Постанова № 41132117, 29.10.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2014 року Житомир справа № 806/4180/14

час прийняття: 10 год. 55 хв. категорія 8.3.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Черноліхова С.В.,

за участі секретаря Павлюк В.О.,

за участі представника позивача ОСОБА_1,

за участі представників відповідача Бех А.М., Гарькавої Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємця ОСОБА_4 до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Приватний підприємець ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, у якому просила скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 06 серпня 2009 року № 0004131702/1 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість 58762, 00 грн. основного платежу і 23926, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій та № 0006101702/1 про застосування 1020, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість. В обгрунтування своїх вимог зазначила, що підставою для прийняття рішення № 0004131702/1 стали висновки проведеної податковим органом перевірки щодо неподання заяви про перехід з спрощеної системи оподаткування на загальну при перевищенні 300 тис. грн., що призвело до заниження за період з жовтня 2008 року по березень 2009 року зобов'язань по податку на додану вартість на 58762, 00 грн. Ці висновки ОСОБА_4 вважає такими, що не відповідають дійсним обставинам справи і чинному законодавству, оскільки сума ПДВ за вказаний період була сплачена нею в ціні отриманого від продавців товару, а нараховане у спірному рішенні грошове зобов'язання є подвійним оподаткуванням. Не погоджується позивачка і з нарахуванням штрафу у розмірі 1020, 00 грн. з тих підстав, що він застосований з порушенням норм статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

У ході розгляду справи первинного позивача Державну податкову інспекцію у м. Житомирі було замінено правонаступником - Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю і просив їх задовольнити.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали і просили у їх задоволенні відмовити. Пояснили, що податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 06 серпня 2009 року № 0004131702/1 та № 0006101702/1 скасуванню не підлягають у зв'язку з тим, що винесені на підставі обгрунтованих висновків перевірки про невиконання позивачкою обов'язку після перевищення у серпні 2008 року зареєструватися платником ПДВ і подати податкові декларації з ПДВ за період з жовтня 2008 року по березень 2009 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Встановлено, що під час проведеної працівниками Державної податкової інспекції у м. Житомирі виїзної планової перевірки ОСОБА_4 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 12 грудня 2007 року по 31 березня 2009 року виявлено порушення підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2, підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 , підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7, пункту 9.4. статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР, внаслідок чого занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за період з 01 жовтня 2008 року по 31 березня 2009 року в розмірі 58762, 00 грн., а саме: за жовтень 2008 року - 10602, 00 грн., листопад 2008 року - 10361, 00 грн., грудень 2008 року - 11163, 00 грн., січень 2009 року - 8323, 00 грн., лютий - 2009 року - 8706, 00 грн., березнь 2009 року - 9607, 00 грн.

За результатами перевірки складено акт № 3280/17-1 від 25 травня 2009 року (а.с. 10-21).

На підставі вказаного акта 28 травня 2009 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004131702/0 про визначення позивачці суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість 58762, 00 грн. основного платежу і 23926, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись з вказаним повідомленням-рішенням, підприємець зверталася із скаргою до ДПІ у м. Житомирі. Рішенням про результати розгляду скарги від 06 серпня 2009 року № 56270/К/25-009 (а.с. 32-33) скарга залишена без задоволення, податкове повідомлення-рішення № 0004131702/0 - без змін та донараховані штрафні санкції в розмірі 1020, 00 грн. за неподання податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2008 року, січень-березень 2009 року.

З метою доведення до платника нових строків сплати зобов'язань та відповідно до Порядку направлення органами ДПС України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого Наказом ДПА України № 253 від 21 червня 2001 року, відповідачем 06 серпня 2009 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0004131702/1 (а.с. 8) про визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість 58762, 00 грн. основного платежу і 23926, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій та № 0006101702/1 (а.с. 9) про застосування 1020, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість.

Позивачкою вищевказані рішення були оскаржені в адміністративному порядку до ДПА в Житомирській області, яка рішеннями № 19665/к-с/25-009 від 16 жовтня 2009 року (а.с. 34-35) та № 7037/к/25-0315 від 24 грудня 2009 року (а.с. 36-39) скарги залишила без задоволення, прийняті ДПІ у м. Житомирі податкові повідомлення - рішення від 06 серпня 2009 року № 0004131702/1 та № 000601702/1 - без змін.

Досліджуючи правомірність повідомлення-рішення № 0004131702/1 від 06 серпня 2009 року, судом встановлено наступне.

Як зазначено в акті перевірки (а.с. 17-18), суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_4 у порушення підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2, підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 та пункту 9.4 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість" (зі змінами і доповненнями) в період з 12 грудня 2007 року по 31 березня 2009 року здійснювала діяльність на загальній системі оподаткування, отримавши дохід у сумі 321966,00 грн. у період з січня по серпень 2008 року, отже, була зобов'язана зареєструватися платником податку ПДВ, починаючи з наступного звітного податкового періоду. Оскільки це зроблено не було, на підставі цього акта Державна податкова інспекція у м. Житомирі підприємцю донарахувала ПДВ і застосувала штрафні санкції виходячи з базової суми 293809,00 грн., визначеної як різниця між сумою, яка була отримана Підприємцем за період з січня 2008 року по березень 2009 року у розмірі 674168,00 грн., та сумою 380359,00 грн., яка виникла у період з січня 2008 року по вересень 2008 року (674168,00 грн. - 380359,00 грн. = 293809,00 грн.).

Згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон), особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Абзацами 2-4 пункту 9.4 статті 9 цього Закону визначено, якщо обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітного податкового періоду перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, не більше ніж у два рази, така особа зобов'язана надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом двадцяти календарних днів, наступних за таким звітним податковим періодом.

Якщо особа укладає одну чи більше цивільно-правових угод (договорів), унаслідок виконання яких планується здійснення оподатковуваних операцій, обсяг яких перевищуватиме протягом звітного податкового періоду у два чи більше разів суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, то така особа зобов'язана зареєструватися як платник цього податку до кінця такого звітного податкового періоду.

Особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

З огляду на те, що підприємець дізнається про досягнення зазначеної суми лише після закінчення відповідного місяця, то 20-й календарний день з моменту досягнення суми оподатковуваних операцій для подання (надіслання) податковому органу заяви про реєстрацію минає в місяці, наступному за місяцем досягнення 300 тис. грн.

З огляду на викладене вбачається, що у разі, якщо обсяг операцій з поставки товарів (послуг), які реалізує господарюючий суб'єкт, перевищує 300 тис. грн., то він повинен обов'язково зареєструватися як платник ПДВ. Це однаковою мірою стосується і у випадку прогнозованого прибутку на суму 300 тис. грн. і більше внаслідок укладення угоди.

Так, розрахунок ПДВ, який підлягає сплаті до бюджету, здійснюється з урахуванням ставки, передбаченої статтею 6 Закону (20 % та нульова ставка), та бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг).

Виходячи зі змісту пункту 4.1 Закону, базою нарахування ПДВ є договірна вартість товарів, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування, за винятком ПДВ, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг).

Згідно з підпунктом 7.2.4 Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим платниками ПДВ.

Відповідно, якщо особа не є платником ПДВ, то вона не має права нараховувати його на ціну товарів.

Приватний підприємець, який працює за загальною системою оподаткування, підпадає під загальні вимоги цього Закону, тому є платником ПДВ, якщо він відповідає одному з наведених у пункті 2.1 статті 2 зазначеного Закону ознак платника податку, зокрема, у разі, коли підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку.

Умови обов'язкової реєстрації платником ПДВ, як вже було зазначено, викладені в підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону, полягають в тому, що загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг) протягом останніх 12-ти календарних місяців має сукупно перевищити 300 тис. грн. без урахування ПДВ.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що коли підприємець - неплатник ПДВ здійснив оподатковувані операції на суму 300 тис. грн., то останні повністю підпадають під визначення суми без урахування ПДВ відповідно до підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону, оскільки у цій сумі немає ПДВ через те, що такий підприємець не має права його нараховувати. Лише 1 тис. грн. з 301 тис. грн. підлягає оподаткуванню у загальному порядку, оскільки неподання реєстраційної заяви у зазначених випадках та у визначені вище строки призводить до відповідальності особи за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника ПДВ без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Як встановлено судом, у серпні 2008 року обсяг оподатковуваних операцій позивачки перевищив 300 тис. грн. У зв'язку з цим вона повинна була до 20 вересня 2008 року надіслати податковому органу заяву про реєстрацію платником ПДВ, однак цього не зробила.

