Ухвала суду № 41127652, 22.10.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2014 р.Справа № 227/1819/14-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Бартош Н.С., Донець Л.О.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду справу за апеляційною скаргою Управління соціального захисту населення Добропільської районної державної адміністрації на постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 30 квітня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Добропільської районної державної адміністрації про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

В с т а н о в и л а:

11 квітня 2014 року позивач, ОСОБА_1, звернулася до суду з адміністративним позовом про:

- визнання неправомірними дій відповідача - Управління соціального захисту населення Добропільської районної державної адміністрації (далі по тексту УПСЗН) щодо нарахування та виплати державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 130 грн. з 11 жовтня 2013 року по день розгляду справи у суді;

- зобов'язання УПСЗН здійснити перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2013 рік» за період з 11 жовтня 2013 року по день розгляду справи у суді з урахуванням фактично здійснених за цей час виплат.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що у зав'язку з народженням сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, вона перебуває на обліку в УПСЗН і одержує соціальну державну допомогу по догляду за дитиною у розмірі 130 грн. Вважає, що відповідач, виплачуючи їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 130 грн. діє неправомірно.

Постановою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 30 квітня 2014 року, прийнятою в порядку скороченого провадження, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Так, судовим рішенням:

- визнано противоправними дії відповідача щодо призначення та виплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 29.10.2013 року по 30.04.2014 року у розмірі 130 грн. щомісяця;

- зобов'язано УПСЗН здійснити нарахування та виплату, з урахуванням фактично виплачених сум, на користь ОСОБА_1 щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 29.10.2013 року по 30.04.2014 року відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витрати, зумовленими народженням та похованням» № 2240-111, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого законом у 2013-2014 роках;

- в решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі УПСЗН, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 30 квітня 2014 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга, відповідно до положень ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту КАС України), задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач має дитину - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Добропільської районної державної адміністрації, як застрахована особа, та отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 130 грн.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

До 1 січня 2008 року (дати набрання чинності Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VІ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» правовідносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулювалися Законом України від 21.11.1992 № 2811-ХІІ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», дія якого поширювалася на осіб незастрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом України від 18.01.2001 № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб.

Розмір допомоги також визначався цими Законами. Зокрема, статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а відповідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону «Про Державний бюджет України на 2008 року та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені відповідні зміни до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Зокрема, змінами до статті 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» виключено статті 40-44.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 (далі - рішення № 10-рп/2008) визнано неконституційними низку положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 року та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», у тому числі й пункту 25 розділу II Закону «Про Державний бюджет України на 2008 року та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо виключення статей 40-44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Таким чином, з огляду на рішення Конституційного суду України № 10-рп/2008, ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», на час виникнення спірних правовідносин, передбачала, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється Фондом, але не менше розміру прожиткового мінімуму.

До ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» також вносились зміни, а дія статті зупинялась іншими Законами.

Так, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 року та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» викладено в наступній редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень». Відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 року» Розділ I цього Закону набирає чинності з 01.01.2008 року і діє по 31.12.2008 року. Отже, з 01.01.2009 року ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» відновила попередню редакцію, відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» установлено, що у 2009 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Аналогічним чином врегульовано спірні правовідносини у 2010 році - ст.45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік».

У зв'язку з тим, що у передбачений законом спосіб положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та «Про Державний бюджет України на 2010 рік» не визнано неконституційними та не скасовано, у 2009-2010 роках допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначалась та виплачувалась у відповідності до п. 22 Постанови КМУ №1751 від 27.12.2001 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми».

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25.12.2012 року в справі №21-410а12.

В подальшому, не Законами України «Про Державний бюджет на 2013 рік» та «Про Державний бюджет на 2014 рік», ні іншими законами не встановлювався інший розмір допомоги, ніж в Законах України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Таким чином, враховуючи наведене, на відносини щодо виплати позивачу, як особі застрахованій у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, з листопада 2013 року допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідач зобов'язаний здійснювати виплату державної допомоги в розмірі, передбаченому Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», а положення Постанови КМУ №1751 від 27.12.2001 року в тій частині, в якій воно суперечить названому закону, застосовуватися не може.

Таким чином, враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 є законним та обґрунтованим, а тому не вбачає підстав для його скасування.

Також колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання неправомірними дій відповідача та зобов'язання його здійснити перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2013 рік» за період з 11 жовтня 2013 року по 28 жовтня 2013 року, оскільки, згідно довідки УПСЗН про отримання позивачем допомоги № 256 від 08 квітня 2014 року (а.с. 11), допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_1 призначено з 29 жовтня 2013 року, а отже і право на отримання зазначеної допомоги позивач має лише з дати призначення такої допомоги.

Інші доводи апеляційної скарги висновків колегії суддів не спростовують.

Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження відбувся з підстав визначених п. 3 ч.1 ст. 197 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 41 ч. 1, 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Добропільської районної державної адміністрації залишити без задоволення, а постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 30 квітня 2014 року - без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) Н.С. Бартош

(підпис) Л.О. Донець