Ухвала суду № 41129815, 21.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/849/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Маринчак Н.Є.

Муравйова О.В.

за участю секретаря: Горголь І.С.

представників:

позивача: Оніщенко І.П.

відповідача: не з'явився

третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Міністерства доходів і зборів України

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.09.2013 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2013 року

у справі № 815/4396/13-а

за позовомПриватного акціонерного товариства «Одеський завод шампанських вин» доДепартаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС Україниза участютретьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходівпроскасування рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Одеський завод шампанських вин» (далі по тексту - позивач, ПАТ «Одеський завод шампанських вин») звернулось з позовом до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України (далі по тексту - відповідач) за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі по тексту - третя особа, СДПІ) про скасування рішень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03.09.2013 року адміністративний позов задоволено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2013 року апеляційну скаргу Міністерства доходів і зборів України залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Міністерство доходів і зборів України, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржило їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Крім того, третя особа звернулася до Вищого адміністративного суду України із заявою про приєднання до касаційної скарги Міністерства доходів і зборів України, в якій зазначено, що СДПІ підтримує вимоги касаційної скарги.

У запереченні на касаційну скаргу ПАТ «Одеський завод шампанських вин», посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу Міністерства доходів і зборів України залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що СДПІ проведено виїзну планову документальну перевірку ПАТ «Одеський завод шампанських вин» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт від 21.05.2012 року №41/22-0/32224466/3.

В акті перевірки зокрема зазначено, що позивачем порушено абз. 17 ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: зберігання, транспортування, реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв, ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, ст. 2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», здійснення виробництва алкогольних напоїв без наявності ліцензії.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, СДПІ прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 12.07.2012 року № 000166 на суму 7202271,96 грн., №000167 на суму 152974,29 грн. та №000168 на суму 811899,66 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог абз. 17 ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» фальсифікація алкогольних напоїв та тютюнових виробів - умисне, з корисливою метою виготовлення алкогольних напоїв та тютюнових виробів з порушенням технології чи з неправомірним використанням знака для товарів і послуг, чи копіюванням форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а так само прямим відтворенням товару іншого підприємця з самовільним використанням його імені.

Частиною 3 ст. 2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено, що виробництво алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється суб'єктами господарювання незалежно від форм власності за умови одержання ліцензії.

Згідно ст. 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі рішення суду про встановлення факту фальсифікації суб'єктом господарювання алкогольних напоїв або тютюнових виробів.

Відповідно до вимог абз. 2 ст. 12 Закону України «Про виноград та виноградне вино» фальсифікацією є, зокрема, нерегламентоване застосування цукру або продуктів, що містять цукор, у тому числі виноградного походження, для штучного підвищення вмісту спирту у винах, підміна сортів винограду або зменшення терміну витримки при виготовленні вин марочних і коньяків України.

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено судами попередніх інстанцій, висновки СДПІ щодо фальсифікації алкогольної продукції спростовуються наявними в матеріалах справи сертифікатами відповідності на продукцію, від (18.08.2010 року № UA1.033.X021504-10, від 18.08.2010 року № UA1.033.X021502-10), а також листами Відділу розвитку садівництва, виноградарства та виноробства Міністерства аграрної політики України від 10.01.2011 року №38-16/6, Міністерства аграрної політики України від 22.06.2012 року №37-13-4-15/10954, щодо погодження виробництва партії товарів в 2011 році із зазначених сортів виноматеріалів.

Відповідно до листа Міністерства аграрної політики України №37-13-4-15/10954 від 22.06.2012 року пунктом 5.2 ДСТУ 4800:2007 «Шампанське України. Технічні умови» передбачено, що для виробництва шампанського України використовують виноматеріали шампанські виготовлені із винограду згідно з ДСТУ 2366-94 «Виноград свіжий технічний. Технічні умови». Перелік сортів винограду з яких виготовляється виноматеріали для шампанізації визначені Основними правилами виробництва та зберігання шампанського України та вин ігристих», КДУ 00011050-15.93.11-01:2009, «Технологічною інструкцією на виробництво виноматеріалів для шампанського України» ТІ У 00011050-15.93.11-2:2009 та «Технологічною інструкцією на виробництво шампанського України», ТІ У 00011050-15.93.11-4:2009. Суб'єкт господарювання розробляє власні технологічні інструкції з виробництва окремих марок шампанського України та ігристих вин. Перелік сировини та матеріалів і їх відсоткове співвідношення (у разі необхідності) наводиться в розділі «Характеристика сировини та матеріалів»; технологічної інструкції. В разі наведення сортів винограду без відсоткового співвідношення вироблені шампанські виноматеріали, при виробництві окремих марок шампанського України та ігристих вин суб'єкт господарювання може-використовувати будь-які шампанські виноматеріали з перелічених у технологічній інструкції сортів винограду для досягнення вимог органолептичних та фізико-хімічних показників, які зазначені в таблицях 1 та 2 технологічної інструкції.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що законодавством не заборонено використання одного або частини сортів винограду шампанських виноматеріалів з перелічених у технологічній інструкції при виробництві шампанського України та ігристих вин, що не може вважатись порушенням абз. 17 ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки зазначено: «ПАТ «Одеський завод шампанських вин» порушено вимоги п. 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. №1251, ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», ст. 226 Податкового кодексу України, а саме: зберігання напоїв винних виноградних ароматизованих газованих «Одеса Фієста Абрикос», «Одеса Фієста Гранат» та «Одеса Фієста Грейпфрут», у кількості 6620 пл. на суму 152974,29 грн., маркованих марками акцизного податку, на яких сума акцизного податку не відповідає сумі, визначеній чинним законодавством України».

