодо застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом, а відтак пеня застосована Фондом за наслідком проведеної перевірки в межах наданих Фонду повноважень та у відповідності до законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Дана позиція узгоджується з позицією Верховного суду України, викладеною в постановах від 19.02.2013 року, від 15.10.2013 року, від 19.11.2013 року, від 23.04.2013 року, від 24.12.2013 року, від 01.04.2014 року, копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд вважає, що оскільки пеня на момент винесення судом рішення залишається не погашеною, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані матеріалами справи, не спростовані відповідачем і підлягають до задоволення в повному обсязі.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати, оскільки позивачем не понесені.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Львіввугілля" в особі ВП шахта "Відродження" на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Червонограді Львівської області пеню в розмірі 1 407 425 (один мільйон чотириста сім тисяч чотириста двадцять п'ять) грн 34 коп.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Р.М. Брильовський