Рішення № 41135053, 28.10.2014, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/19436/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2014 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Чех Н.А.

при секретарі - Кузьменко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності,

в с т а н о в и в :

Позивачі звернулися до суду з вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що згідно із свідоцтвом серії САА №932233 про право власності від 09.07.2010 року квартира АДРЕСА_1 належить їм та відповідачу на праві спільної сумісної власності в рівних частках. Оскільки згоди щодо розпорядження майном - спірною квартирою, між ними співвласниками не має, їх (позивачів) право власності на розпорядження майном не визнається та оспорюється, звернулися до суду з вказаним позовом з метою захисту своїх порушених прав. Так, відповідач не визнає їх (позивачів) права власності на частки в спірній квартирі, між ними склалися неприязні стосунки, постійно виникають сварки з приводу порядку користування спірною квартирою, відповідач утримує правовстановлюючий документ на спірну квартиру (свідоцтво про право власності), чим позбавляє їх (позивачів) можливості вільного розпорядження належними їм частками в спірній квартирі на власний розсуд. Внаслідок невизнання відповідачем права власності їх (позивачів) на частину спірної квартири, вони не можуть повною мірою розпоряджатися своїми частками у квартирі, які не визначені. Позивач ОСОБА_1, яка діє від свого імені та імені позивача ОСОБА_2, та представник ОСОБА_1 надали суду заяву з проханням розглядати справу у їх відсутності, підтримали вимоги в повному обсязі з урахуванням заяви про зміну підстав позову.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи сповіщався належним чином, надав суду письмові заперечення, в яких міститься прохання розглядати справу у його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в суді та підлягають задоволенню.

В суді встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної сумісної власності позивачам ОСОБА_1, ОСОБА_2 та відповідачу ОСОБА_3 в рівних долях відповідно до Свідоцтва про право власності, виданого Органом приватизації житла Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації 09.07.2010 року. З копії Витягу про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, виданої КП БТІ 04.08.2010 року, слідує, що за кожним із співвласників (сторін по справі) зареєстровано право власності по 1/3 частині спірної квартири.

В суді встановлено, що між сторонами склалися складні неприязні стосунки, оригінал правовстановлюючого документу на спірну квартиру знаходиться у відповідача і останній на вимогу позивачів не надає їм правовстановлюючий документ на спірну квартиру.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ст.ст.316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб; власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном; власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи вказані вище вимоги законодавства та те, що відповідач утримує у себе правовстановлюючий документ (свідоцтво про право власності), не надає його позивачам, які мають такі ж права як і відповідач, і вказаний правовстановлюючий документ безпосередньо стосується як відповідача так і кожного з позивачів, суд приходить до висновку, що такими діями відповідач порушує право позивачів, не визнає їх право власності на частини спірної квартири. Не надання співвласникам правовстановлюючого документу, який є єдиною підставою та невід'ємним документом для використання власником своїх прав володіння, користування та розпорядження майном, свідчить про порушення зі сторони відповідача прав власників (в даному випадку позивачів), та про невизнання за позивачами права власності на частини спірної квартири.

При цьому, судом враховується і те, що відповідачем в його письмових запереченнях на заяву про зміну предмету позову нічого не зазначається про спірне питання - ненадання позивачам правовстановлюючого документу на спірну квартиру, що свідчить також про невизнання відповідачем права власності позивачів на частки в спірній квартирі.

Судом не може бути враховано посилання відповідача на відсутність спору, оскільки вже є судове рішення, яким відмовлено в задоволенні позивачам в їх позовних вимогах про визначення часток у праві спільної сумісної власності на спірну квартиру, так як предмет спору, що розглядається є іншим, обгрунтовується ст.392 ЦК України (невизнання права власності позивачів).

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 316, 317, 319, 392 ЦК України, ст.ст. 60, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, суд

В и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 3 654 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва через Дніпровський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: