Ухвала суду № 41138532, 28.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10214/14 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

28 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Василенка Я.М., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу непідприємницького товариства «Відкритий недержавний пенсійний фонд «Резерв тернопілля» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом непідприємницького товариства «Відкритий недержавний пенсійний фонд «Резерв тернопілля» до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2014 року непідприємницьке товариство «Відкритий недержавний пенсійний фонд «Резерв тернопілля» (далі - Позивач, НП «ВНПФ «Резерв тернопілля») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Відповідач, Фонд), третя особа - Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про: визнання протиправною бездіяльності Відповідача щодо неповернення пенсійних активів у розмірі 17 000,00 грн., розміщених у публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Південкомбанк» згідно договору банківського вкладу «Стандартний» від 26.06.2013 року №249Д-11Ю; зобов'язання Фонду повернути Позивачу пенсійні активи у розмірі 17 000,00 грн., розміщених згідно вищезазначеного договору у ПАТ «Комерційний банк «Південкомбанк».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.08.2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що на етапі запровадження тимчасової адміністрації обов'язок Відповідача щодо повернення вкладу НП «ВНПФ «Резерв тернопілля» відсутній.

Не погоджуючись із викладеним у постанові рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник Позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав та просив постанову від 29.08.2014 року скасувати та прийняти нову про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Представник Відповідача під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Представник Третьої особи в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши повноважних представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що між НП «ВНПФ «Резерв тернопілля» (від імені якого виступило ПАТ «Компанія з управління активами «Національний резерв») (а.с. 16-22) та ПАТ «Комерційний банк «Південкомбанк» укладено договір банківського вкладу «Стандартний» від 26.06.2013 року № 249Д-11Ю (далі - Договір № 249Д-11Ю).

Відповідно до умов Договору № 249Д-11Ю вкладник перераховує грошові кошти у безготівковій формі на рахунок, а банк приймає грошові кошти вкладника в сумі 17 000,00 грн. За користування коштами банк сплачує вкладнику проценти з розрахунку 20,5% річних та зобов'язується повернути вкладнику вклад 13.01.2014 року. Зі змісту Додаткової угоди від 13.01.2014 року № 2 до Договору № 249Д-11Ю вбачається, що сторони домовилися про подовження строку банківського вкладу та визначили днем повернення останнього 17.07.2014 року.

Постановою правління Національного банку України від 23.05.2014 року № 305 ПАТ «Комерційний банк «Південкомбанк» (далі - Банк) віднесено до категорії неплатоспроможних.

Згідно рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26.05.2014 року № 37 розпочато процедуру виведення Банку з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації.

У зв'язку з вищезазначеним, ПАТ «Компанія з управління активами «Національний резерв» (далі - ПАТ «КУА «Національний резерв», Компанія з управління активами) звернулось до ПАТ «Комерційний банк «Південкомбанк» із заявою про повернення грошових коштів від 16.06.2014 року № 221.

Листом Банку від 01.07.2014 року № 07/2069 Компанії з управління активами відмовлено у поверненні грошових коштів в розмірі 17 000,00 грн. за Договором № 249Д-11Ю. Відмова вмотивована тим, що ПАТ «Комерційний банк «Південкомбанк» не було укладено ні з Позивачем, ні з ПАТ «КУА «Національний резерв» договорів щодо надання послуг зберігача та про управління активами.

На підставі встановлених вище обставин, а також за наслідками системного аналізу приписів ст. ст. 1, 48 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», ст. ст. 4, 27, 28, 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність дій Відповідача щодо відмови у поверненні банківського вкладу Позивача, оскільки запровадження тимчасової адміністрації Банку та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію не є підставою для виплати Фондом відшкодування НП «ВНПФ «Резерв тернопілля» за Договором № 249Д-11Ю.

З таким висновком суду першої інстанції судова колегія не може не погодитися з огляду на наступне.

Приписами ст. 1 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» передбачено, що недержавний пенсійний фонд - це юридична особа, створена відповідно до цього Закону, яка має статус неприбуткової організації (непідприємницького товариства), функціонує та провадить діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду з подальшим управлінням пенсійними активами, а також здійснює пенсійні виплати учасникам зазначеного фонду у визначеному цим Законом порядку.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 48 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» пенсійні активи, що накопичуються у пенсійному фонді, можуть бути використані виключно для цілей інвестиційної діяльності фонду, виконання зобов'язань фонду перед його учасниками та оплати витрат, пов'язаних із здійсненням недержавного пенсійного забезпечення, а саме - інвестування відповідно до вимог цього Закону з метою отримання доходу на користь учасників фонду.

Відповідно до п. 4 ч. 2. ст. 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон) на виконання свого основного завдання Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у порядку, передбаченому цим Законом здійснює такі функції: заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Положеннями ч. 2 ст. 26 Закону визначено, що вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Приписами ст. 27 Закону закріплено, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно приписів ч. 1 ст. 28 Закону Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх представникам та спадкоємцям у національній валюті України в готівковій або безготівковій формі не пізніше семи днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Отже, виходячи з комплексного аналізу вищевикладених норм, колегія суддів прийшла до висновку, що вкладники мають право на відшкодування Фондом вартості коштів, залучених банком на умовах договору банківського вкладу (депозиту), включаючи нараховані відсотки на такі кошти, лише у випадку відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Як вірно зауважено судом першої інстанції та не спростовано Позивачем, станом на час подання останнім заяви до Відповідача про повернення грошових коштів, рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Південкомбанк» прийнято не було. Таким чином, у фізичних осіб, на користь яких укладено депозитний договір, не виникло права на відшкодування вкладів, розміщених у Банку.

Крім того, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи Апелянта щодо протиправності застосування Окружним адміністративним судом м. Києва положень ч. 5 ст. 36 Закону, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Положеннями п. 1 ч. 6 ст. 36 Закону закріплено, що обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо: виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті;

Зі змісту пункту 1.3 Договору № 249Д-11Ю з урахуванням приписів Додаткової угоди № 2 вбачається, що ПАТ «Комерційний банк «Південкомбанк» зобов'язується повернути Позивачу вклад 17.07.2014 року.

Отже, станом на день звернення із заявою про повернення грошових коштів (16.06.2014 року) та отримання Позивачем негативної відповіді від Відповідача (01.07.2014 року) строк дії Договору № 249Д-11Ю не закінчився.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що обмеження, встановлені положеннями п. 1 ч. 6 ст. 36 Закону, не поширюються на дані правовідносини, а тому вимоги Позивача про відшкодування Фондом коштів за депозитним договором, строк дії якого не закінчився, не підлягали задоволенню, зокрема, в силу п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону.

Крім іншого, необхідно зауважити, що у разі запровадження тимчасової адміністрації банку повноваження органів управління останнього переходять до уповноваженої особи Фонду, проте банк не припиняє свою діяльність як юридична особа.

Враховуючи вищезазначене, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов обґрунтованого висновку про те, що після закінчення строку дії договору банківського вкладу виплата коштів та процентів за таким договором здійснюється банком на підставі договору, а не Фондом у порядку здійснення останнім відшкодування коштів вкладників у випадках, визначених Законом.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу непідприємницького товариства «Відкритий недержавний пенсійний фонд «Резерв тернопілля» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом непідприємницького товариства «Відкритий недержавний пенсійний фонд «Резерв тернопілля» до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається в порядку та строки, визначені ст. ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді Я.М. Василенко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Василенко Я.М.

Шурко О.І.