Рішення № 41127498, 21.10.2014, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" жовтня 2014 р.Справа № 924/1149/14

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест", м. Шепетівка, Хмельницької області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Шепетівка, Хмельницької області

про стягнення 96151,77 грн. заборгованості за послуги з централізованого опалення

Представники сторін:

позивача Гусар З.В. - за довіреністю №798 від 13.08.14р.

відповідача не з'явився

В судовому засіданні відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості за послуги з централізованого опалення в розмірі 96151,77грн. в т.ч. 44481,60грн. боргу, 44481,60грн. пені, 5329,50грн. інфляційних втрат, 1859,07грн. 3% річних обґрунтовуючи позовні вимоги наявними в матеріалах справи доказами.

Представник позивача в судовому засіданні 21.10.14р. подав заяву про зменшення розміру позовних вимог в якій просить стягнути з відповідача 44481,60грн. боргу, 630,73грн. пені, 155,96грн. інфляційних втрат, 121,11грн. 3% річних. Заява не суперечить ст.22 ГПК України судом приймається та задовольняється.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов з документальним обґрунтуванням своїх доводів не подав, своїм процесуальним правом не скористався, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд спору як передбачено ст. 64 ГПК України. Ухвали суду направлені відповідачу за адресою, зазначеною в ЄДРЮО та ФОП та позовній заяві. При цьому судом враховуються положення ст. 64 ГПК України, п. 3.9.1 Постанови ВГСУ від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглядати справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

15.06.11р. між Шепетівським товариством теплових мереж (виконавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (споживач) було укладено договір № 147 про надання послуг з централізованого опалення відповідно до п.1.1 якого, позивач (виконавець) зобов'язався надавати відповідачу (споживачу) вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення, а відповідач (споживач) зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах передбачених договором.

Пунктами 4.1, 4.2 договору передбачено, що оплата за спожиті послуги проводиться відповідно до встановлених тарифів на підставі рахунків та/або актів виконаних робіт виконавця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно концесійного договору від 02.12.2011р. Шепетівська міська рада (концесієдавець) надала ТОВ „Шепетівка Енергоінвест" (концесіонеру) право на 12 років істотно поліпшити та здійснювати управління та експлуатацію об'єкта концесії з метою задоволення громадських потреб у сфері теплопостачання за умови сплати концесійних платежів та виконання інших умов договору.

Із наявного в матеріалах справи договору №01/05-4 від 07.04.2012р. про відступлення права вбачається, що „Шепетівське підприємство теплових мереж", м. Шепетівка як первісний кредитор передало ТОВ „Шепетівка Енергоінвест", м. Шепетівка як новому кредитору право вимоги, яке виникло на підставі договорів, за якими надавались юридичним особам послуги із відпуску теплової енергії, централізованого опалення, укладених між первісним кредитором та юридичними особами - споживачами вказаних послуг (далі - боржники), а також на підставі фактичного надання таких послуг первісним кредитором.

Відповідно до п.п.2.1 договору сума договору складається із сум всіх зобов'язань визначених в п.1.2 договору, що включають суми заборгованості по кожному із зобов'язань, а також штрафні санкції, інфляційні витрати та відсотки, пов'язані з невиконанням або неналежним виконанням боржниками своїх обов'язків, які снують на дату укладення цього договору. Сума договору складає 1 442 324,41грн.

З наданих до матеріалів справи копій актів здавання-прийому виконаних робіт, послуг вбачається, що виконавцем по договору №147 від 15.06.11р. надані споживачу послуги : по акту № 92 від 26.10.11р. на суму 1730,78грн., № 102 від 24.11.11р. на суму 3576,05грн., № 72 від 22.12.11р. на суму 3576,05грн., № 103 від 25.01.12р. на суму 3576,05грн., № 84 від 20.02.12р. на суму 3576,05грн., № 99 від 21.03.12р. на суму 3576,05грн., № 109 від 23.04.12р. на суму 1788,02грн., № те0052 від 26.10.12р. на суму 1 960,98грн., № 86 від 22.11.12р. на суму 3556,05грн., № 64 від 18.12.12р. на суму 3576,05грн., № 74 від 22.01.13р. на суму 3576,05грн., №72 від 19.02.13р. на суму 3576,05грн., №72 від 21.03.13р. на суму 3576,05грн., № 74 від 22.04.13р. на суму 1788,02грн., № 68 від 25.10.13р. на суму 2306,89грн., № 84 від 22.11.13р. на суму 3456,68грн., №85 від 23.12.13р. на суму 3576,05грн., № 183 від 28.01.14р. на суму 3315,40грн., №85 від 24.02.14р. на суму 3197,25грн., №112 від 26.03.14р. на суму 3101,03грн.

