Рішення № 41135183, 24.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20866/14 24.10.14

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2доТовариства з обмеженою відповідальністю «АМБАР»простягнення 93 036,56 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_4 - дов. № 1475 від 21.05.2014 року;

від відповідача: Яворська Л.М. - директор;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 26.09.2014 (згідно відбитку штемпеля поштового відділення на конверті) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АМБАР» про стягнення 97 536,52 грн. заборгованості та 5 000, 00 грн. витрат по оплаті послуг адвоката.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору поставки № 30/14 від 28.06.2014 року не в повному обсязі розрахувався за поставлений товар, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 97 536,52 грн.

Ухвалою від 03.10.2014 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 24.10.2014 року.

Представник позивача 24.10.2014 року до канцелярії суду подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 93 036,52 грн. та витрати по оплаті послуг адвоката в розмірі 5 000,00 грн., посилаючись на те, що після подання позивачем позовної до суду, відповідач частково сплатив заборгованість в розмірі 4 500,00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Суд, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, прийняв дану заяву.

24.10.2014 до канцелярії суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання, в якому відповідач, враховуючи складаний фінансовий стан просив частково задовольнити позовні вимоги позивача, а саме, стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 92 036,52 грн., з урахуванням часткової оплати заборгованості після подання позивачем позовної заяви до суду, а саме, в розмірі 5 500,00 грн., на підтвердження чого надав суду відповідні банківські виписки та платіжне доручення №582 від 23.10.2014 на суму 1 000,00 грн.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно з п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

З огляду на викладене та враховуючи те, що відповідачем після порушення провадження у справі було частково здійснено оплату поставного позивачем товару, зокрема, 23.10.2014 року на суму 1 000,00 грн., суд дійшов висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 1 000,00 грн. на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 24.10.2014 року представник позивача підтримав позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 93 036,52 грн. та витрати по оплаті послуг адвоката в розмірі 5 000,00 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні 24.10.2014 просив позов задовольнити частково та стягнути на користь позивача заборгованість в сумі 92 036,52 грн.

В судовому засіданні 24.10.2014 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, а також заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.06.2014 року між позивачем Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, як постачальником, та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «АМБАР», як покупцем, був укладений договір поставки № 30/14 (далі - договір), відповідно до пункту 1.1 якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар, а відповідач прийняти і оплатити його на умовах цього договору.

Відповідно до пункту 5.2 договору в разі відстрочки платежу відповідач проводить оплату поставленої партії або в разі часткової передплати остаточний розрахунок - у строк не більше 7 (семи) банківських днів з моменту поставки.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 107 607,60 грн., що засвідчується, підписаними представниками позивача та відповідача та скріпленими печатками сторін, видатковою накладною № 814 від 30.06.2014 року та товарно-транспортною накладною №Р814 від 30.06.2014 року.

Однак, як зазначав позивач, відповідач за поставлений товар розрахувався частково на суму 14 571,08 грн., з яких на суму 10 071,08 грн. - до подання позивачем позову до суду та на суму 4 500,00 грн. - після звернення позивача з позовом до суду.

У зв'язку з неповним виконанням відповідачем договірних зобов'язань, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за поставлений позивачем та не оплачений в повному обсязі відповідачем товар в сумі 93 036,52 грн.

Згідно до статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦК України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості нормативно та документально доведені, однак, враховуючи часткову оплату відповідачем заборгованості за поставлений товар в сумі 1 000,00 грн., після порушення провадження у справі, такими, що підлягають частковому задоволенню в розмірі 92 036,52 грн., з припиненням провадження в частині стягнення заборгованості в розмірі 1 000,00 грн.

Щодо відшкодування витрат на оплату адвокатських послуг, які позивач просив стягнути з відповідача в розмірі 5 000,00 грн. суд зазначає нижчевикладене.

Надання позивачу адвокатських послуг підтверджується наявними в матеріалах справи: договору №11/13 від 01.11.2013 року про надання юридичних та консультаційних послуг, укладеним між позивачем та адвокатом ОСОБА_4, свідоцтвом про право на заняття адвокатської діяльності НОМЕР_2 від 27.09.2006 року на ім'я ОСОБА_4, актом здавання-приймання виконаної роботи від 22.10.2014 року до договору №11/13 про надання послуг від 01.11.2013, квитанцією до прибуткового касового ордеру №22/10 від 22.10.2014 року на суму 5 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 6.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За тими ж правилами здійснюється й розподіл сум цих витрат у розгляді господарським судом апеляційних і касаційних скарг.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

З огляду на викладене та враховуючи, часткове задоволення позову, співрозмірність ціни позову та розміру наданих позивачу адвокатських послуг, суд дійшов висновку про обмеження розміру відшкодування позивачу витрат на оплату послуг адвоката, та стягнення з відповідача на користь позивача витрати за послуги адвоката в розмірі 3 000,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Припинити провадження в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АМБАР» на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 1 000,00 грн. на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

2.Позовні вимоги задовольнити частково.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АМБАР» (місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 38-А, код ЄДРПОУ 31240382) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) 92 036 (дев'яносто дві тисячі тридцять шість) грн. 52 коп. - заборгованості, 1 929 (одну тисячу дев'ятсот двадцять дев'ять) грн. 77 коп. - судового збору та 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп. - витрат з оплати послуг адвоката.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

29.10.2014 року

Суддя Спичак О.М.