Рішення № 41132180, 22.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25242/13 22.10.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Іст Грейнс"до Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на сторонівідповідача1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Лотуре"про стягнення суми банківської гарантії №32/304 від 21.02.2013 р. у розмірі 34 148 722,10 грн. Суддя Підченко Ю.О. Представники сторін: позивача:Шенк О.Ю. - представник за довіреністю;відповідача:Ауксутіс Е.С. - представник за довіреністю; Шишлов О.Є. - представник за довіреністю;третя особа 1:не з'явився;третя особа 2:не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Іст Грейнс" (надалі - ТОВ "Іст Грейнс") звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" (надалі - ПАТ "Банк Камбіо") за участю третіх осіб Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Лотуре" про стягнення суми банківської гарантії №32/304 від 21.02.2013 р. у розмірі 34 148 722,10 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов банківської гарантії №32/304 від 21.02.2013 р., виданої банком для гарантування належного виконання ТОВ "Лотуре-Агро" зобов'язань перед позивачем за Договором поставки сільськогосподарської продукції №О/ПСе-1 від 07.02.2013 р., у зв'язку з чим у позивача наявні підстави вимагати сплати заборгованості за вказаною банківською гарантією.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.12.2013 р. порушено провадження у справі №910/25242/13.

Рішенням господарського суду м. Києва від 17.03.2014 р., яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2014 р. в задоволенні позовних вимог ТОВ "Іст Грейнс" відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.07.2014 р. рішення господарського суду м. Києва від 17.03.2014 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2014 р. скасовано, а справу №910/25242/13 передано на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Києва від 08.08.2014 р. було призначено повторний автоматичний розподіл справи №910/25242/13.

08.08.2014 р. в результаті повторного автоматичного розподілу справ у господарському суді міста Києва справу №910/25242/13 передано судді Підченку Ю.О.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.08.2014 р. суддею Підченком Ю.О. справу №910/25242/13 прийнято до свого провадження та призначено розгляд справи на 24.09.2014 р.

23.09.2014 р. представником відповідача через загальний відділ суду було подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача в судове засідання 24.09.2014 р. з'явився, позовні вимоги підтримав, подав клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів.

Представники відповідача та третіх осіб, що належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання 24.09. 2014 р. не з'явились, вимог ухвали суду від 11.08.2014 р. не виконали.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.09.2014 р. у зв'язку із клопотанням представника відповідача, неявкою представників третіх осіб та невиконанням ними вимог ухвали суду від 11.08.2014 р., розгляд справи відкладено до 22.10.2014 р.

26.09.2014 р. представником позивача через загальний відділ суду було подано клопотання про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

22.10.2014 р. представником позивача через загальний відділ суду було подано заяву про здійснення колегіального розгляду справи. Крім того, представником позивача було подано додаткові письмові пояснення по справі згідно змісту яких позивач позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити в повному обсязі.

22.10.2014 р. представником відповідача через загальний відділ суду було подано відзив на позовну заяву, згідно змісту якого проти позовних вимог заперечує та просить в їх задоволенні відмовити в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання 22.10.2014 р. з'явився, подані клопотання про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та здійснення колегіального розгляду справи та позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити.

Представники відповідача в судове засідання 22.10.2014 р. з'явились, проти позовних вимог заперечують та просять залишити їх без задоволення.

Представники третіх осіб, що належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання 22.10.2014 р. не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

При цьому, суд відзначає, що за змістом ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Місцезнаходження третіх осіб за адресою: 03022, м. Київ, провулок Жуковського, 13/16 та 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 4-А, на які було надіслано ухвали суду, підтверджується наявними в матеріалах справи документами, інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка міститься на офіційному веб-сайті Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр" за адресою http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що треті особи повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання треті особи були належним чином повідомлені, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши в судовому засіданні 22.10.2014 р. клопотання відповідача про призначення колегіального розгляду справи №910/25242/13, суд дійшов до висновку, що дане клопотання задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Питання щодо колегіального розгляду справ у судах першої інстанції врегульовано статтею 15 Закону України № 2453-VІ "Про судоустрій України і статус суддів" від 07.07.2010 р. Даною нормою, зокрема, встановлено, що справи в судах розглядаються суддею одноособово, а у випадках, визначених процесуальним законом, - колегією суддів, а також за участю народних засідателів і присяжних.

Законодавчий припис щодо колегіального розгляду справ у судах першої інстанції кореспондується із частиною 1 статті 4-6 Господарського процесуального кодексу України, згідно вимог якої справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Таким чином, питання про необхідність та доцільність призначення колегіального розгляду конкретної справи вирішується судом з урахуванням категорії спору та обґрунтованості клопотання про призначення колегіального розгляду справи, а також з огляду на конкретні обставини, що свідчать про складність кожної конкретної справи.

Заява про призначення колегіального розгляду справи повинна бути обґрунтованою та мотивованою, повинні бути вказані конкретні обставини, що свідчать про складність конкретної справи або про складність певної категорії спору. Заява також повинна бути підтверджена фактичними обставинами та ґрунтуватися на певних конкретних доказах.

З поданого клопотання про призначення колегіального розгляду справи вбачається, що заявник не навів жодної конкретної обставини на підтвердження складності справи або складності спору, не надав жодного доказу на підтвердження заяви, не зазначив жодного нормативного обґрунтування.

За наведених обставин, на даний час відсутні підстави для задоволення клопотання про колегіальний розгляд справи, оскільки клопотання позбавлено фактичного та правового обґрунтування.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.02.2013 ТОВ "Лотуре-Агро" (постачальник) та ТОВ "Іст Грейнс" (покупець) укладено Договір поставки сільськогосподарської продукції №О/Псу-1 (надалі - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію (товар) у кількості, асортименті, у строки і на умовах, передбачених договором і додатковою (их) угодою (ах), яка (і) є невід'ємною частиною договору (пункт 1.1 Договору).

Пунктом 2.1 Договору визначено, що ціна договору становить загальну вартість (ціну) товару, яка визначатиметься відповідно до умов договору та додатків до Договору.

Відповідно до п. 2.8 Договору передоплата кожної партії товару, вказаного у додатках до договору (внесених змін до додаткової угоди до договору), проводиться протягом 2-х (двох) банківських днів за умови надання постачальником таких документів: рахунку-фактури на передоплату товару; реєстраційних документів, визначених пунктом 8.7 договору; оригіналу банківської гарантії, підписаної банком, який виступає як гарант постачальника в разі невиконання взятих на себе зобов'язань. Банківська гарантія повинна включати та покривати суму передоплати, що визначатиметься відповідним додатком до договору та штрафу в разі невиконання взятих на себе постачальником зобов'язань за договором, передбаченого розділом 6 договору. Після проведення покупцем передоплати постачальник зобов'язується протягом 2-х календарних днів з моменту проведення такої передоплати надати оригінал податкової накладної, оформленої відповідно до вимог чинного законодавства України.

Згідно із п. 6.1 Договору у випадку, якщо поставка конкретної партії товару буде здійснена пізніше строків, встановлених та визначених сторонами в додатках до договору з боку постачальника, постачальник зобов'язаний сплатити на користь покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (далі - НБУ) за кожен день такого прострочення із розрахунку від загальної вартості (ціни) такого товару, визначеної відповідно до умов договору.

У випадку відмови від поставки товару або прострочення поставки більше ніж на 30 (тридцять) календарних днів постачальник зобов'язаний сплатити на користь покупця штраф в розмірі 30% від загальної вартості (ціни) такого товару, визначеної відповідно до умов Договору (п. 6.3 Договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань сторонами за Договором. Моментом підписання Договору є дата, зазначена у преамбулі Договору (п. 8.6 Договору).

07.02.2013 р. сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору (надалі - Додаткова угода №1), відповідно до умов якої постачальник зобов'язується поставити товар, а покупець - прийняти й оплатити товар в строки і на умовах, передбачених договором та додатковою угодою №1, а саме: ячмінь 3-го класу у кількості 20 000 тонн на загальну суму з ПДВ 29 000 000 грн. (ціна з ПДВ за одну тонну - 1 450 грн.); курс гривні до долара США на момент укладення додаткової угоди №1 становить 8,133 дол.; загальна сума складає 3 565 719,91 грн.; дисконт - 115 грн. за одну тонну; загальна вартість (ціна) товару є початковою; остаточна вартість (ціна) товару визначається відповідно до умов договору за мінусом розміру дисконту та вказується в протоколі погодження договірної ціни (п. 1 Додаткової угоди №1).

Постачальник зобов'язується поставити на користь покупця загальну кількість товару відповідно до умов Договору в термін до 15.08.2013 р. (п. 2 Додаткової угоди № 1).

