Постанова № 41132120, 27.10.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27 жовтня 2014 року 08:05 № 826/15505/14

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Саніна Б. В при секретарі судового засідання Дмитрієвій В.В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1до1. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 2. Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві «Європейський газовий банк» Ковальова Віктора Михайловичатретя особаПублічне акціонерне товариство «Європейський газовий банк»прозобов'язання вчинити певні діїВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі - позивач/ОСОБА_1) до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - відповідач-1/ФГВФО) та Уповноваженої особи ФГВФО на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товариству «Європейський газовий банк» Ковальова Віктора Михайловича (надалі-відповідач-2/Уповноважена особа ФГВФО), в якому просить суд:

1. Зобов'язати відповідача-1 та відповідача-2 включити ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) в Загальний реєстр вкладів, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Європейський газовий банк» за рахунок ФГВФО.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.10.2014 р. провадження по справі було відкрито та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні було залучено в якості третьої особи, без самостійних вимог на стороні Відповідачів, Публічне акціонерне товариство «Європейський газовий банк» (надалі - ПАТ «ЄГБ»).

В судове засідання з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позовні вимоги задовольнити із підстав викладених в адміністративному позові, зокрема зазначає про порушення положень Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» (надалі - Закон №4452), зокрема не включення позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «ЄГБ», що перешкоджає отримання кошів із ФГВФО.

В судове засідання з'явився представник відповідача-1, який щодо позовних вимог заперечує в повному обсязі, просить відмовити в задоволенні позову, зокрема зазначає що права позивача ФГВФО не порушував, так як Загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «ЄГБ» ще ФГВФО не затверджувався, і виплати в ПАТ «ЄГБ» проводяться із власних коштів ПАТ «ЄГБ».

В судове засідання з'явився представник ПАТ «ЄГБ», який щодо позовних вимог заперечує в повному обсязі, просить в задоволенні відмовити із підстав викладених в письмових запереченнях, зокрема зазначає що кошти виплачуються вкладникам із власних коштів банку та жодних виплат із ФГВФО наразі не проводиться.

В судове засідання не з'явився уповноважений представник Уповноваженої особи ФГВФО, про час та місце був повідомлений належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи не подавалось.

В зв'язку із неявкою представника відповідача-2, а також відсутністю необхідності виклику в судове засідання свідків та експертів, керуючись положеннями ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд перейшов до письмового провадження по справі.

Розглянувши наявні в матеріалах докази, заслухавши пояснення представника Позивача, Відповідача-1 та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наступне.

11.02.2014 р. між позивачем та ПАТ «ЄГБ» було укладено договір про відкриття та обслуговування поточного рахунка, операції за яким можуть здійснюватись з використанням електронного платіжного засобу №1533785 від 11.02.2014 р., відповідно до якого Банк відкрив позивачу поточний рахунок у національній валюті відповідно до вимог законодавства України та надає Клієнту (позивачу) електронний платіжний засіб - платіжну картку міжнародної платіжної системи.

Відповідно до довідки ПАТ «ЄГБ» №162 від 24.06.2014 р., що надана до матеріалів справи позивачем, вбачається, що станом на 20.06.2014 р. залишки на рахунках у ОСОБА_1 (карт. рах. НОМЕР_2) становить 199 042,92 грн.

16.07.2014 р. правлінням НБУ було прийнято постанову №424 від 16.07.2014 р. «Про піднесення Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» до категорії неплатоспроможних», відповідно якого ПАТ «ЄГБ» віднесено до категорії неплатоспроможних.

16.07.2014 р. виконавчою дирекцією ФГВФО було прийнято рішення №57 від 16.07.2014 р. «Про виведення з ринку та запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Єврогазбанк», відповідно до якого:

ь з 17.07.2014 р. розпочато процедуру виведення ПАТ «ЄГБ» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації;

ь тимчасову адміністрацію запровадити строком на три місяці з 17.07.2014 р. по 17.10.2014 р. включно;

ь призначено уповноваженою особою ФГВФО на тимчасову адміністрацію в АТ «Єврогазбанк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації Департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ковальова Віктора Михайловича.

05.08.2014 р. позивач звернулась до Директора-розпорядника ФГВФО Ковалева В. М. із заявою, в якій просить виплатити гарантовану суму відшкодування за вкладом, розмішеним у ПАТ «ЄГБ».

03.10.2014 р. Позивач звернулась до відповідача-2 із запитом на іформацію, в якій просила повідомити коли ОСОБА_1 буде включено в реєстр, як кредитора на гарантоване відшкодування суми вкладу.

08.10.2014 р. від відповідача-2 до позивача було направлено лист №2983-8-20 в якому повідомлялось, що з 23.09.2014 р. ПАТ «ЄГБ» розпочав виплату коштів вкладникам, виплати коштів здійснюються протягом дії тимчасової адміністрації через установи ПАТ «Банк «Київська Русь».

Вважаючи дії відповідача протиправними позивач звернувся до адміністративного суду з позовом для захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Нормативно-правовим актом, яким встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати ФГВФО відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між ФГВФО, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків є Закон №4452. Метою Закону №4452 є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Порядок відшкодування ФГВФО коштів за вкладами фізичних осіб, а також порядок здійснення виплат коштів за вкладами протягом дії тимчасової адміністрації в межах суми, гарантованої Фондом, за рахунок цільової позики Фонду, визначено в Положенні про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням №14 Виконавчої дирекції ФГВФО (надалі - Положення №14).

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.4 Закону №4452 (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

Так, ч.1 ст.26 Закону №4452 Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

В той же час, ч.2 ст.26 Закону №4452 та п.8 р.1 Положення №14 визначено, що вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований ст.27 Закону №4452, відповідно до якого уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

При цьому, уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до ч.4 ст.26 цього Закону.

Перелік складається станом на день прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, незалежно від кількості вкладів в одному банку (п.4 р.3 Положення №14).

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що реєстр вкладників які мають право на відшкодування коштів за вкладами затверджується виконавчою дирекцією Фонду відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників виключно після винесення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.02.2014 р. між позивачем та ПАТ «ЄГБ» було укладено договір про відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватись з використанням електронного платіжного засобу №1533785, відповідно до якого ПАТ «ЄГБ» відкрив ОСОБА_1 поточний рахунок у національній валюті відповідно до вимог законодавства України.

Однак, 16.07.2014 р. правлінням НБУ було прийнято постанову №424 від 16.07.2014 р. «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» до категорії неплатоспроможних», відповідно якого ПАТ «ЄГБ» віднесено до категорії неплатоспроможних.

В той же час, 16.07.2014 р. Виконавчою дирекцією ФГВФО було прийнято рішення №57 «Про виведення з ринку та запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «ЄГБ», відповідно до якого з 17.07.2014 р. розпочато процедуру виведення ПАТ «ЄГБ» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці (з 17.07.2014 р. по 17.10.10.2014 р. включно), та призначено Ковальова В.М. уповноваженою особою ФГВФО на тимчасову адміністрацію в ПАТ «ЄГБ».

Так, 05.08.2014 р. ОСОБА_1 звернулася до відповідача 2, із заявою про відшкодування останній гарантованої суми за вкладом розміщеним у ПАТ «ЄГБ».

В той же час, з метою отримання коштів, у відповідності до наявної на офіційному сайті ФГВФО інформації, ОСОБА_1 звернулась до ПАТ «Банк «Київська Русь», проте останнім було відмовлено позивачу у виплаті коштів у зв'язку з відсутності даних ОСОБА_1 у загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «ЄГБ».

Враховуючи вищевикладене, 03.10.2014 р. позивач звернулася із запитом до відповідача 2, щодо надання інформації на рахунок того, коли ОСОБА_1 буде включено до реєстру, як кредитора на гарантоване відшкодування вкладів.

Так, 08.10.2014 р. відповідачем 2 було надіслано на адресу позивача лист №2982-8-20, яким повідомлено останнього, про початок здійснення з 23.09.2014 р. виплат коштів вкладникам через установи ПАТ «Банк «Київська Русь», а також про проведення перевірки правових підстав набуття позивачем грошових коштів, що знаходяться на рахунках в ПАТ «ЄГБ», за результатами якої будуть складені уточнюючі списки/реєстри вкладників.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи 13.10.2014 р. виконавчою дирекцією ФГВФО було прийнято рішення №111 «Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Єврогазбанк», відповідно до якого строки здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «ЄГБ» було продовжено на один місяць до 17.11.2014 р. включно.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення сторін, суд критично ставиться до позиції позивача, щодо протиправності дій відповідачів щодо не включення ОСОБА_1 до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «ЄГБ» за рахунок ФГКФО, з огляду на наступне.

Як встановлено судом під час розгляду адміністративної справи, що підтверджується позивачем, Законом №4452 чітко визначено, що складання реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, здійснюється Фондом виключно станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Таким чином, оскільки рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку щодо ПАТ «ЄГБ» не приймалось, суд погоджується з доводами відповідачів щодо безпідставності вимог позивача щодо включення останнього до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО, адже такий реєстр ще не формувався.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладені обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову. Крім того, відповідно до ст.94 КАС України, судовий збір не відшкодовується.

Керуючись положеннями ст.2, ст.11, ст.69, ст.71, ст.86, ст.158-163, ст.167, ст.254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві «Європейський газовий банк» Ковальова Віктора Михайловича - відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Суддя Б.В. Санін