Ухвала суду № 41129775, 15.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/23053/14

Колегія Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді: Олексієнка М.М.,

суддів: Бутенка В.І.,

Мойсюка М.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до відділу Держземагенства в Новомиргородському районі Кіровоградської області (далі - Держземагенство) про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення, за касаційною скаргою представника відповідача на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

У березні 2013 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом, відповідно до якого просила стягнути з Держземагенства на її користь 27454,05 грн. заборгованості по заробітній платі з урахуванням індексації, 4532 грн. компенсацію за невикористані основну і додаткову відпустки, 3586,80 грн. невиплаченої матеріальної допомоги, 103111,71 грн. середній заробіток за час затримки розрахунків при звільненні та 100 000 грн. моральної шкоди.

Посилалася на те, що судові рішення, на підставі яких її поновлено на роботі, у визначені строки не виконувалися, тому той період, коли вона не працювала, слід вважати вимушеним прогулом, за який відповідач повинен сплатити середній заробіток, компенсацію за невикористані відпустки та моральні страждання.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 травня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд рішенням від 19 грудня 2013 року постанову окружного суду скасував та ухвалив нову про задоволення позовну частково. Стягнуто з Держземагенства на користь ОСОБА_2 27454,05 грн. невиплаченої заробітної плати, 3399 грн. компенсацію за невикористану основну відпустку, 1133 грн. компенсацію за додаткову відпустку, 3586,80 грн. матеріальної допомоги, 9277 грн. середній заробіток за затримку виконання судового рішення. У решті в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі представник відповідача, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судом апеляційної інстанції, просить рішення цього суду скасувати і залишити в силі постанову суду першої інстанції. Вказує на те, що позивачка до Держземагенства з виконавчим листом про виконання судового рішення про поновлення на роботі не зверталась, а отже позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є необґрунтованими.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги з урахуванням наступного.

Як установлено судами попередніх інстанцій, постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 травня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2012 року, позовні вимоги ОСОБА_2 про поновлення на роботі задоволено частково. Визнано протиправними та скасовані накази: Держземагенства від 25 жовтня 2010 року №3-к «Про вивільнення працівників відділу Держземагенства у Новомиргородському районі Кіровоградської області»; від 18 листопада 2010 року №7-к «Про внесення змін до наказу №3-к від 25 жовтня 2010 року «Про вивільнення працівників відділу Держземагенства у Новомиргородському районі Кіровоградської області». Поновлено позивачку на посаді провідного спеціаліста сектору державного земельного кадастру Держземагенства з 05.11.2010 року Стягнуто 5642,93 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постанова суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку звернена до негайного виконання.

На виконання зазначеного рішення, наказом начальника відділу Держземагенства від 26 грудня 2011 року №16-к поновлено ОСОБА_2 на посаді провідного спеціаліста сектору державного земельного кадастру .

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 7 грудня 2012 року скасовано наказ Держземагенства від 21 серпня 2012 року №25-к та поновлено позивачку на посаді провідного спеціаліста сектору державного земельного кадастру, стягнуто 3948,43 грн. середній заробіток за час вимушеного прогулу. Зазначене рішення виконано 28 грудня 2012 року.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, прийшов до висновку про відсутність вини відповідача у невиконання судового рішення. Зокрема, вимога про виплату середнього заробітку за період з 13.05.2011 року по 07.11.2012 року вирішувалася судом при постановленні рішення від 07.12.2012 року у справі № 1170/2а-3007/12. Рішення суду від 07.12.2012 року, в тому числі про поновлення на роботі, не виконувалося з вини ОСОБА_2, яка не зверталася про його виконання. Компенсацію за невикористані відпусти за період з 2011 по 2013 роки вона отримала за новим місцем роботи. Вимоги про відшкодування моральної шкоди є безпідставні.

Апеляційний суд з висновком суду першої інстанції не погодився і зазначив, що вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, компенсації за невикористані відпустки, матеріальної допомоги підлягають задоволенню, оскільки попередні судові рішення не виконувалися з вини відповідача.

З таким висновком погодитися неможливо з наступних підстав.

Відповідно до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам закону рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.

Згідно частини першої статті 27 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток працівника визначається за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 1995 року № 100.

В порушення вимог зазначених нормативних актів, апеляційний суд, задовольняючи позов в частині стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судових рішень, не навів розрахунки заробітної плати, яка підлягає виплаті, не вказав період, за який необхідно виплатити кошти, не дав оцінку доказам в цій частині.

Судом апеляційної інстанції належним чином не перевірено доводи представника відповідача і в частині нарахування та виплати позивачці компенсації за невикористану відпустку за новим місцем роботи, з яких підстав не виконувалося попереднє рішення суду.

Зазначені порушення не дають підстав суду касаційної інстанції належним чином перевірити фактичні обставини справи, оскільки відповідно до частини першої статті 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, тому постанова апеляційного суду підлягає скасуванню з підстав, передбачених часиною другою статті 227 КАС України (порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи) з направленням справи на новий розгляд до апеляційного суду.

При новому розгляді суду необхідно належним чином перевірити доводи представника відповідача, встановити обставини та з урахуванням зібраних доказів вирішити спір.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу відділу Держземагенства в Новомиргородському районі Кіровоградської області задовольнити частково.

Скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: М.М. Олексієнко

В.І. Бутенко

М.І. Мойсюк