Пунктом 4 Додаткової угоди №1 визначено, що загальна сума попередньої оплати становить 100% від загальної вартості товару, що в грошовому виразі становить 29 000 000 грн. або в еквіваленті іноземної валюти 3 565 719,19 дол. США та проводиться протягом 2-х (двох) банківських днів з моменту укладення додаткової угоди №1 за умови наданих всіх документів відповідно до умов договору.

Разом з тим, 07.02.2013 р. сторонами було укладено Додаткову угоду №2 до Договору (надалі - Додаткова угода №2), відповідно до умов якої постачальник зобов'язується поставити товар, а покупець - прийняти й оплатити товар в строки і на умовах, передбачених договором та додатковою угодою №2, а саме: ячмінь 3-го класу у кількості 5 000 тонн на загальну суму з ПДВ 7 250 000 грн. (ціна з ПДВ за одну тонну - 1 450 грн.); курс гривні до долара США на момент укладення Додаткової угоди № 2 становить 8,133 дол.; загальна сума складає 891 429,98 грн.; дисконт - 115 грн. за одну тонну; загальна вартість (ціна) товару є початковою; остаточна вартість (ціна) товару визначається відповідно до умов Договору за мінусом розміру дисконту та вказується в протоколі погодження договірної ціни (п. 1 Додаткової угоди №2).

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди №2 постачальник зобов'язується поставити на користь покупця загальну кількість товару відповідно до умов договору в термін до 15.08.2013 р.

Для визначення та розрахунку в грошовому еквіваленті розміру (суми) штрафу, сторони за взаємною згодою визначають вартість (ціну) товару, яка вказана у Додатковій угоді № 2 у сумі 7 250 000 грн. (п. 3 Додаткової угоди №2).

Крім того, 07.02.2013 р. ТОВ "Іст Грейнс" та ТОВ "Лотуре-Агро" було укладено Угоду про внесення змін до Договору, якою було змінено, зокрема, п. 6.3 Договору та викладено його в наступній редакції: "У випадку відмови від поставки товару або прострочення поставки більше ніж на 30 (тридцять) календарних днів постачальник зобов'язаний сплатити на користь покупця штраф в розмірі 30% від загальної вартості (ціни) не поставленого товару, визначеної відповідно до умов Договору".

Відповідно до протоколів погодження договірної ціни на товар №1, №2, №3 та №4 від 13.08.2013 р. сторонами досягнуто взаємної згоди про вартість (ціну) на товар, що поставляється відповідно до Додатку №1 від 07.02.2013 р.:

- 615 062,72 грн. у кількості 452,252 тонни, за ціною 1 360,00 грн. за 1 тонну;

- 2 816 294,40 грн. у кількості 2 086,144 тонни, за ціною 1 350,00 грн. за 1 тонну;

- 950 044,79 грн. у кількості 706,353 тонни, за ціною 1 345,00 грн. за 1 тонну;

- 1 141 792,00 грн. у кількості 920,800 тонни, за ціною 1 240,00 грн. за 1 тонну.

12.09.2013 р. ТОВ "Іст Грейнс" та ТОВ "Лотуре-Агро" було укладено Угоду до Договору, за умовами якої: у зв'язку із виробничою необхідністю за спільною згодою сторони вирішили продовжити термін поставки ячменю 3-го класу у кількості 20 800 тонн та визначити наступну кінцеву дату поставки товару, а саме 27.09.2013 р. (пункт 1); дана угода вступає в силу за умови надання постачальником оригіналу належним чином оформленого документа про продовження дії банківської гарантії до 20.10.2013 р. включно, підписаної банком, який виступає як гарант постачальника в разі невиконання взятих на себе зобов'язань. Банківська гарантія повинна включати та покривати суму передоплати, визначену Додатком №1 до Договору, та штрафу в разі невиконання взятих на себе постачальником зобов'язань за Договором, що передбачений розділом 6 Договору (п. 2 Угоди).

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

07.02.2013 р. ТОВ "Іст Грейнс" (кредитор) та ТОВ "Лотуре" (поручитель) укладено Договір поруки (надалі - Договір), за умовами якого поручитель поручається в повному обсязі за невиконання або неналежне виконання боржником усіх його боргових зобов'язань перед кредитором, які існують в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути у майбутньому за Договором, в повному обсязі таких зобов'язань (п. 1.1 Договору).