Статтею 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Згідно п. 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Пунктом 226.9 ст. 226 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що вважаються такими, що немарковані, зокрема, алкогольні напої з марками, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у 2011 році ПАТ «Одеський завод шампанських вин» здійснювало виробництво напоїв винних виноградних ароматизованих газованих, у асортименті у скляних пляшках місткістю 0,75 л.

У сертифікаті відповідності державної системи сертифікації УкрСЕПРО №UA1.033.X016517-11, виданому ДП «Одесастандартметрологія» на напої винні виноградні ароматизовані газовані: «ОДЕСА ФІЄСТА АБРИКОС» білий, «ОДЕСА ФІЄСТА ГРЕЙПФРУТ» рожевий, «ОДЕСА ФІЕСТА ГРАНАТ» червоний взагалі не містить позначення коду УКТ ЗЕД або ТН ЗЕД.

Код УКТ ЗЕД 2204 2110 00 присвоєно «ОДЕСА ФІЕСТА ГРАНАТ» червоний згідно Висновку експерту Одеської регіональної торгово-промислової палати України від 18.01.2012 року NOC-000315.

Згідно висновку експерту Одеської регіональної торгово-промислової палати України від 05.04.2012 року № УТЭ-976, напій винний виноградний ароматизований газований червоний «Одеса Фієста гранат» відповідає коду по УКТ ЗЕД 2204 2110 00.

Відповідно до вимог пп. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України для коду 2204 (вина ігристі, вина газовані, до категорії яких відносяться спірні напої) визначено розмір ставки акцизного збору - 3,65 грн. за літр.

Таким чином, висновки СДПІ щодо зберігання ПАТ «Одеський завод шампанських вин» напоїв, маркованих марками акцизного податку, на яких сума акцизного податку не відповідає сумі, визначеній чинним законодавством України є необґрунтованими.

Як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки також зазначено, що позивачем порушено ч. 8 ст. 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: - вироблено 5820 пляшок місткістю 0,75 л вина ігристого «Одеса класік» брют на суму 258757,2 грн. із знаком для товарів та послуг №82845 від 25.09.2007 року «Odessa», не внесеним у додаток до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв, - вироблено 2424 пляшки місткістю 0,75 л шампанського України класичного брют «Генріх Редерер» на суму 184199,76 грн. із знаком для товарів та послуг №59886 від 15.03.2006 року «Henri Roederer», не внесеним у додаток до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв, у зв'язку з чим до ПАТ «Одеський завод шампанських вин» застосовано фінансові санкції у розмірі 811899,66 грн. за здійснення виробництва алкогольних напоїв без наявності ліцензії.

Згідно пп. 14.1.99 п. 14.1 ст. 14 ПК України, ст. 14 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», ліцензія - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання-ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку.

Частиною 8 ст. 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено, що одночасно з видачею ліцензії орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України, видає суб'єкту господарювання додаток до ліцензії, який містить перелік видів спиртів та алкогольних напоїв, які вправі виробляти суб'єкт господарювання, а також перелік знаків для товарів і послуг, які суб'єкт господарювання може використовувати у виробництві алкогольних напоїв на підставі прав власності на знаки для товарів і послуг, або на підставі рішень про прийняття заявок на реєстрацію знаків для товарів і послуг (на період до видачі свідоцтв на знаки для товарів і послуг), або на підставі дозволів інших власників знаків для товарів і послуг (якщо такі знаки зареєстровані після введення в дію цього Закону). Зміни або доповнення до додатка до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв вносяться органом, який видав ліцензію, протягом трьох робочих днів відповідно до заяви суб'єкта господарювання або власника знака для товарів і послуг та визначеного цим Законом порядку.

Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ «Одеський завод шампанських вин» здійснювало виробництво алкогольних напоїв відповідно до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв (виноробна продукція) № 415 термін дії якої з 24.02.2009 року до 24.02.2014 року.

Згідно додатку до ліцензії ПАТ «Одеський завод шампанських вин» отримано дозвіл на виробництво шампанського України «Генріх Редерер» - класичне брют та вина ігристого «Одеса класік» - витримане брют. Крім того, у переліку дозволених до використання знаків для товарів та послуг зазначено свідоцтво №59888 від 15.03.2006 року на знак для товарів та послуг «Генріх Редерер», а також свідоцтво №86443 від 10.01.2008 року на знак для товарів та послуг «Одеса класік».

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні рішення є неправомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищезазначеними нормами права, отже, відсутні підстави для її задоволення.

За таких обставин, касаційна скарга Міністерства доходів і зборів України підлягає залишенню без задоволення, а постанова Одеського окружного адміністративного суду від 03.09.2013 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2013 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Міністерства доходів і зборів України залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.09.2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Маринчак О.В. Муравйов