Постанова № 41132155, 24.10.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2014 року 08:20 № 826/3754/14

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Саніна Б.В., при секретарі судового засідання Дмитриєвій В.В. розглянувши у письмовому проваджені адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО»

до

третя особа

Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у

м. Києві

Інспекція з питань захисту прав споживачів у Київській області

про

визнання протиправними дій

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» (надалі – Позивач / ТОВ «ЕКО») до Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві (надалі – Відповідач / ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві), в якому просить суд:

1. Визнати протиправними дії Відповідача (Код ЄДРПОУ 34999976) з виконання Постанови про накладання стягнень за №142 від 13.02.2013 р. щодо примусового стягнення з рахунку ТОВ «ЕКО» (Код ЄДРПОУ 32104254) коштів у розмірі 44 686,49 грн. (Сорок чотири тисячі шістсот вісімдесят шість грн. 49 коп.).

2. Стягнути з Відповідача (Код ЄДРПОУ 34999976) на користь ТОВ «ЕКО» (Код ЄДРПОУ 32104254) безпідставно стягненні кошти у розмірі 44 686,49 грн. (Сорок чотири тисячі шістсот вісімдесят шість грн. 49 коп.).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.03.2014 р., позовну заяву ТОВ «ЕКО» було залишено без розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду №826/3754/14 від 13.08.2014 р. апеляційну скаргу Позивача було задоволено, ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.03.2014 р. скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.09.2014 р. адміністративну справу №826/3754/14 було прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

В судове засідання з’явився представник Позивача, який позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить суд позов задовольнити з огляду на те, що постанова про накладання стягнення №142 від 13.02.2013 р. за якою було відкрито виконавче провадження №36908004 була виконана в добровільному порядку, що підтверджується, наявним в матеріалах справи, платіжним дорученням №17856 від 08.04.2013 р., а отже Відповідачем було безпідставно двічі стягнено штрафні санкції у розмірі 44 686, 49 грн. (що включає виконавчий збір).

Представник Відповідача в судове засідання не з’явився, водночас, через відділ документального обігу та контролю суду подав заперечення (вх.01-5/75139/14 від 10.10.2014 р.) в яких проти позовних вимог заперечив в повному обсязі, просить суд в задоволені адміністративного позову відмовити, з огляду на те, що 21.08.2013 р. Окружним адміністративним судом м. Києва було винесено постанову у справі №823/11548/13-а, якою вирішено спір між тими ж сторонами з таких самих підстав.

В судове засідання з’явився представник Третьої особи, який позовні вимоги підтримав частково, зазначає що Позивачем було сплачено штрафні санкції, які були накладені постановою №142 від 13.02.2013 р., з огляду на це просить суд задовольнити адміністративний позов.

Керуючись ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) суд перейшов до письмового провадження у справі.

Водночас, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва про закриття провадження від 24.10.2014 р. адміністративну справу №826/3754/14 було закрито в частині позовних вимог, а саме: визнання протиправними дії Відповідача (Код ЄДРПОУ 34999976) з виконання Постанови про накладання стягнень за №142 від 13.02.2013 р. щодо примусового стягнення з рахунку ТОВ «ЕКО» (Код ЄДРПОУ 32104254) коштів у розмірі 38 980,66 грн.; стягнення з Відповідача (Код ЄДРПОУ 34999976) на користь ТОВ «ЕКО» (Код ЄДРПОУ 32104254) безпідставно стягнених коштів у розмірі 38 980,66 грн.

Так, суд розглянувши матеріали справи, в частині позовних вимог, всебічно та повно з’ясувавши фактичні обставини справи, об’єктивно оцінивши докази які мають значення для розгляду справи, та вирішення спору по суті, керуючись власним внутрішнім переконанням, дійшов висновку про наступне.

13.02.2013 р. Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Київській області (надалі – Дерспоживінспекція) було винесено відносно ТОВ «ЕКО» Постанову про накладання стягнення №142 (надалі – Постанова №142), якою було накладено штраф у розмірі 17 673,03 грн.

07.03.2013 р. Відповідачем, відносно Позивача було відкрито виконавче провадження №36908004 щодо примусового виконання Постанови №142 та стягнення з ТОВ «ЕКО» на користь держави штрафу у розмірі 17 673,03, про що було винесено відповідну постанову.

27.12.2013 р. Відповідачем було винесено Постанову №36908004 про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 1 767,30 грн.

Крім того, 27.12.2013 р. Відповідачем було винесено Постанову №36908004 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 50,00 грн.

Водночас, 08.04.2014 р. Позивачем було самостійно здійснено оплату штрафу у розмірі 17 673,03 грн., на виконання вимог Постанови №142, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №17856 від 08.04.2014 р.

Разом з тим, 30.04.2014 р. Відповідачем за трьома платіжними вимогами №883/3 від 11.04.2014 р. було здійснено списання коштів з рахунків Позивача, а саме: з рахунку №26006000000283 стягнуто 5 705,83 грн., а з рахунку №26008000000281 стягнуто 38 980,66 грн. за двома платіжними вимогами (19 490,33 грн. по кожній з платіжних вимог).

Вважаючи, Відповідач протиправно та необґрунтовано здійснив списання коштів з рахунків ТОВ «ЕКО», чим було порушено права та охоронювані законом інтереси Позивача, останній оскаржив такі дії в судовому порядку.

Згідно положень п.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Нормативно-правовим актом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку є Закон України «Про виконавче провадження» (надалі – Закон № 606).

В ст.1 Закону №606 передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.17 Закону №606 примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Так підлягають виконанню державною виконавчою службою, а саме: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; судові накази; виконавчі написи нотаріусів; посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу; рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Статтею 19 Закону №606 визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст.17 цього Закону, зокрема: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; в інших передбачених законом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.25 Закону №606 державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно, до ч.2 ст.25 Закону №606 державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Водночас, ч.6 ст.25 Закону №606 визначено, що постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Разом з тим, згідно вимог ч.1 ст.31 Закону №606 копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Згідно ч. ст.27 Закону №606 у разі ненадання боржником у строки, встановлені ч.2 ст.25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Водночас, п.4.1.1 Інструкції проведення виконавчих дій затвердженої наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15.12.1999 р. (надалі – Інструкція №74/5) встановлено, що державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитись, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк.

Відповідно до ст.28 Закону №606 у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою ст.25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

При цьому, відповідно до ч.3 ст.27 Закону №606 у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються

Таким чином, з огляду на вище наведенні норми та виходячи із наявних матеріалів справи суд дійшов висновку про наступне.

В матеріалах виконавчого провадження №36908004, які були подані Відповідачем, відсутні докази щодо вручення Позивачу постанови про відкриття виконавчого провадження № 36908004 від 07.03.2014 р.

Таким, чином суд погоджується з позицією Позивача, щодо порушення Відповідачем ст.31 Закону №606, а саме не направлення Позивачу постанови про відкриття виконавчого провадження, що не спростовано Відповідачем.

Більше того, Відповідачем було розпочате примусове виконання рішення, без дотримання вимог п.4.1.1 Інструкції №74/5, а саме державний виконавець не пересвідчився в отриманні ТОВ «ЕКО» постанови про відкриття виконавчого провадження, через що Позивач був позбавлений можливості виконати зазначену постанову в добровільному порядку.

Як наслідок, подальші дії Відповідача щодо примусового виконання постанови про відкриття виконавчого провадження є протиправними.

Більше того, Відповідач на момент примусового виконання рішення, мав переконатись про наявність факту несплати Позивачем заявленої до виконання суми штрафу в добровільному порядку.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, та що підтверджено в судовому засіданні представником Позивача та Третьої особи, ТОВ «ЕКО» сплатило суму штрафних санкцій у розмірі 17 673,03 грн., на виконання вимог Постанови №142, що підтверджується платіжним дорученням №17856 від 08.04.2014 р.

В той же час, Позивачем вже оскаржувались дії Відповідача щодо списання коштів з рахунку ТОВ «ЕКО» №26008000000281 у розмірі 38 980,66 грн. за двома платіжними вимогами №883/3 від 11.04.2014 р. (19 490,33 грн. по кожній з платіжних вимог) р. та ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.10.2014 р. провадження у справі в частині даних позовних вимог було закрито.

Разом з тим, відповідно до банківської виписки по особистому рахунку ТОВ «ЕКО» №26006000000283 Відповідачем, за платіжною вимогою №883/3 від 11.04.2014 р. було стягнуто 5 705,83 грн.

Таким чином, з огляду на вище зазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною1 ст.6 КАС України гарантовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, завданням адміністративного судочинства є захист саме порушених прав, свобод та інтересів фізичної особи.

Частиною 1 ст.11 КАС України, визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ч.1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Крім того, в ч.2 ст.72 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Водночас, як вбачається із матеріалів справи, відповідно до платіжного доручення №10361 від 27.02.2014 р. Позивачем було сплачено судовий збір за розгляд позовних вимог Господарським судом м. Києва.

Разом з тим, Позивачем не сплачено судовий збір за позовні вимоги що розглядаються Окружним адміністративним судом м. Києва.

Так, ставки сплати судового збору встановлено ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Оскільки сума майнових вимог, які підлягають до розгляду, складає 5 705,83 грн., то ставка судового збору у відповідності до зазначеної норми становить 1 827,00 грн.

Керуючись положеннями ст.ст. 2, 17, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» до Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві (Код ЄДРПОУ 34999976) з виконання Постанови про накладання стягнень за №142 від 13.02.2013 р. щодо примусового стягнення з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» (Код ЄДРПОУ 32104254) коштів у розмірі 5 705,83 грн. (п’ять тисяч сімсот п’ять грн. 83 коп.).

3. Стягнути з Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві (Код ЄДРПОУ 34999976) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» (Код ЄДРПОУ 32104254) безпідставно стягненні кошти у розмірі 5 705,83 грн. (п’ять тисяч сімсот п’ять грн. 83 коп.).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» (Код ЄДРПОУ 32104254) судовий збір у розмірі 1827,00 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн.

Контроль за виконанням даного пункту покласти на Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Суддя Б.В. Санін