Згідно розрахунків позивача, станом на 01.07.14р., заборгованість за послуги з централізованого опалення, надані в період з жовтня 2011 року по червень 2014р. становить 44 481,60грн.

Підпунктом 7.1. договору від 15.06.11р. № 147 про надання послуг з централізованого опалення передбачено відповідальність споживача за несвоєчасне внесення платежів за послуги - шляхом сплати пені у розмірі: для суб'єктів підприємницької діяльності - 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 100% від загальної суми боргу; для інших споживачів - двох облікових ставок НБУ від належної до сплати суми за кожен день прострочення. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним. Неустойка (пеня, штраф) нараховується виконавцем за один рік, що передує моменту подання ним позову.

У зв'язку із наявністю у відповідача боргу по оплаті за надані послуги з теплопостачання позивачем 08.05.4р. було направлено на адресу підприємця претензію (вих. № 494 від 06.05.14р.), яка залишена останнім без відповіді, а борг без сплати.

Поряд із цим позивач із врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, яка судом прийнята, просить стягнути з відповідача пеню за періоди з 21.11.11р. по 20.12.11р. із суми 1730,78грн., з 21.12.11р. по 20.01.12р. із суми 5306,83грн., з 21.01.12р. по 20.02.12р. із суми 8882,88грн., з 21.02.12р. по 20.03.12р. із суми 12458,93грн., з 21.03.12р. по 23.03.12р. із суми 16034,98грн., з 24.03.12р. по 27.04.12р. із суми 17611,03грн., всього на суму 630,73грн.; 155,96грн. втрат від інфляції та 121,11грн. 3% річних за зазначені вище періоди.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не сплатив борг позивач звернувся із позовом до суду.

Досліджуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги таке:

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі, боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінського господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі, кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як передбачено приписами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно з п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї доказів вбачається, що підставою для стягнення заборгованості позивач зазначає неналежне виконання відповідачем обов'язку щодо сплати боргу за спожиту теплову енергію згідно договору від 5.06.11р. № 147.

Факт наявності основної заборгованості в сумі 44 481,60грн. підтверджено наявними у справі матеріалами, а саме: договором про надання послуг з теплопостачання від 5.06.11р. № 147, актами здавання-приймання виконаних робіт: № 92 від 26.10.11р. на суму 1730,78грн., № 102 від 24.11.11р. на суму 3576,05грн., № 72 від 22.12.11р. на суму 3576,05грн., № 103 від 25.01.12р. на суму 3576,05грн., № 84 від 20.02.12р. на суму 3576,05грн., № 99 від 21.03.12р. на суму 3576,05грн., № 109 від 23.04.12р. на суму 1788,02грн., № те0052 від 26.10.12р. на суму 1 960,98грн., № 86 від 22.11.12р. на суму 3556,05грн., № 64 від 18.12.12р. на суму 3576,05грн., № 74 від 22.01.13р. на суму 3576,05грн., №72 від 19.02.13р. на суму 3576,05грн., №72 від 21.03.13р. на суму 3576,05грн., № 74 від 22.04.13р. на суму 1788,02грн., № 68 від 25.10.13р. на суму 2306,89грн., № 84 від 22.11.13р. на суму 3456,68грн., №85 від 23.12.13р. на суму 3576,05грн., № 183 від 28.01.14р. на суму 3315,40грн., №85 від 24.02.14р. на суму 3197,25грн., №112 від 26.03.14р. на суму 3101,03грн.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем доказів погашення заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 44 481,60грн. не надано. Отже, позовні вимоги в цій частині відповідають нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджені належними і допустимими доказами та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню за періоди з 21.11.11р. по 20.12.11р. із суми 1730,78грн., з 21.12.11р. по 20.01.12р. із суми 5306,83грн., з 21.01.12р. по 20.02.12р. із суми 8882,88грн., з 21.02.12р. по 20.03.12р. із суми 12458,93грн., з 21.03.12р. по 23.03.12р. із суми 16034,98грн., з 24.03.12р. по 27.04.12р. із суми 17611,03грн., всього на суму 630,73грн.; 155,96грн. втрат від інфляції та 121,11грн. 3% річних за зазначені вище періоди.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції є втратами, пов'язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок 3% річних та встановлено, що обґрунтованими є річні в розмірі 120,80грн. В стягненні 0,31грн. 3% річних слід відмовити.