Поручитель безспірно приймає на себе зобов'язання у випадку невиконання боржником боргових зобов'язань перед кредитором за Договором здійснити виконання боргових зобов'язань в обсязі, заявленому у вимозі кредитора, протягом 3-х (трьох) банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги. Виконання здійснюється поручителем шляхом перерахування відповідної суми на рахунок кредитора або інших, якщо такий буде вказаний у вимозі (п. 2.2 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору договір поруки набирає чинності в день його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання взятих на себе поручителем зобов'язань, а також зобов'язань боржника за Договором, забезпечених даною порукою.

Згідно із ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Частинами першою та другої статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

21.02.2013 р. ПАТ "Банк Камбіо" видано банківську гарантію за №32/304 виконання Договору та додатків №1 і №2 до Договору, відповідно до якої:

- для забезпечення належного виконання своїх зобов'язань за Договором, а саме повернення 29 000 000 грн. суми передоплати та штрафу за невиконання умов Договору, ТОВ "Лотуре-Агро" повинно надати банківську гарантію в сумі 39 875 000 грн. на користь ТОВ "Іст Грейнс";

- ПАТ "Банк Камбіо" зобов'язалося сплатити ТОВ "Іст Грейнс", на першу письмову вимогу будь-яку суму, яка не перевищує 39 875 000 грн., протягом 5 (п'яти) днів після отримання вимоги про сплату у разі порушення ТОВ "Лотуре-Агро" зобов'язань за Договором;

- гарантія набуває чинності з моменту зарахування передоплати на рахунок ТОВ "Лотуре-Агро" в ПАТ "Банк Камбіо" та діє до 04.10.2013 р. (включно), і будь-яка вимога з платежу повинна бути отримана гарантом (ПАТ "Банк Камбіо") не пізніше 04.10.2013 р., після настання якої ця гарантія втрачає чинність, незалежно від того, чи буде вона повернута гаранту, чи ні.

Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем були виконані договірні зобов'язання та перераховано на рахунок відповідача суму попередньої оплати у розмірі 100% від загальної вартості товару, яка становить 29 000 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №175 від 28.02.2013 р.

Натомість ТОВ "Лотуре-Агро" свої зобов'язання за Договором поставки виконало частково та поставило товар у кількості 4 166 549 тонн на загальну суму 5 523 193,91 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних, а саме - №CN-0000048124 від 22.08.2013 р. на суму 950 044,79 грн.; №CN-0000048135 від 30.08.2013 р. на суму 1 141 792 грн.; №CN-0000048136 від 02.09.2013 р. на суму 615 062,72 грн.; №CN-0000048159 від 06.09.2013 р. на суму 2 816 294,40 грн. та складськими квитанціями на зерно №330 від 22.08.2013 р., №124 від 30.08.2013 р., №59 від 02.09.2013 р. та №1037 від 06.09.2013 р.

Зважаючи на факт порушення з боку ТОВ "Лотуре-Агро" умов Договору щодо своєчасної поставки товару, 20.09.2013 р. ТОВ "Іст Грейнс" через свій обслуговуючий банк направило на адресу відповідача вимогу вих. №275 про сплату банківської гарантії за Договором поставки на загальну суму 32 539 792,56 грн. та документи, якими він підтверджував невиконання третьою особою зобов'язань за договором поставки, а також розрахунок загального розміру грошового зобов'язання та штрафних санкцій.

Однак, 09.10.2013 р. позивач отримав відповідь ПАТ "Банк Камбіо" від 04.10.2013 р., якою відповідач відмовив ТОВ "Іст Грейнс" у задоволенні його вимоги через невідповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії №32/304 від 21.02.2013 р.

10.10.2013 р. ТОВ "Іст Грейнс" повторно звернулося до ПАТ "Банк Камбіо" з вимогою вих. №308/1 про виконання банківської гарантії №32/304 від 21.02.2013 р.

Вказана вимога була залишена відповідачем без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Спір у справі виник з приводу наявності (відсутності) підстав для виплати банківської гарантії.

Згідно зі ст. 200 Господарського кодексу України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтверджені. Зобов'язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони. Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов'язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов'язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно зі ст. 562 Цивільного кодексу України зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.

В частині 1 статті 563 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

За приписами пункту 2 глави 4 розділу ІІ Положення про порядок здійснення банком операцій з гарантіями в національній та іноземній валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. № 639 одержана вимога/повідомлення бенефіціара або банку бенефіціара є достатньою умовою для банку-гаранта (резидента) сплатити кошти бенефіціару за гарантією, якщо вимога/повідомлення та документи, обумовлені в гарантії, відповідатимуть умовам, які містяться в наданій гарантії, а також отримані банком-гарантом (резидентом) протягом строку дії гарантії і способом, зазначеним у гарантії. Сплата за вимогою/повідомленням коштів бенефіціару за гарантією здійснюється банком-гарантом (резидентом) на умовах і в строки, передбачені гарантією для оплати вимоги/повідомлення, та згідно з інструкціями і реквізитами, зазначеними в тексті гарантії та/або у вимозі/повідомленні, отриманими від бенефіціара/банку бенефіціара або іншого банку.

Слід зазначити, що особливістю гарантії є те, що гарантійне зобов'язання носить самостійний, автономний характер щодо основного зобов'язання.

Гарантія може забезпечувати як грошове, так і негрошове зобов'язання боржника. При цьому відповідальність гаранта перед кредитором носить виключно грошовий характер. При порушенні боржником основного зобов'язання, гарант повинен лише сплатити грошову суму відповідно до умов гарантії, а не виконати забезпечене зобов'язання в натурі.

Крім того, оскільки гарант відповідає перед кредитором за порушення основного зобов'язання боржником, законне право вимоги кредитора до гаранта може виникнути лише у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником.

За Договором поставки №О/ПСе-1 від 07.02.2013 р. ТОВ "Лотуре-Агро" зобов'язалось поставити ТОВ "Іст Грейнс" сільськогосподарську продукцію.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю.

Пунктом 2.8 Договору поставки встановлено, що банківська гарантія повинна включати та покривати суму передоплати та штрафу в разі невиконання взятих на себе постачальником зобов'язань за цим договором.

Відповідно до банківської гарантії ПАТ "Банк Камбіо" безвідклично та безумовно, без заперечень зобов'язався сплатити бенефіціару на першу письмову вимогу будь-яку суму, що не перевищує 39 875 000,00 грн., протягом 5 (п'яти) днів після отримання вимоги про сплату у разі порушення принципалом зобов'язань за договором.

Судом встановлено, що ТОВ "Лотуре-Агро" до 15.08.2013 р., як це передбачено умовами Договору поставки, товар поставлено не в повному обсязі, тому ТОВ "Іст Грейнс" звернулося до ПАТ "Банк Камбіо" з вимогою №275 про сплату банківської гарантії на загальну суму 32 539 792,56 грн.

Відповідно до ст. 565 Цивільного кодексу України гарант має право відмовитись від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії.

Відповідач листом №32/1921 від 04.10.2013 р. відмовив ТОВ "Іст Грейнс" у задоволенні його вимоги через невідповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії №32/304 від 21.02.2013 р.

Проте, як вбачається зі змісту вимоги у ній ТОВ "Іст Грейнс" зазначає, що сума 23 476 806,38 грн. є сумою отриманою ТОВ "Лотуре-Агро" попередньої оплати за мінусом поставленого товару, а саме: 29 000 000,00 грн. - 5 523 193,62 грн. = 23 476 806,38 грн. Штраф за невиконання ТОВ "Лотуре-Агро" зобов'язань за Договором поставки складає: (25 000 тонн - 4 165 549 тонн) х 1 450,00 грн./т х 30% = 9 0620986,18 грн.

Також, до вимоги додано довідку про невиконання постачальником зобов'язань за Договором поставки, копії видаткових накладних та складських квитанцій, які підтверджують кількість поставленого товару та його вартість, розрахунок загального розміру грошового зобов'язання банку та штрафних санкцій міститься в тексті вимоги та довідці.

Таким чином, з урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що вимога та додані до неї документи відповідають умовам гарантії №32/304 від 21.02.2013 р.

Щодо тверджень відповідача про відсутність правових підстав для сплати штрафних санкцій суд зазначає наступне.

Змістом банківської гарантії передбачено, що ПАТ "Банк Камбіо" безвідклично та безумовно, без заперечень зобов'язався сплатити бенефіціару на першу письмову вимогу будь-яку суму, що не перевищує 39 875 000,00 грн., протягом 5 (п'яти) днів після отримання вимоги про сплату у разі порушення принципалом зобов'язань за договором.

Крім того, п. 2.8 Договору поставки встановлено, що банківська гарантія повинна включати та покривати суму передоплати та штрафу в разі невиконання взятих на себе постачальником зобов'язань за цим договором.

Таким чином, твердження відповідача про відсутність правових підстав для сплати штрафних санкцій є безпідставними та необґрунтованими.

Стосовно посилань відповідача на те, що на момент пред'явлення вимоги про виплату за банківською гарантією у ТОВ "Лотуре-Агро" не виникло та не існувало грошового зобов'язання з повернення попередньої оплати суд зазначає, що для виникнення зобов'язання гаранта достатньо самого факту порушення боржником основного зобов'язання, а тому незвернення ТОВ "Іст Грейнс" з вимогою до ТОВ "Лотуре-Агро" про повернення попередньої оплати не впливає на право кредитора вимагати виконання від гаранта банківської гарантії.

Крім того, суд звертає увагу на те, що ТОВ "Іст Грейнс" в межах дії банківської гарантії, а саме 30.09.2013 р., як підтверджується штампом банку та печаткою, зверталось до ПАТ "Банк Камбіо" з вимогою про сплату банківської гарантії.

Отже, враховуючи те, що письмову вимогу ТОВ "Іст Грейнс" підписано уповноваженою особою, отримано ПАТ "Банк Камбіо" у строк, на який видана гарантія, та у вимозі вказано про неналежне виконання ТОВ "Лотуре-Агро" умов Договору, що підтверджено зібраними у справі матеріалами, ПАТ "Банк Камбіо" неправомірно відмовлено у задоволенні вимоги ТОВ "Іст Грейнс".

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "Іст Грейнс" про стягнення з ПАТ "Банк Камбіо" грошових коштів у розмірі 32 539 792,56 грн. з яких 23 476 806,38 грн. - сума основної заборгованості та 9 062 986,18 грн. штрафних санкцій є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 828 650,33 грн., збитків від інфляції у розмірі 397 825,21 грн. та 3% річних у розмірі 382 454,00 грн.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений банківською гарантією строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), а відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Абзацом 4 п. 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України " Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 07.12.2013 р. визначено, що передбачений частиною шостою статті 231 ГК України розмір відповідальності за порушення грошових зобов'язань застосовується, якщо інше не узгоджено сторонами в договорі або не передбачено законом.

Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов'язання, то вимога позивача про стягнення з відповідача пені нарахованої в межах визначених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України визнаються судом обґрунтованою та задовольняється у розмірі 828 650,33 грн. відповідно до наданого позивачем розрахунку.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Суд перевірив та погоджується з наданими позивачем розрахунками 3% річних та збитків від інфляції, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 382 454,00 грн. та збитків від інфляції у розмірі 397 825,21 грн. підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги ТОВ "Іст Грейнс" обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Пудпунктом 4.4 пункту 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 р. визначено, що у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати (до складу яких включається судовий збір за перегляд рішення господарського суду міста Києва від 17.03.2014 р. в апеляційному порядку в сумі 36 540,00 грн. та за перегляд рішення господарського суду міста Києва від 17.03.2014 р. в касаційному порядку в сумі 36 540,00 грн.) покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Грейнс" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" (01001, м. Київ, вул. Заньковецької/Станіславського, 3/1, ідентифікаційний код 26549700) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Грейнс" (65014, м. Одеса, Лідерсіввський бульвар, 5 офіс 2, ідентифікаційний код 37007918) грошові кошти у розмірі 32 539 792 (тридцять два мільйони п'ятсот тридцять дев'ять тисяч сімсот дев'яносто дві) грн. 56 коп. з яких 23 476 806 (двадцять три мільйони чотириста сімдесят шість тисяч вісімсот шість) грн. 38 коп. - сума основної заборгованості та 9 062 986 (дев'ять мільйонів шістдесят дві тисячі дев'ятсот вісімдесят шість) грн. 18 коп. штрафні санкцій, пеню у розмірі 828 650 (вісімсот двадцять вісім тисяч шістсот п'ятдесят) грн. 33 коп., 3% річних у розмірі 382 454 (триста вісімдесят дві тисячі чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп., збитки від інфляції у розмірі 397 825 (триста дев'яносто сім тисяч вісімсот двадцять п'ять) грн. 21 коп., судовий збір за подання позовної заяви в сумі 68 820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп., судовий збір за перегляд рішення господарського суду міста Києва від 17.03.2014 р. в апеляційному порядку в сумі 36 540 (тридцять шість тисяч п'ятсот сорок) грн. 00 коп. та судовий збір за перегляд рішення господарського суду міста Києва від 17.03.2014 р. в касаційному порядку в сумі 36 540 (тридцять шість тисяч п'ятсот сорок) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписаний 27.10.2014 р.

Суддя Ю.О. Підченко