Рішення № 41135175, 27.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20776/14 27.10.14

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»доПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах»за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на сторонівідповідачаОСОБА_1простягнення 4 336,74 грн.Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Яценко Я.О.від відповідача:не з'явивсявід третьої особи:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» (надалі - ПАТ «СК «УСГ») звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» (надалі - ПАТ «СК «Інкомстрах») про стягнення 4 336,74 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ «СК «УСГ» на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобі цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті №28-0102-13-00481 від 29.10.2013 р. внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки Fiat Doblo, реєстраційний номер НОМЕР_2, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки Chevrolet Lacetti, реєстраційний номер НОМЕР_1, яким скоєно ДТП, застрахована ПАТ «СК «Інкомстрах» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/7349838, а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.10.2014 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 27.10.2014 р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, на виконання вимог ухвали суду 21.10.2014 р. надав документи, надав пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 72, оф. 32-33, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, який міститься на офіційному веб-сайті Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр» за адресою http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Третя особа, повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомив.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.10.2013 р. між ПАТ «СК «УСГ» (страховик), та ОСОБА_3 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобі цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті №28-0102-13-00481 (надалі - «Договір»), об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, а саме: автомобілем марки Fiat Doblo, реєстраційний номер НОМЕР_2, на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП.

06.11.2013 р. о 16:40 год. на просп. Червонозоряному, 6 в м. Києві сталася ДТП за участі застрахованого автомобіля марки Fiat Doblo, реєстраційний номер НОМЕР_2, та автомобіля Chevrolet Lacetti, реєстраційний номер НОМЕР_1, а саме: ОСОБА_1, керуючи автомобілем Chevrolet Lacetti, не дотримався безпечної дистанції до автомобіля Fiat Doblo, внаслідок чого відбулося зіткнення з даним автомобілем, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів.

Факт скоєння ДТП підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду №9296497.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 06.12.2013 р. у справі №760/24952/13-п, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.

Відповідно до рахунку-фактури №РАСС078138 від 10.11.2013 р., складеного Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, вартість відновлювального ремонту, завданого власникові автомобіля Fiat Doblo, реєстраційний номер НОМЕР_2, в результаті його пошкодження при ДТП складає 4 936,74 грн.

08.11.2013 р. власник застрахованого транспортного засобу - автомобіля Fiat Doblo, реєстраційний номер НОМЕР_2, звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.

На підставі страхового акту №ДККА-32325, затвердженого 19.11.2013 р., позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, перерахував суму страхового відшкодування у розмірі 4 336,74 грн., що підтверджується платіжним дорученням №21097 від 21.11.2013 р.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із довідки про дорожньо-транспортну пригоду №9296497 вбачається, що транспортний засіб - автомобіль Chevrolet Lacetti, реєстраційний номер НОМЕР_1, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Fiat Doblo, реєстраційний номер НОМЕР_2, належить ОСОБА_1 та знаходився під його керуванням.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем Chevrolet Lacetti, реєстраційний номер НОМЕР_1, встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Chevrolet Lacetti, реєстраційний номер НОМЕР_1, застрахована ПАТ «СК «Інкомстрах» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/7349838.

Полісом №АС/7349838 передбачено, що франшиза становить 0,00 грн., а ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 50 000,00 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 користувався транспортним засобом на законній підставі, а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним автомобіля Chevrolet Lacetti, реєстраційний номер НОМЕР_1, була застрахована ПАТ «СК «Інкомстрах».

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Судом встановлено, що до позивача перейшли всі права потерпілого згідно ст. 512 Цивільного кодексу України, а тому, оскільки правовідносини між потерпілим та страховиком за полісом ОСЦВВТЗ (відповідач) регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», заміна кредитора в зобов'язанні не змінює їх суті та норми, якою вони регулюються.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Fiat Doblo, реєстраційний номер НОМЕР_2, становить 4 936,74 грн., а позивачем виплачено страхове відшкодування у розмірі 4 336,74 грн.

При цьому, суд відзначає, що зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (копія якого наявна в матеріалах справи) та безпосередньо Договору вбачається, що автомобіль Fiat Doblo, реєстраційний номер НОМЕР_2, - 2012 року випуску (дата реєстрації транспортного засобу - 29.10.2012 р.), тобто строк його експлуатації на момент настання ДТП не перевищував 7 років. Тому, з огляду на положення п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача суму страхового відшкодування, розмір якого визначено без врахування коефіцієнту фізичного зносу пошкодженого автомобіля.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Враховуючи визначені полісом №АС/7349838 розміри лімітів відповідальності та франшизи (яка в даному випадку становить 0,00 грн.), а також розмір шкоди, право на вимогу якої перейшло до позивача, відповідач був зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 4 336,74 грн. у строк до моменту звернення ПАТ «СК «УСГ» до суду.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з ПАТ «СК «Інкомстрах» на користь ПАТ «СК «УСГ» суми страхового відшкодування у розмірі 4 336,74 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 72, оф. 32-33; ідентифікаційний код 31282951) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, 32-А; ідентифікаційний код 30859524) суму страхового відшкодування у розмірі 4 336 (чотири тисячі триста тридцять шість) грн. 74 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.10.2014 р.

Суддя В.П. Босий