Ухвала суду № 41137568, 30.10.2014, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/22303/14-а

Провадження №2-а/761/527/2014

У Х В А Л А

іменем України

30 жовтня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Гайдук С.В.

при секретарі: Савенко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві про визнання відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії протиправною, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач через свого представника ОСОБА_3 у липні 2014 року звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві про визнання відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії протиправною, зобов'язання вчинити дії. Просив суд зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України у м. Києві здійснити перерахунок та виплату недоплаченої пенсії відповідно до: 1) Указу Президента України № 389 від 05 травня 2003 року "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу" - в період з 01 травня 2003 року по 31 жовтня 2003 року - 90% надбавки; 2) Указу Президента України № 173 від 23 лютого 2002 року "Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ" - в період з 01 січня 2003 року по 31 жовтня 2003 року -100% надбавки; 3)Указу Президента України "Про додаткові заходи щодо впорядкування грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України" від 14 липня 1999 року - в період з 01 вересня 1999 року по 31 грудня 2002 року - 40% надбавки посадового окладу; 4) Указу Президента України від 04.10.1996 року - в період з 01 жовтня 1996 року по 31 жовтня 2003 року 33,3% премії.

Крім того, позивач подав до суду письмову заяву в якій просив поновити йому строк звернення до суду, оскільки такий ним пропущений з поважних причин так як випадково у червні 2014 року почув по радіо інформацію про дати, з яких мала бути перерахована його пенсія у відповідності до зазначених ним в адміністративному позові Указів Президента України. Відсутність спеціальної юридичної освіти, постійної підписки на періодичні видання, довіра до державних органів, унеможливило здійснення позивачем моніторингу змін чинного законодавства, вчасний аналіз відповідного розміру отримуваної пенсії, встановленого законодавством. 4 липня 2014р. він звернувся до ГУ ПФУ у м. Києві із заявою про проведення йому перерахунку та виплати пенсії, а 14 липня 2014 року одержав від відповідача відповідь з відмовою у перерахунку пенсії. Тому саме з цього часу вважає, що слід обчислювати початок перебігу строку на звернення до адміністративного суду.

Представник позивач - ОСОБА_3 у судовому засіданні заяву про поновлення строку підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві у судовому засіданні проти заяви про поновлення строку на звернення до адміністративного суду заперечив та вказав, що позивач не надає жодних доказів стосовно наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду. Просила у заяві відмовити.

Вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи, судом встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Встановлення строків звернення до суду законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасної реалізації ними права на судовий захист. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознаки стабільності.

Частина друга ст. 99 КАС України визначає, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 просить здійснити йому перерахунок пенсії по Указу Президена України № 389 в період з 1 травня 2003р. по 31 жовтня 2003 року; по Указу Президента № 173 в період з 1 січня 2003р. по 31 жовтня 2003 року; по Указу Президенат України від 14.07.1999р. в період з 1 вересня 1999 по 31 грудня 2002 року; по Указу Президента України від 04.10.1996 року в період з 1 жовтня 1996 року по 21 жовтня 2003 року, однак з даним позовом звернувся до місцевого адміністративного суду лише 28 липня 2014 року, тобто порушивши строки звернення до суду за захистом своїх прав.

У заяві про поновлення строку позивач вказує, що строк на зверення слід рахувати саме з дати одержання ним листа від відповідача, а саме з 14 липня 2014 року, однак таке твердження позивача є помилковим.

Позивачем до матеріалів справи надано копію Рішення Військовго місцевого суду Київського гарнізону від 15 листопада 2004 року, згідно якого було зобов'язаного Київський міський військовий комісаріат провести позивачу перерахунок пенсії відповідно до Указу Президента України № 173 від 23.02.2002 року, Указу Президента № 389 від 5 травня 2003 року, а отже позивачу було відому про пенсійні виплати, які йому належать відповідно до Указів Президента України та про порушення його прав.

Відповідно до ст. 57 Конституції України, кожному гарантується право знати свої права і обов'язки, а закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. В даному випадку, за відсутності такого закону, порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності визначений Указом Президента України №503/97 від 10 червня 1997 року. Зокрема встановлено, що закони України, інші акти Верховної Ради України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України не пізніш як у п'ятнадцяти денний строк після їх прийняття встановленому порядку і підписання підлягають оприлюдненню державною мовою в офіційних друкованих виданнях. Офіційними друкованими виданнями є «Офіційний вісник України», газета «Урядовий кур'єр», а також офіційними друкованими виданнями, в яких здійснюється офіційне оприлюднення законів та інших актів Верховної Ради України, є також газета «Голос України», «Відомості верховної Ради України» та інше. Юридична необізнаність позивача не може бути визнана поважною причиною для поновлення строку звернення до суду. Закони та інші нормативно-правові акти є доступними для ознайомлення всіма громадянами, можливість обізнаності людини про те чи інше положення законодавства залежить виключно від бажання людини.

Суд вважає, що строк звернення до суду позивачем пропущено без поважних причин, не надано доказів у підтвердження поважності пропущення строків звернення до суду.

Згідно ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду без поважних причин, тому відмовляє в заяві про поновлення строку звернення до суду.

Керуючись ст.99, 100, 186 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

У поновленні строку звернення до суду ОСОБА_1 відмовити і позовні вимоги залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського адміністративного апеляційного суду м. Києва шляхом подачі через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її проголошення.

СУДДЯ: