Ухвала суду № 41136593, 23.10.2014, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/2862/14-ц

Провадження № 4-с/500/33/14

У Х В А Л А

Іменем України

23 жовтня 2014 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді: Бальжик О.І.

при секретарі: Івановій Ю.П.

за участю представника стягувача: ОСОБА_1

представника державного виконавця: Орлова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізмаїлі скаргу комунального підприємства «Житсервіс-2» на рішення державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області ОСОБА_2 від 15.09.2014 року про відмову у відкритті виконавчого провадження, -

В С Т А Н О В И В:

07.10.2014 року комунальне підприємство «Житсервіс-2» (далі КП «Житсервіс-2») звернулося до суду із скаргою, в якій просило визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області ОСОБА_2 (далі державний виконавець) від 15.09.2014 року про відмову у відкритті виконавчого провадження, а також зобовязати останнього відкрити виконавче провадження з примусового виконання судового наказу, виданого Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за №500/2862/14-ц від 29.05.2014 року, про стягнення з ОСОБА_3 на користь КП «Житсервіс-2» заборгованості за послуги з утримання будинків та прибудинкової території та судового збору. В обґрунтування доводів скарги, КП «Житсервіс-2» зазначило, що відсутність у виконавчому листі ідентифікаційного номера боржника в розумінні положень діючого законодавства не є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження, адже стягувач позбавлений можливості отримати конфіденційні дані відносно особи боржника, а державний виконавець має таку можливість. Також звернуло увагу, що оскаржувана постанова була отримана безпосередньо у відділі державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області 01.10.2014 року, у звязку з чим, строк для подання скарги пропущений не був.

У судовому засіданні представник стягувача скаргу підтримав та наполягав на її задоволенні.

Представник державного виконавця вважав скаргу необґрунтованою та безпідставною, посилаючись на те, що відповідно до п.6 ч.1 ст.26 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі невідповідності змісту виконавчого листа вимогам ст.18, зокрема, у разі не зазначення індивідуального ідентифікаційного номера боржника, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження. Також звернув увагу, що при неодноразових спробах витребувати від Ізмаїльської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області інформацію про ідентифікаційні номери боржників, відділ державної виконавчої служби отримує письмові відмови, за змістом яких обмін інформацією між ДПС України та органами державної виконавчої служби регламентовано Порядком надання інформації Державною податковою службою України на запити органів державної виконавчої служби, який затверджено спільним наказом Міністерства фінансів України та Міністерства юстиції України від 23.12.2011 року №1701/3578/5. В обґрунтування доводів надав лист Ізмаїльської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області за вих.№4018/9/15-02-17 від 29.11.2013 року.

Вислухавши учасників цивільного процесу, дослідивши матеріли скарги та виконавчого провадження №44745251, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини другої статті 32 Конституції України й частини першої статті 302 ЦК України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом.

Офіційне тлумачення вказаного положення Конституції України міститься в рішенні Конституційного Суду України від 20.01.2012 року за № 2-рп/2012, відповідно до пункту 1 якого збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя, таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Вимоги до змісту виконавчого листа встановлені ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року за №606-ХІV (далі Закон №606-ХІV), якою передбачено, що потрібно зазначати у виконавчому листі індивідуальний ідентифікаційний номер боржника (фізичної особи), а п.6 ч.1 ст.26 цього Закону встановлено, що у разі невідповідності змісту виконавчого листа вимогам статті 18 державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження.

Згідно з ч.1 ст.6 Закону №606-ХІV державний виконавець зобовязаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.1, п.3 ч.3 ст.11 Закону №606-ХІV держаний виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

Право державного виконавця звертатися із запитами про надання необхідної інформації для здійснення виконавчих дій також передбачене п.п.1.10, 1.11 п.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 за № 512/5 (далі Інструкція № 512/5).

В ході розгляду скарги встановлено, що 29.05.2014 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області видано судовий наказ за №500/2862/14-ц про стягнення з ОСОБА_3 на користь КП «Житсервіс-2» заборгованості за послуги з утримання будинків та прибудинкової території в сумі 831 гривня 90 копійок та судового збору в сумі 121 гривня 80 копійок.

20.03.2012 року постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області ОСОБА_2 у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання вищезазначеного наказу відмовлено у звязку з відсутністю ідентифікаційного номера боржника.

Відповідно до ст.383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Аналогічну за змістом норму містить ч.1 ст.82 Закону №606-ХІV.

Згідно з чч.1, 2 ст.384 ЦПК України скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

За змістом ч.1 ст.387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визначає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобовязує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушенні права чи свободи.

Зважаючи на те, що стягувач позбавлений можливості отримати конфіденційні дані відносно боржника, а також наявністю даної можливості у державного виконавця, суд дійшов до висновку, що внесена до суду скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Вищезазначена позиція співпадає з позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 21.05.2014 року у справі №6-45цс14.

Доводи представника державного виконавця про те, що відділ державної виконавчої служби позбавлений можливості отримати ідентифікаційний код боржника, а також лист Ізмаїльської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області за вих.№4018/9/15-02-17 від 29.11.2013 року, суд до уваги не приймає, адже наказ Міністерства фінансів України та Міністерства юстиції України від 23.12.2011 року №1701/3578/5 «Про затвердження Порядку надання інформації Державною податковою службою України на запити органів державної виконавчої служби» згідно з наказом Міністерства фінансів України та Міністерства юстиції України за №41/255/5 від 05.02.2014 року втратив чинність.

Приймаючи таке рішення, суд також зважає на ту обставину, що відповідно до ст.4 Закону №606-ХІV та з метою забезпечення належного виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), надання інформації про реєстраційні номери облікової картки платників податків боржників фізичних осіб, номери рахунків боржників юридичних осіб тощо на запити органів державної виконавчої служби передбачено наказом Міністерства юстиції України та Міністерства доходів і зборів України за №254/5/119 від 05.02.2014 року «Про затвердження Порядку надання інформації Міністерством доходів і зборів України на запити органів державної виконавчої служби».

Враховуючи, що КП «Житсервіс-2» отримало копію постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження лише 01.10.2014 року, а також на відсутність в матеріалах виконавчого провадження доказів зворотного, суд у відповідності до ч.1 ст.385 ЦПК України дійшов до висновку про те, що строк звернення із скаргою стягувачем пропущений не був.

Керуючись ст.ст.383-389 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Скаргу комунального підприємства «Житсервіс-2» на рішення державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області ОСОБА_2 від 15.09.2014 року про відмову у відкритті виконавчого провадження, - задовольнити частково.

Постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області ОСОБА_2 від 15.09.2014 року про відмову у відкритті виконавчого провадження, - визнати неправомірною.

Зобовязати державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області ОСОБА_2 відкрити виконавче провадження з примусового виконання судового наказу за №500/2862/14-ц, виданого Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області 29.05.2014 року, про стягнення з ОСОБА_3 на користь комунального підприємства «Житсервіс-2» заборгованості за послуги з утримання будинків та прибудинкової території в сумі 831 гривня 90 копійок та судового збору в сумі 121 гривня 80 копійок.

У задоволенні іншої частини скарги, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом пяти днів з дня її проголошення.

Суддя: