Ухвала суду № 41134407, 29.10.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Кравчук Т.О.

Суддя-доповідач:Одемчук Є.В.

УХВАЛА

іменем України

"29" жовтня 2014 р. Справа № 817/1251/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Одемчука Є.В.

суддів: Бучик А.Ю.

Майора Г.І.,

при секретарі Витрикузі В.П. ,

за участю сторін:

від позивача: Лесюк В.І.

від відповідача: Махаринець М.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "10" червня 2014 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Реалбуд-М" до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 10 червня 2014 року визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 23.01.2014 року №0000222202, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" у сумі 69367,42 грн., з яких: 55493,94 грн. - за основним платежем; 13873,48 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить вказану постанову скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Встановлено, у грудні 2013 року посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Рівному проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Реалбуд-М" за 2013/10 року.

За результатами перевірки складено акт від 19.12.2013 року №42/17-16-22-02, про неправомірне віднесення ТОВ "Реалбуд-М" до складу податкового кредиту за жовтень 2013 року суми 55493,94 грн. податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ТОВ "Альянс-Трансгруп" на підставі податкової накладної №21 від 30.09.2013 року незареєстрованої у Єдиному реєстрі податкових накладних, в результаті чого завищено суму податкового кредиту за жовтень 2013 року на 55493,94 грн., чим порушено пункти 201.6, 201.10 статті 201, пункти 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI.

На підставі вказаного акта податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.01.2014 року №0000222202, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" у сумі 69367,42 грн., з яких: 55493,94 грн. - за основним платежем; 13873,48 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач подав первинну скаргу до Головного управління Міндоходів у Рівненській області, яку рішенням №95/10/1706-10-05-105/31 від 01.04.2014 року залишено без задоволення, та повторну скаргу до Міндоходів України, яку також рішенням №202616199-99-10-01-15 від 17.04.2014 року залишено без задоволення.

Згідно матеріалів справи, 20.11.2013 року ТОВ "Реалбуд-М" подало податковому органу податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2013 року, яка прийнята 20.11.2013 року о 14:51:05 год., що підтверджується копією квитанції №2 (а.с. 34). В додатку 5 (розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) позивач відніс до складу податкового кредиту, зокрема, 77287,37 грн. за рахунок суми податку на додану вартість на підставі податкової накладної за вересень 2013 року на суму постачання 386436,84 грн. по взаєморозрахунках з ТОВ "Альянс-Трансгруп" (а.с.38).

18 грудня 2013 року позивачем сформовано Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2013 року, який надісланий електронною поштою та прийнятий податковим органом 18.12.2013 року, що підтверджується копією квитанції в матеріалах справи. Як вбачається з уточнюючого додатка 5 (розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) позивач відкорегував склад податкового кредиту з податку на додану вартість замінивши суму у 77287,37 грн. віднесену на підставі податкової накладної за вересень 2013 року по взаєморозрахунках з ТОВ "Альянс-Трансгруп" на суму у 21793,43 грн. на підставі податкової накладної за вересень 2013 року по взаєморозрахунках з ТОВ "Альянс-Трансгруп" та суму у 55493,93 грн. на підставі податкової накладної за серпень 2013 року по взаєморозрахунках з ТОВ "Альянс-Трансгруп".

З наведеного Уточнюючого розрахунку вбачається, що всі показники, у т.ч. податкового кредиту, суми податку, що підлягає сплаті, залишились незмінними.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем самостійно виявлено технічну помилку у поданому додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року у даті податкової накладної №21 від 30.08.2013 року на суму податку на додану вартість у 55493,94 грн. (зазначено вересень 2013 року замість вірного серпень 2013 року), позивач сформував та подав податковому органу уточнюючий розрахунок разом з додатком 5, яким виправив допущену технічну помилку. Крім того, позивач на запит податкового органу за вих. №10341/16-17-22/02 від 06.12.2013 року листом за вих. №54 від 20.12.2013 року надав контролюючому органу копію податкової накладної №21 від 30.08.2013 року на суму податку на додану вартість 55493,94 грн., копію рахунку-фактури №СФ-0000127 від 30.08.2013 року на суму 332963,61 грн., копію акта №ОУ-0000076 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 332963,61 грн. (копії наявні в матеріалах справи).

Податкова накладна №21 від 30.08.2013 року на суму податку на додану вартість 55493,94 грн. зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується квитанцією №1 в матеріалах справи.

Відповідно до пункту 198.2. статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6. статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI).

Відповідно до пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Згідно з пунктом 198.6. статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом, суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно з пунктом 50.1. статті 50 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються (абзац шостий пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI у редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

При цьому, пунктом 50.2. статті 50 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI передбачено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Як встановлено судом, позивачем у жовтні 2013 року сформовано податковий кредит з помилковим зазначенням у додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року періоду виписки податкової накладної №21 - вересень 2013 року та у грудні 2013 року подано уточнюючий розрахунок, яким, відповідно до фактичної дати виписки вищевказаної податкової накладної контрагентом, уточнено у додатку № 5 період виписки податкової накладної - серпень 2013 року, що не призвело до змін у структурі податкових зобов'язань та податкового кредиту. При цьому слід врахувати, що документальна планова та/або позапланова перевірка позивача не проводились, що означає подання позивачем згаданого уточнюючого розрахунку до початку проведення перевірки, що узгоджується з вимогами пункту 50.2. статті 50 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлене із дотриманням судом норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "10" червня 2014 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Є.В.Одемчук

судді: (підпис) А.Ю.Бучик

(підпис) Г.І. Майор

З оригіналом згідно: суддя _______ Є.В.Одемчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "29" жовтня 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Товариство з обмеженою відповідальністю "Реалбуд-М" вул. Курчатова,1 кім.209,м.Рівне,33000

3- відповідачу/відповідачам: Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул. Відінська,8,м.Рівне,33023

- ,