Ухвала суду № 41129857, 22.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

У Х В А Л А

"22" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/16137/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Сороки М.О.,Смоковича М.І.,Чумаченко Т.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Первомайську Луганської області до ДП «Первомайськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Первомайське спеціалізоване управління» про стягнення пені за несвоєчасну сплату страхових внесків в розмірі 7509,36 грн., за касаційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Первомайську Луганської області (далі - Відділення Фонду) на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2013 року, -

встановив:

У січні 2013 року Відділення Фонду звернулось до суду з позовом, у якому просило стягнути з ДП «Первомайськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Первомайське спеціалізоване управління» на його користь 7509,36 грн.

Свої вимоги обґрунтовувало тим, що за результатом проведення перевірки ДП «Первомайськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Первомайське спеціалізоване управління» щодо правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати страхових внесків до Фонду та їх витрачання за період з 01.10.2011 по 30.09.2012 було встановлено порушення статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі - Закон № 1105-XIV), про що складено акт № 101 від 14.12.2012 та нараховано пеню в сумі 7509,36 грн. Оскільки вказану суму відповідач в добровільному порядку не сплатив, звернувся до суду з цим позовом про її стягнення.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30 січня 2013 року позов задоволено. Стягнуто з ДП «Первомайськвугілля» на користь Відділення Фонду пеню у розмірі 7509,36 грн.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2013 року постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі Відділення Фонду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить Вищий адміністративний суд України скасувати рішення суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

У запереченні на касаційну скаргу ДП «Первомайськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Первомайське спеціалізоване управління», посилаючись на законність оскаржуваного рішення, просить залишити його без змін.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у касаційній скарзі, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів прийшла до висновку про часткове задоволення касаційної скарги.

Встановлено, що 14.12.2012 Відділенням Фонду відносно ДП «Первомайськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Первомайське спеціалізоване управління» проведено перевірку щодо правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати страхових внесків до Фонду та їх витрачання за період з 01.10.2011 по 30.09.2012. За результатом проведення перевірки складено акт № 101 від 14.12.2012 про виявлене порушення відповідачем вимог статті 45 Закону № 1105-XIV та нараховано, зокрема, пеню в розмірі 7509,36 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов до висновку про правомірність застосування позивачем до страхувальника фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 статті 52 Закону № 1105-XIV, після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI).

Сковуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що на час нарахування зазначеної пені не існувало закону, який би передбачав її стягнення, оскільки з 1 січня 2011 року частину 2 статті 52 Закону 1105-ХІV було виключено відповідно до Закон № 2464-VІ.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Частиною вісімнадцятою статті 47 та частиною другою статті 52 Закону № 1105-ХІV у редакціях, які діяли до 1 січня 2011 року, було передбачено застосування органами Фонду фінансових санкцій, зокрема, стягнення із страхувальника пені за прострочення сплати страхового внеску.

Із набранням чинності з 1 січня 2011 року Законом № 2464-VІ наведені вище норми матеріального права із Закону № 1105-ХІV були виключені.

У зв'язку з такими змінами у законодавстві апеляційний суд дійшов висновку про відсутність у відділення Фонду повноважень щодо нарахування після 1 січня 2011 року пені за несвоєчасну сплату страхових внесків.

Такого висновку суд апеляційної інстанції дійшов без урахування абзацу шостого пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VІ, відповідно до якого на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Аналіз наведеної норми дає колегії суддів Вищого адміністративного суду України підстави вважати, що після набрання чинності Законом № 2464-VІ за органами Фонду збережено повноваження щодо застосування фінансових санкцій за несплату заборгованості по страхових внесках, яка виникла до 1 січня 2011 року.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі № 21-323а13.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що скасувавши рішення місцевого суду, апеляційний суд допустив порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до постановлення незаконного судового рішення.

У відповідності із статтею 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись ст.ст. 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Первомайську Луганської області задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2013 року - скасувати, залишивши без змін постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 січня 2013 року.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді: