Постанова № 41134437, 15.10.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2014 р.м.ОдесаСправа № 2-а-5891/11/1512

Категорія: 10.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Пучкова Ірина Миколаївна

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Кравця О.О., Шеметенко Л.П.

за участю секретаря судового засідання - Тутової Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси, ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Одеси від 28 жовтня 2011 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси про визнання дій протиправними, зобов'язання провести перерахунок та виплату державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з дня призначення пенсійних виплат, -

ВСТАНОВИВ:

15 вересня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати основної та додаткової пенсії за шкоду, завдану здоров'ю, як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, всупереч вимог ст. 152 Конституції України, ст. ст. 268, 1175 ЦК України;

- зобов'язати відповідача провести перерахунок і виплату, як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, інваліду ІІ групи, основної пенсії відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, завдану здоров'ю, яка повинна становити 75% від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з моменту видачі підтверджуючих документів по момент винесення судового рішення;

- зобов'язати відповідача усунути порушення, шляхом призначення (встановлення), як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, інваліду ІІ групи основної пенсії, відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, завдану здоров'ю, яка повинна становити 75% від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з моменту видачі підтверджуючих документів по момент винесення судового рішення, та в подальшому.

Постановою від 28 жовтня 2011 року, ухваленою в порядку скороченого провадження, Київський районний суд м. Одеси частково задовольнив адміністративний позов:

- визнав протиправною відмову відповідача в проведенні перерахунку і виплати основної та додаткової пенсії позивачу, як інваліду ІІ групи, у відповідності до ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 29 квітня по 22 липня 2011 року;

- зобов'язав відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату державної і додаткової пенсії, як інваліду ІІ групи, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, відповідно до ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру основної пенсії 8 мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 29 квітня по 22 липня 2011 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Не погоджуючись з постановою суду управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права.

ОСОБА_1 також, не погоджуючись з постановою суду, подав апеляційну скаргу, в якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Ухвалюючи постанову про часткове задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції встановив, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, 1 категорії та має 2 групу інвалідності, що підтверджено матеріалами справи.

Також суд першої інстанції встановив, що позивач отримував державну та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірах менших, ніж визначено ст. ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв'язку з чим дійшов висновку, що порушені права позивача мають бути відновлені.

Зазначаючи кінцеву дату проведення перерахунку пенсії позивача по 22 липня 2011 року, суд першої інстанції послався на те, що на виконання положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14.06.2011 року, яким Кабінету Міністрів України надані повноваження на встановлення розмірів пенсійних виплат передбачених, зокрема Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 745 від 06.07.2011 р., яка набрала чинності з 23 липня 2011 року, та п.п. 1 п. 1, п.п. 1 п. 3 якої встановлені розміри щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та розмір пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення позивача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги можуть бути задоволені частково.

Апеляційний суд встановив, матеріалами справи підтверджено та сторонами по справі не оспорюється той факт, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, інвалідом ІІІ групи з 07 липня 1992 року, інвалідом ІІ групи з 27 липня 1994 року, та з листопада 1993 року отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси (а.с. 10, 11, 60-78).

Предметом спору є розміри пенсійних виплат, які позивач отримує з листопада 1993 року, а саме:

- розмір державної пенсії, який, відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком;

- розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, який, відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», має становити 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Також сторонами по справі не оспорюється той факт, що позивач отримує пенсійні виплати у розмірах, менших ніж встановлено ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про право позивача на отримання пенсійних виплат в розмірах, встановлених Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зазначивши, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму. Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Оскільки пенсія позивача має визначатися виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись із урахуванням нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Вирішуючи спір та визначаючи час з якого мають бути відновлені порушені права позивача, суд першої інстанції, ні при відкритті провадження в справі, ні при ухваленні судового рішення не вирішив клопотання позивача щодо поновлення строків звернення до суду, адже позивач просить відновити порушені права з моменту видачі підтверджуючих документів, тобто з листопада 1993 року.

Доводи апелянта - ОСОБА_1 про застосування до спірних правовідносин положень ст. 268 ЦК України є помилковими, оскільки відповідно до ст. 99 КАС України, як «інші закони» не можуть розумітися положення глави 19 ЦК України, оскільки позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, а адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Таким чином, «інші закони» на які посилається ст. 99 КАС України - це закони, які встановлюють інші строки звернення до адміністративного суду з вимогою вирішити публічно -правовий спір

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16 травня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до УПСЗН Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради.

Оскільки позивач звернувся до суду з зазначеним позовом 15 вересня 2011 року, а апеляційним судом не встановлені поважні причини пропуску строку звернення до суду, порушені права мають бути відновлені з 15 березня 2011 року, в рамках строку звернення до суду, встановленого ст. 99 КАС України, а позовні вимоги, заявлені за період до 15 березня 2011 року мають бути залишені без розгляду, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України.

Також, задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції помилково зазначив кінцеву дату для перерахунку пенсійних виплат, оскільки з самого визначення поняття «пенсія» випливає, що щомісячні пенсійні виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу, а тому цей вид виплат не є строковим і не може бути призначений на певний строк. У цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін або строк, на який призначається пенсія, не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії. Тому виплату пенсії не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право особи на отримання державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка має виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати пенсії.

Порядок та строки нарахування пенсій можуть бути змінені за умов іншого законодавчого регулювання.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постановах від 23 квітня 2012 року № 21-239а11, від 19 березня 2013 року № 21-53а13, від 5 листопада 2013 року № 21-293а13.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, це є підставою для часткового задоволення апеляційних скарг, скасування оскарженої постанови та ухвалення нового судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. 99, ч. 10 ст. 183-2, п. 9 ч. 1 ст. 155, ст. 195, п. 2 ч. 1 ст. 197, п. 3 та п. 4 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 203, ст. 207, 244-2, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси, ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Київського районного суду м. Одеси від 28 жовтня 2011 року скасувати та ухвалити нову постанову.

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси (код ЄДРПОУ: 20990714, місцезнаходження: 65121, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 4а) провести ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1), який має статус постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, є інвалідом ІІ групи, перерахунок та виплату з 15 березня 2011 року державної і додаткової пенсії, відповідно до ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру основної пенсії 8 мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,

Позовні вимоги ОСОБА_1, за період до 15 березня 2011 року, залишити без розгляду.

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя О.О.Кравець

суддя Л.П.Шеметенко