увійти
УКР
Справа № 2-а-44063/09/1670
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2009 року м. Полтава
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Чеснокової А.О.
при секретарі - Лисенко М.С.
за участю: представника позивача -ОСОБА_1.
представників відповідача - ОСОБА_2., ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурат-Агро" до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Решетилівське відділення про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000382301/0 від 04.07.2008 року, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Бурат-Агро"звернулося до суду з адміністративним позовом до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Решетилівське відділення про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000382301/0 від 04.07.2008 року про зменшення податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 370315,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем було зазначено, що він здійснює діяльність з виробництва та продажу сільськогосподарської продукції і згідно вимог Закону України про Податок на додану вартість користується особливим режимом оподаткування. Згідно з вимогами податкового законодавства, з урахуванням особливостей оподаткування сільгоспвиробників зокрема п. 4 «Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільгоспвиробниками платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів) виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини» затвердженому Постановою КМ України від 26.02.1999 року №271, сільськогосподарські товаровиробники щомісячно подають до податкового органу окремі декларації , зокрема спеціальна Декларація № 1, в якій відображаються податкові зобов'язання та податковий кредит за наслідками операцій з продажу молока, худоби та м'яса (крім продажу цих товарів переробним підприємствам), Декларація № 2, в якій відображаються податкові зобов'язання та податковий кредит за наслідками операцій з продажу продукції власного виробництва (крім молока та худоби), та Декларація №3 (далі загальна декларація) в якій відображаються наслідки по всіх операціях, що не підпадають під вимоги щодо спец декларацій та операції з продажу продукції переробним підприємствам. Саме згідно п. 6.2.6 Закону про ПДВ, Позивач нараховує податок на додану вартість за нульовою ставкою за операціями з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, а не відповідно постанов КМ України №805 та № 596, як вважає Відповідач і такі операції згідно Закону відображаються у загальній декларації, згідно якої здійснюються розрахунки з бюджетом.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити повністю.
В судовому засіданні представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог, своє рішення вважають законними та обґрунтованими, у запереченнях на позовну заяву просять суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
З 26 червня по 03 липня 2008 року працівниками Полтавської МДПІ Решетилівського відділення було проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ "Бурат-Агро" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період з 01 березня по 31 травня 2008 року, за результатами якої було складено Акт перевірки від 04 липня 2008 року № 590/7/723-047. У відповідності до вказаного акту було встановлені наступні порушення: пункту 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» (із змінами і доповненнями) та п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2008 року № 300 "Про доповнення п.2 Порядку нарахування, виплат і використання коштів спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі" внаслідок чого завищено суму податкового кредиту за березень 2008 року на 376009,40 грн. в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за квітень 2008 року на суму 370315,00 грн. та заниження суми ПДВ яке підлягає сплаті до бюджету на суму 5694,40 грн.
На підставі акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення 0000382301/0 від 04.07.2008 року про зменшення податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 370315,00 грн.
Згідно вимог ст. ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд встановив, що для сільськогосподарських товаровиробників законодавчими актами встановлений спеціальний режим оподаткування.
Спеціальний режим оподаткування в сільському господарстві на думку суду встановлює звільнення від сплати до бюджету сум податку на додану вартість, нарахованих до сплати в результаті здійснення окремих видів операцій, виходячи з наступного.
З 01 січня 1999 року увійшов в дію Закон України від 18.02.99 р, № 442-ХІУ «Про внесення змін в статтю 11 Закону України «Про податок на додану вартість», яким встановлено, що по операціях з реалізації окремих категорій продукції, а саме: молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, виготовлених у власних переробних цехах сільськогосподарських підприємств, податок на додану вартість, який повинен сплачуватись в бюджет, повністю залишається в розпорядженні цих сільськогосподарських товаровиробників та направляється на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва разом з коштами, отриманими від переробних підприємств як дотація - ця норма розповсюджується на всіх сільськогосподарських товаровиробників.
Згідно з п.п. 6.2.6 п. 6.2 статті 6 Закону України від 03.04.1997 року № 168 «Про податок на додану вартість» до 01 січня 2008 року поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності і господарювання оподатковуються за нульовою ставкою.