Тобто, не зважаючи на те, що у серпні 2008 року сума нарахована (сплачена) позивачкою від здійснення операцій з постачання товарів/послуг перевищила 300 тис. грн., вона не дотрималася обов'язку, визначеного пунктом 9.4 статті 9 цього Закону щодо реєстрації платником податку на додану вартість шляхом подачі до органу ДПС заяви про реєстрацію у строк, не пізніше 20 вересня 2008 року. Натомість, позивачка не зареєструвалася платником ПДВ, а відтак має нести відповідальність за ненарахування (несплату) податку на додану вартість на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування з жовтня 2008 року по березень 2009 року.

Встановлено, що база оподатковуваних операцій, здійснених після виникнення обов'язку зареєструватися платником ПДВ за період з жовтня 2008 року по березень 2009 року становить 293809, 49 грн., які підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою 20 % (58762, 00 грн.).

Враховуючи те, що приватний підприємець ОСОБА_4 не виконала обов'язок щодо реєстрації платником податку на додану вартість після перевищення трьохсоттисячної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, не нарахувала та не сплатила податкові зобов'язання по ПДВ з дня, наступного за граничним днем, який встановлений для подання заяви і отримання свідоцтва про податкову реєстрацію, тому суд вважає правомірним нарахування позивачці податковим повідомленням-рішенням від 06 серпня 2009 року № 0004131702/1 суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 58762, 00 грн. основного платежу і 23926, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Стосовно застосування фінансової санкції у розмірі 1020, 00 грн., то суд дійшов наступних висновків.

У рішенні Державної податкової інспекції у м. Житомирі про результати розгляду первинної скарги № 56270/2/25-009 від 06 серпня 2009 року зазначено, що у зв'язку з неподачею позивачкою податкових декларацій з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2008 року, січень-березень 2009 року до неї застосовано штраф на підставі підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону, підпунктів 17.1.1, 17.1.2 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у розмірі 1020, 00 грн.

З такими діями податкового органу суд погоджуються з огляду на слідуюче.

Із змісту пункту 10.1 статті 10 Закону вбачається, що платники податку несуть відповідальність за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету.

Відповідно до пункту 1.11 частини 1 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року № 2181-III (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно з підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 вказаного Закону, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Відповідно до абзацу "а" підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податків має право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації, визначеного згідно з підпунктом 4.1.4 цього пункту, надіслати декларацію (розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення (підпункт 4.1.7 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами").

Платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф, відповідно до підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Отже, наведеними правовими нормами передбачена відповідальність платника податків за неподачу податкової звітності у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання.

З моменту перевищення у серпні 2008 році обсягу оподатковуваних операцій (300 тис. грн.) та неподання у встановленому законом порядку заяви про реєстрацію платником ПДВ у позивачки виник обов'язок на рівні зареєстрованого платника подавати податкову звітність з ПДВ.

Як встановлено судом і не спростовано представником позивачки, приватний підприємець ОСОБА_4 не подала податковому органу декларації з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2008 року, січень-березень 2009 року, чим порушила положення наведених правових норм.

За таких обставин, суд вважає, що штраф у сумі 1020, 00 грн. застосований до позивачки податковим органом за наявності законних підстав, тому податкове повідомлення-рішення № 0006101702/1 від 06 серпня 2009 року скасуванню не підлягає.

Враховуючи все викладене вище, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 06 серпня 2009 року № 0004131702/1 та № 0006101702/1 прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому позовні вимоги про їх скасування є необгрунтованими і задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

У задоволенні позову приватного підприємця ОСОБА_4 відмовити.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Суддя С.В. Черноліхов

Повний текст постанови виготовлено: 30 жовтня 2014 р.