Ухвала суду № 41138371, 29.10.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"29" жовтня 2014 р. Справа №910/22191/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пантелієнка В.О.

суддів: Гарник Л.Л.

Доманської М.Л.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2

на ухвалу господарського суду м.Києва

від 25.06.2014р.

у справі №910/22191/13 (суддя Мандичев Д.В.)

за заявою ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

ОСОБА_5

до Кредитної спілки "Аккорд"

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.06.2014р. у справі № 910/22191/13 затверджено мирову угоду № 1 від 24.06.2014р., укладену між Кредитною спілкою "Аккорд" в особі голови правління Велікданова С.К. та голови комітету кредиторів Кредитної спілки "Аккорд" Сісецького О.Д., провадження у справі припинено.

Не погодившись з зазначеною ухвалою, ОСОБА_2 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 25.06.2014р. в частині прощення (списання) суми 15551,20 грн., зобов'язати боржника сплатити всю суму кредиторських вимог в розмірі 38878,00 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2014р. апеляційну скаргу ОСОБА_2 повернуто на підставі п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

15.09.2014 апелянтом повторно було подано апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду міста Києва від 25.06.2014р. у справі № 910/22191/13.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2013р. апеляційну скаргу ОСОБА_2 повернуто на підставі п. 2 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

Вбачається що, скаржник не усунув недоліків, раніше поданої апеляційної скарги.

Розглянувши апеляційну скаргу та додані до неї документи, колегія суддів встановила, що вказана скарга подана з порушенням ч. 3 ст. 94 ГПК України, тобто скаржником не надано доказів сплати судового збору в установленому порядку та розмірі та надсилання копії скарги учасникам провадження у справі (кредиторам, боржнику та розпоряднику майна боржника).

Частиною 3 статті 94 ГПК України, передбачено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Недотримання зазначених вимог є підставою для повернення поданої апеляційної скарги у відповідності з пунктами 2, 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Колегією суддів встановлено, що скаржником не виконано вимог процесуального закону при зверненні до апеляційного господарського суду, тобто не додано доказів надсилання копії апеляційної скарги кредиторам, боржнику та розпоряднику майна боржника.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ст. 4 названого Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 17 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" із апеляційних скарг у справі про банкрутство справляється судовий збір у розмірі 0,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" установлено розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2014 - 1218 гривні, тобто ставка судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу у справі про банкрутство дорівнює 609 гривень.

Скаржником не надано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги в установленому порядку та розмірі.

Відповідно до ст.93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду подається протягом п'яти днів з дня її оголошення місцевим господарським судом.

Згідно зі ст.53 ГПК України, господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом строку поважною і відновити пропущений строк.

Як вбачається з матеріалів справи, господарським судом міста Києва оскаржуване судове рішення прийнято 25.06.2014р., тобто останнім днем апеляційного оскарження ухвали є 01.07.2014р., оскільки ОСОБА_2 був присутнім у судовому засіданні 25.06.2014р., про що свідчить оскаржувана ухвала місцевого суду (а.с.1).

Апелянтом в клопотанні про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги від 13.10.2014р. зазначено, що апеляційна скарга від 11.08.2014р. була подана ним після отримання оскаржуваної ухвали нарочно.

За таких обставин, причину пропуску строку оскаржуваної ухвали господарського суду м.Києва від 25.06.2014р. не можна визнати поважною і клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги задоволенню не підлягає.

Також, відповідно до пункту 5-1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" №7 від 17.05.2011р., колегія суддів звертає увагу, що частиною третьою статті 22 ГПК на сторони покладено обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, до яких законом віднесено, зокрема, право апеляційного і касаційного оскарження. При цьому за вимогами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, кожний має право на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Таким чином, зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.

Відповідно до п.2, п.3, п.4 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні; якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі; якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Відповідно до ч. 4 ст. 97 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

За вказаних обставин, подану апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду міста Києва від 25.06.2014р. належить не приймати до розгляду і повернути.

Керуючись ст. ст. 86, п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1.Відхилити клопотання ОСОБА_2 про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду м.Києва від 25.06.2014р. у справі № 910/22191/13.

2.Апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду м.Києва від 25.06.2014р. по справі №910/22191/13 (з доданими до неї матеріалами) повернути ОСОБА_2.

3.Матеріали оскарження ухвали по справі №910/22191/13 повернути до господарського суду м.Києва.

4.Ухвала може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя В.О. Пантелієнко

Судді Л.Л. Гарник

М.Л. Доманська