Ухвала суду № 41129396, 29.10.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

29 жовтня 2014 року Справа № 922/934/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Козир Т.П.,перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Актінія"на ухвалу та постанову Господарського суду Харківської області від 29.05.2014 Харківського апеляційного господарського суду від 08.09.2014у справі№ 922/934/13-г Господарського суду Харківської областіза позовомОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10до Товариства з обмеженою відповідальністю "Актінія"прозобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Актінія" до Вищого господарського суду України касаційна скарга на ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.05.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.09.2014 у справі № 922/934/13-г Господарського суду Харківської області не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно із ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із підпунктом 8 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду апеляційної, касаційної скарги на ухвалу суду сплачується судовий збір у розмірі 0,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" з 01.01.2014 мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 1218 грн.

Враховуючи те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Актінія" оскаржується ухвала Господарського суду Харківської області від 29.05.2014, яка залишена без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.09.2014, то належний розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги, становить 609,00 грн.

Проте, як встановлено колегією суддів, до касаційної скарги скаржником у якості доказу сплати судового збору додано квитанцію № 0.0.302942403.1 від 02.10.2014, яка містить неправильне обрахування суми судового збору, що є підставою для повернення касаційної скарги в порядку п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом.

В пункті 62 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 3 зазначено, що за приписом пункту 4 частини першої статті 111 ГПК у касаційній скарзі має бути зазначена суть порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Недодержання цієї вимоги тягне за собою повернення скарги на підставі пункту 6 частини першої статті 1113 названого Кодексу. Отже, якщо в касаційній скарзі не зазначено, порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального і/або процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, то касаційна скарга до розгляду не приймається і підлягає поверненню судом.

Тобто, в касаційній скарзі наводяться конкретні норми матеріального чи процесуального права з обґрунтуванням суті їх порушення чи неправильного застосування відповідно до встановлених судами фактичних обставин.

Колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку, що в порушення вищевказаних вимог скаржником не вказано конкретних норм матеріального або процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, та не обґрунтовано суть їх порушення або неправильного застосування судами попередніх інстанцій, а також не вказано на суть застосування яких норм матеріального чи процесуального права впливають обставини, які наводить та намагається довести скаржник.

Допущені скаржником порушення вимог розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України є підставою для повернення касаційної скарги.

Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Актінія" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.05.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.09.2014 у справі № 922/934/13-г повернути скаржнику.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Л. Гольцова

Т. Козир