Операції з придбання товарів (робіт, послуг) необхідні для виробництва продукції тваринництва (молока та м'яса) оподатковуються за 20 % ставкою.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач обґрунтовував прийняття спірного податкового повідомлення-рішення тим, що у період з дати набуття чинності Постановою, КМУ N 596, якою було виключено з Порядку № 805 норму, яка говорила про відображення суми ПДВ по придбаних товарах (роботах, послугах), пов'язаних з виробництвом молока та м'яса в живій вазі, що поставляються переробним підприємствам, в загальній декларації, до дати набуття чинності Постановою КМУ N 300, якою ця норма була повернута до Порядку № 805, вказані операції та податковий кредит повинні були включатися до спеціальної декларації, за якою не здійснюються розрахунки з бюджетом, та відповідне посилання на п. 1.2 Порядку № 166, яким передбачено, що платники податку, у яких згідно з чинним законодавством (пункти 11.21, 11.29 Закону) суми ПДВ, повністю залишаються у їх розпорядженні для цільового використання, подають податкову декларацію з ПДВ (скорочену).
Однак, погодитись з вище вказаним посилання суд не може, оскільки, виходячи з системного аналізу положень вище зазначених нормативно-правових актів, слід зробити висновок про необґрунтованість посилань відповідача.
Як зазначено вище пп. 6.2.6 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що для сільськогосподарських товаровиробників передбачена нульова ставка податку по операціях з поставки переробним підприємствам молока і м'яса живою вагою.
Абзацом першим пп. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що сума ПДВ, яка повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.
Отже, з аналізу вище зазначених норм вбачається, що під сумами дотацій, що спрямовуються для виплати сільськогосподарським товаровиробникам, розуміються суми ПДВ, які повинні сплачуватися до бюджету переробними підприємствами за реалізовані ними молочну продукцію та м'ясопродукти, а не суми ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету самими сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі. Отже, право на отримання дотацій та право на залишення сум ПДВ від операцій з продажу молока та м'яса у живій вазі є різними поняттями.
Згідно вимог чинного законодавства України, порядок нарахування, розмір ставок, та сплати податків встановлюються виключно Законами України, при цьому спеціальні нормативні акти такі як Постанови КМ України, накази та розпорядження органів ДПА можуть носити уточнюючу та роз'яснювальну функції з питань оподаткування, та в будь-якому випадку не можуть змінювати або звужувати норми, що встановлені Законами з питань нарахування та сплати податків.
Як зазначено вище єдиним, законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері оподаткування податком на додану вартість є Закон України «Про податок на додану вартість», саме цим законом встановлені ставки податку та порядок нарахування та сплати податку для всіх суб'єктів господарської діяльності.
Саме згідно п. 6.2.6 Закону про ПДВ, Позивач нараховує податок на додану вартість за нульовою ставкою за операціями з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, а не відповідно постанов КМ України №805 та № 596, як вважає Відповідач.
Теж саме стосується порядку відображення податкового кредиту та зобов'язань у податковій декларації. Закон України «Про ПДВ» передбачає, що заповнення податкової декларації повинно здійснюватись на підставі порядку, який визначений Наказом ДПА №166.
Згідно п. 1.2. порядку встановлено, що в спеціальну декларацію повинні включатися тільки операції, які стосуються спеціальних режимів оподаткування встановлених п. 11.21 та 11.29 ст. 11 Закону «Про податок на додану вартість».
Ухвалюючи оскаржуване рішення Відповідач керувався нормами Постанов КМ України №805 та № 596, які регулюють порядок нарахування та сплати податку на додану вартість переробними підприємствами, які взагалі не можуть застосовуватись до сільгоспвиробників, для яких згідно закону встановлений особливий режим оподаткування.
Крім того, вказані постанови встановлюють порядок застосування податкового режиму, що регулюється ст. 11.21 Закону України «Про податок на додану вартість», який в свою чергу стосується тільки окремої групи підприємств, що визначені як переробні підприємства.
Таким чином мотивувальна частина рішення про зменшення суми відшкодування податку базується на порушенні з боку Позивача вимог підзаконних актів, а також окремих вимог Закону, які регулюють порядок оподаткування іншої категорії суб'єктів господарювання і взагалі не можуть застосовуватись до Позивача.
Постанова № 805 прийнята КМ України відповідно до вимог ст. 11.21. Закону України «Про ПДВ» та регулює Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі.
Як зазначено вище Постанова КМ України є спеціальним нормативним актом, який ухвалюється відповідно до Закону та не може змінювати (звужувати) обсяг прав та обов'язків встановлених нормами закону.
Але не беручи це до уваги, Відповідач вважає що після прийняття постанови № 596, згідно якої з тексту п. 2 Порядку було виключено друге речення, що стосується порядку відображення податкового кредиту в бюджетній (загальній) декларації, норми закону які регулюють питання відображення суми податкового кредиту по операціях із придбання товарів та послуг сільгоспвиробниками втратили силу.
Крім того Постановою № 300 від 2 квітня 2008 року КМ України знов включив друге речення, яке раніше було виключено, до тексту п.2 Порядку.
Суд вважає необхідним зазанчити, що починаючі з дати набуття чинності Постановою КМУ N 596 до дати набуття чинності Постановою КМУ N 300 зміст п. 1.2 Порядку № 166 та п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податку на додану вартість» не змінилися, а тому посилання відповідача на вказані пункти для обґрунтування законності винесеного податкового повідомлення-рішення є безпідставними.
Крім цього суд звертає увагу, що ні у Законі України «Про податок на додану вартість», ні у Порядку № 805, ні у Порядку № 166, не передбачено норми, згідно з якою б суми ПДВ, сплачені (нараховані) сільськогосподарськими товаровиробниками по операціях з придбання товарів (послуг) та використаних в межах господарської діяльності, пов'язаної з операціями з поставки переробним підприємствам молока і м'яса живою вагою, включалися виключно до спеціальної податкової декларації № 1, а не до загальної декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.
Крім того відповідно до абзацу третього п. 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» Порядок № 805 регулює питання нарахування та використання коштів, але не декларування сум ПДВ.
Також, суд звертає увагу, що питання декларування ПДВ та відображення операцій з реалізації молока та м'яса в живій вазі переробним підприємствам, а також операцій з придбання товарів (робіт, послуг) для виробництва продукції тваринництва у загальній декларації з ПДВ регулюється Порядком № 166.
Відповідно до підпункту 5.3.1. Порядку № 166 у рядках 1 - 5 декларації вказуються загальні обсяги поставки, за якими у платника в даному звітному періоді виникло податкове зобов'язання (оподатковувані за ставкою 20 відсотків, нульовою ставкою, звільнені від оподаткування відповідно до статті 5 Закону та тимчасово звільнені від оподаткування відповідно до статті 11 Закону чи інших нормативно-правових актів), та обсяги поставки, що не є об'єктом оподаткування (пункт 3 2 статті 3 Закону).
Отже, операції з поставки молока та м'яса в живій вазі сільгоспвиробниками на переробні підприємства за нульовою ставкою та податковий кредит, пов'язаний з придбанням ТМЦ для виробництва зазначених товарів, підлягають відображенню в декларації з ПДВ, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.
Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що відповідач ототожнив право сільськогосподарського підприємства на одержання від переробних підприємств дотацій та право акумуляції самим сільськогосподарським підприємством суми пільгового сільськогосподарського ПДВ, а тому податкове повідомлення - рішення № 0000382301/0 від 04.07.2008 року Полтавської МДПІ Решетилівського відділення винесено з порушенням норм діючого законодавства України.
Згідно п. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд дійшов до висновку, що відповідач ні документально, ні нормативно не довів правомірність прийнятого ним спірного рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, судові витрати підлягають стягненню на користь позивача з Державного бюджету України.
Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурат-Агро" до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Решетилівське відділення про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000382301/0 від 04.07.2008 року - обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають до задоволення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурат-Агро" до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Решетилівське відділення про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000382301/0 від 04.07.2008 року - задовольнити в повному обсязі.
Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Решетилівське відділення № 0000382301/0 від 04.07.2008 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурат-Агро" витрати зі сплати судового збору в сумі 3 грн. 40 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) А.О. Чеснокова
З оригіналом згідно:
Суддя А.О. Чеснокова
Повний текст постанови виготовлений 20 липня 2009 року.
Постанова не набрала законної сили.
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
вул. С.Кондратенка, 6, м. Полтава, 36009, тел./факс 8 (05322) 2-78-69
E-mail: inbox@adm.pl.court.gov.ua код ЄДРПОУ 35521510