Щодо заявлених позивачем 155,96грн. втрат від інфляції то судом в даному випадку приймається до уваги, що індекс інфляції, який характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, визначається Держкомстатом за період, який становить один місяць, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції обчислюється виходячи з суми боргу, що мав місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

Тобто, врахування індексу інфляції можливе лише на суму простроченої заборгованості не менше як на один місяць та у порядку відповідальності боржника за порушення грошового зобов'язання.

Даної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України по аналогічній справі щодо періоду нарахування інфляційних (постанова Вищого господарського суду України від 20.02.2013р. по справі №16/5025/1011/12).

Крім того, сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Така позиція викладена у листі Верховного Суду України „Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 №62-97р. При цьому індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.

Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Аналогічна позиція викладена в Інформаційному листі Вищого господарського суду України 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права".

Відтак, суд вважає правомірними проведені позивачем нарахування інфляційних втрат в сумі 103,13грн. У стягненні 52,83грн. інфляційних втрат слід відмовити за необґрунтованістю.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 630,73грн. за періоди з 21.11.11р. по 20.12.11р. із суми 1730,78грн., з 21.12.11р. по 20.01.12р. із суми 5306,83грн., з 21.01.12р. по 20.02.12р. із суми 8882,88грн., з 21.02.12р. по 20.03.12р. із суми 12458,93грн., з 21.03.12р. по 23.03.12р. із суми 16034,98грн., з 24.03.12р. по 27.04.12р. із суми 17611,03грн.

Згідно зі ст. 230 ГК України передбачено обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 3 ст. 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Підпунктом 7.1. договору від 15.06.11р. № 147 про надання послуг з централізованого опалення передбачено відповідальність споживача за несвоєчасне внесення платежів за послуги - шляхом сплати пені у розмірі: для суб'єктів підприємницької діяльності - 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 100% від загальної суми боргу; для інших споживачів - двох облікових ставок НБУ від належної до сплати суми за кожен день прострочення. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним. Неустойка (пеня, штраф) нараховується виконавцем за один рік, що передує моменту подання ним позову.

Натомість як вбачається із заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог, яка судом прийнята, ним проведено нарахування пені відповідно до вимог чинного законодавства в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Однак при перерахунку суми пені судом встановлено, що обґрунтованою є пеня в розмірі 628,99грн. У стягненні 1,74грн. слід відмовити.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню в сумі 44 481,60грн. основного боргу, 628,99грн. пені, 103,13грн. інфляційних втрат, 120,80грн. 3% річних.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест", м. Шепетівка, Хмельницької області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Шепетівка, Хмельницької області про стягнення 45 334,52грн. заборгованості за послуги з централізованого опалення задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ідентиф.номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Шепетівка Енергоінвест" ( м.Шепетівка, вул.Судилківська, 9, офіс 203, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37587657) 44 481,60грн. (сорок чотири тисячі чотириста вісімдесят одну гривню 60коп.) основного боргу, 628,99грн. (шістсот двадцять вісім гривень 99коп.) пені, 103,13грн. (сто три гривні 13 коп.) інфляційних втрат, 120,80грн. (сто двадцять гривень 80коп.) 3% річних та 1824,79грн. (одну тисячу вісімсот двадцять чотири гривні 79коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

У позові про стягнення 1,74грн. пені, 52,83грн. інфляційних нарахувань та 0,31грн. 3% річних відмовити.

Повний текст рішення складено 27.10.2014р.

Суддя М.Є. Муха

Віддруковано 2 примірники: 1 - до матеріалів справи, 2 - відповідачу (АДРЕСА_1).