Ухвала суду № 41129895, 27.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/21040/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

за участю секретаря - Калініна О.С.

та представників сторін:

від позивача - Козак О.С.,

від відповідача - Шмігель Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НТТ Сістем ЛТД"

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2013

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014

у справі № 826/16184/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НТТ Сістем ЛТД"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014, у задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «НТТ Сістем ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Бізнес - Інтегратор» за період з 01.07.2011 по 31.12.2011, за результатами якої складено акт від 12.04.2013 №352/22.2/20010437, у висновках якого встановлено порушення позивачем вимог: пп.14.1.27, пп.14.1.228, п.14.1 ст.14, пп.138.1, пп.138.2, п.138.8 ст.138, пп.139.1.1 та пп.139.1 п.139.1.9 ст.139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 1 401 993,00 грн.

На підставі даного акта перевірки, відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 26.04.2013 №0005692202, яким позивачу визначено суму податку на прибуток в розмірі 1401993,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що надані позивачем документи не дають можливості встановити реальність здійснених операцій та факт використання придбаних товарів в господарській діяльності позивача.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Так, матеріали справи свідчать, що між позивачем (Покупець) та ТОВ «Бізнес Інтегратор» (Продавець) було укладено договори №БІ ННТ-1 від 01.08.2010 та №БІ ННТ-2 від 01.09.2011 на поставку оргтехніки та комплектуючих.

За умовами договорів, позивач зобов'язаний прийняти у власність та своєчасно оплатити товар, а ТОВ «Бізнес-Інтегратор» - своєчасно передати товар. Асортимент та ціна товару визначені у накладних, які є невід'ємною частиною договору. Постачання товару здійснюється транспортом Постачальника на склад Покупця.

Разом з тим, на підтвердження реальності здійснення вказаних господарських операцій в матеріалах справи наявні видаткові та податкові накладні; рахунки-фактури; банківські виписки; товарно-транспортні накладні.

Щодо тверджень відповідача про неналежне оформлення первинних документів та податкових накладних, складених в ході господарських операцій між позивачем та вищевказаним контрагентом, то колегією суддів слід зазначати, що окремі неточності у заповненні таких документів не впливає на реальність господарських операцій з поставки позивачу товарів, та не є підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту та валових витрат.

За наведених обставин, судам слід взяти до уваги наведені вище обставини та з'ясувати характер та зміст спірних операцій між позивачем та ТОВ «Бізнес Інтегратор», дослідити усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, наявність у підприємства основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для вчинення дій, що становлять зміст відповідних операцій і на підставі цього зробити вмотивований висновок про те, чи відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі, щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НТТ Сістем ЛТД" задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль