Рішення № 41135187, 20.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18119/14 20.10.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Проперті Протектед»До Третя особа,Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопартс» яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 Простягнення суми страхового відшкодування у розмірі 14 422,67 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Глоба В.В.- дов. № б/н від 12.03.2014 р.;

від відповідача: не з'явився;

третя особа: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Івестмент Проперті Протектед" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопартс" про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 14 422,67 грн.

Ухвалою суду від 01.09.2014 року було порушено провадження у справі, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 та призначено розгляд справи на 15.09.2014 року.

У судовому засіданні 15.09.2014 року представник позивача надав клопотання про доручення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а також надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 15.09.2014 року не з'явились, вимоги ухвали суду не виконали, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та третьої особи, ухвалою суду від 15.09.2014 року розгляд справи відкладено на 06.10.2014 року.

У судовому засіданні 06.10.2014 року представник позивача подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а також надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 06.10.2014 року не з'явились, вимоги ухвали суду не виконали, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідача та третьої особи, суд відклав розгляд справи до 20.10.2014 р.

Представник позивача через канцелярію суду подав клопотання про розгляд зазначеної справи без участі представника позивача, а в судовому засіданні 20.10.2014 р. надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 20.10.2014 року повторно не з'явились, вимоги ухвали суду не виконали, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 20.10.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

2 червня 2009 року між позивачем, як страховиком, та ОСОБА_3, як страхувальником, було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 10/17/1-1963, предметом якого є страхування транспортного засобу «Мітсубіші Аутлендер», реєстраційний НОМЕР_1.

04 лютого 2010 року о 12 год. 30 хв. у м. Києві на проспекті Московському, 9-Б відбулась дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю транспортного засобу «Мітсубіші Аутлендер», реєстраційний НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу «Сітроєн Берлінго», державний реєстраційний НОМЕР_2, що був під керуванням ОСОБА_4 та який належить ТОВ «Торговий дім «Ніко».

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 12 березня 2010 року по справі № 3-2045/10 дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 п. 13.3 Правил дорожнього руху України. Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності.

09 лютого 2010 року до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Добробут та Захист» звернувся ОСОБА_3 із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування і надав всі необхідні документи.

Згідно зі звітом про визначення матеріального збитку № 82 від 02 березня 2010 року розмір відновлюваного ремонту транспортного засобу "Мітсубіші Аутлендер", реєстраційний номер НОМЕР_1 при пошкодженні в ДТП, склав - 21 988, 79 грн.

3 квітня 2010 року Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Добробут та Захист» було складено страховий акт № 102/04/10.

На підставі вищевказаних документів Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Добробут та Захист» здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 14 932, 67 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 874 від 27 квітня 2010 року. Підстава визначення суми відновлюваного ремонту - рахунок фактура НМРФ- 3565 від 06 березня 2010 року.

26.08.2009 р. між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Нова» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автопартс» було укладено Поліс обов'язково страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8074796, згідно якого було застраховано цивільно-правову відповідальність водія транспортного засобу марки «Ситроен» д/н НОМЕР_2, що належить ТОВ «Автопартс».

У зв'язку з тим, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Ситроен» д/н НОМЕР_2, була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «Нова» згідно полісу № ВС/8074796, 11 травня 2010 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Добробут та Захист» направив на адресу відповідача претензію № 539, в якій вимагав сплатити вищенаведену суму шкоди в порядку регресу.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 14.07.2014 р. у справі № 31/258 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» (02660, м. Київ, вул. М. Раскової, 11, код в ЄДРПОУ 31241449) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Добробут та Захист» (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 1, код ЄДРПОУ 31571133) грошові кошти у розмірі - 14 422 (чотирнадцять тисяч чотириста двадцять дві) грн. 67 коп., 144 (сто сорок чотири) грн. 23 коп. -державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено

АТ «Страхова компанія «Нова» здійснено виплату стартового відшкодування у розмірі 14 802,89 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 8107 від 08.09.2011 р.

02.01.2014 р. між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Нова» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестмент проперті протектед» (покупець) було укладено договір про купівлю-продаж боргових зобов'язань, відповідно до п. 1.1 якого продавець продав (переуступив) покупцю права на регресні вимоги, який включає в себе регресі справи ( перелік яких міститься у Додатку № 1 до цього договору), а покупець приймає такі регресні вимоги та зобов'язує сплатити на користь продавця винагороду.

Відповідно до витягу до витягу з додатку № 1 до договору купівлі-продажу боргових зобов'язань від 02.01.2014 р., права щодо стягнення коштів по зазначеному випадку перейшли до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент проперті протектед».

Вимоги позивач про стягнення грошових коштів в порядку регресу зі свого страхувальника ґрунтуються на порушенні відповідачем свого обов'язку щодо своєчасного повідомлення про настання ДТП, яка сталася 04.02.2010 р.

Зокрема, позивачем зазначено, що у відповідності до підпункту 33.1.2 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції станом на 04.02.2010 p., на відповідача покладався обов'язок вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим законом МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Однак, як стверджує позивач, а ні ОСОБА_5 (водій транспортного засобу винний у скоєнні ДТП), а ні відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Автопартс» про настання дорожньо-транспортної пригоди не повідомили.

Враховуючи вищезазначене, позивач керуючись підпунктом г) пункту 38.1.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» звернувся до господарського суду з позовом до ТОВ «Автопартс» про відшкодування в порядку регресу 14 422,67 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Умовами підпункту 38.1.1. ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції на момент настання ДТП ) встановлено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього закону, про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до підпункту 33.1.2 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції на момент настання ДТП), учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно зазначених положень закону, страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Разом з тим, умовами п. 33.1.2 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції на час настання ДТП, не вимагалось обов'язкового письмового повідомлення страхової компанії у встановлений строк про настання страхового випадку, а було визначено обов'язок здійснити таке повідомлення не пізніше трьох робочих днів.

Вимоги позивача до відповідача обґрунтовуються твердженнями про неповідомлення страхової компанії щодо настання страхового випадку у встановлений законом строк.

Разом з тим, доводи позивача обґрунтовуються лише твердженнями останнього, що при ненаданні належних доказів таких доводів, не може братися до уваги і розцінюватись господарським судом як підтвердження відповідних обставин, у зв'язку з чим господарський суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог з огляду на те, що позивачем не було доведено факту неповідомлення страхової компанії про настання страхового випадку.

Крім того, судом зазначається, що обов'язок повідомлення страховика про ДТП покладено саме на водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, а не на страхувальника. Страхувальник повинен повідомити страховика про ДТП лише в тому випадку, якщо водій - учасник ДТП та страхувальник є однією особою. Пункт 38.1 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» надає страховику право регресу саме до особи - учасника ДТП.

Отже, право зворотної вимоги (регресу) до відповідача, який не є особою, що спричинила вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду, у позивача не виникає.

Аналогічні правові позиції викладені в постановах Вищого господарського суду України від 23.04.2014 р. у справі № 910/14378/13 та від 02.04.2014 р. у справі № 5011-41/18863-2012.

У зв'язку з тим, що обов'язок по доведенню викладених в позовній заяві доводів покладається на позивача, який в свою чергу зазначеного не зробив, господарський суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову з огляду на недоведеність обставин зазначених у ньому.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

27.10.2014 року

Суддя Спичак О.М.