Рішення № 41127330, 16.10.2014, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/1992/14-ц

Провадження №2/463/1213/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2014 року Личаківський районний суд м.Львова в складі:

головуючого-судді - Грицка Р.Р.,

при секретарі - Вовк М.В.,

з участю представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про усунення від права на спадкування,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про усунення від права на спадкування.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 22.11.2001 року на підставі Договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, остання відчужила належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 в м.Яворові Львівської області. Продаж квартири було вчинено за 4 000 гривень. За вказані кошти та кошти позивача і його дружини було придбано квартиру АДРЕСА_2. За період 2004-2007 років позивачем та його дружиною, а з юридичної сторони ОСОБА_6 було підготовлено та проведено реконструкцію вказаної квартири з розширенням, внаслідок чого загальна площа квартири збільшилась до 78,10 кв.м. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 померла у віці 90 років. Відповідно до заповіту, посвідченого 21.06.2005 року державним нотаріусом Четвертої Львівської державної нотаріальної контори Лопантіною О.В., ОСОБА_6 на випадок своєї смерті належну їй квартиру АДРЕСА_2 заповіла ОСОБА_2 Як спадкоємець за заповітом, він подав заяву про прийняття спадщини до Четвертої Львівської державної нотаріальної контори. В подальшому йому стало відомо, що відповідач ОСОБА_3 також звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття обов'язкової частки у спадщині. Вважає, що відповідач ОСОБА_3 повинна бути усунена від права на спадкування у зв'язку з тим, що на протязі всього часу у квартирі АДРЕСА_2 проживали спадкодавець ОСОБА_6, позивач, його дружина та донька. Спадкодавець ОСОБА_6 була непрацездатною, інвалідом першої групи, потребувала постійного стороннього догляду, а з 2010 року вона була лежачою та самостійно не могла пересуватись, витрати на поховання спадкодавця ОСОБА_6 понесла сім'я позивача. Відповідач ОСОБА_3 з 1986 року постійно проживає в м.Самара Російської Федерації, на протязі всього часу вона рідко відвідувала свою матір, не цікавилася її життям і здоров'ям та не надавала жодної матеріальної допомоги спадкодавцю. Тому просить суд ухвалити рішення про усунення ОСОБА_3 від права на спадкування обов'язкової частки у спадщині, оскільки вона, будучи зобов'язаною утримувати свою непрацездатну матір ОСОБА_6, ухилялась від надання їй допомоги, яка через похилий вік та каліцтво була тривалий час у безпорадному стані.

Позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, дали пояснення аналогічні наведеним мотивам позову, просять суд позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з'явилася без поважних причин, хоча належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи, подавши при цьому письмові заперечення на позов (а.с.70-71), відповідно до яких зазначила, що квартира АДРЕСА_2 м.Львові була придбана за власні кошти спадкодавця ОСОБА_6 З ремонтом та переплануванням квартири їй допомагав ОСОБА_8, який на сьогоднішній день помер. Після смерті ОСОБА_8, заповіт був переписаний на ОСОБА_2, котрий через деякий час продав власну квартиру на АДРЕСА_1 в м.Львові і завершив будівництво. Зазначає, що позивач користувався пільгами на сплату комунальних послуг, одержував пенсію, компенсаційні виплати ОСОБА_6, також розпоряджався банківськими заощадженнями, а тому вважає, що позивач жодних витрат не поніс. Приїжджаючи до м.Львова, вона пропонувала фінансову допомогу, але позивач відмовлявся таку прийняти. Крім того, вона купляла ліки для матері ОСОБА_6, після її смерті вона приїжджала та допомагала фінансово з витратами на похорони, а тому просить у позові відмовити. У зв'язку із неможливістю прибути в судове засідання, просила суд допитати в якості свідка ОСОБА_9

Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, просить суд позов задоволити.

Свідок ОСОБА_9 в судове засідання не з'явився без поважних причин, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому справу розглянуто у його відсутності, на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, матеріали спадкової справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з Свідоцтва про смерть виданого від 30 серпня 2013 року серії НОМЕР_1 (а.с.16), ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, про що складено відповідний актовий запис за № 585.

Відповідно до Заповіту від 21 червня 2005 року (а.с.17), спадкоємцем квартири АДРЕСА_2 в м.Львові, яка належала ОСОБА_6 є її внук ОСОБА_2

З матеріалів спадкової справи до майна померлої ОСОБА_6 вбачається, що позивач ОСОБА_2 звернувся в Четверту Львівську державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини від 16 листопада 2013 року за заповітом, відповідач ОСОБА_3 та третя особа ОСОБА_4 також звернулися в Четверту Львівську державну нотаріальну контору із заявами про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_6

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Крім того, згідно з вимогами ст.ст.58, 59 ЦПК України, подані сторонами докази повинні бути належними та допустимими.

Положеннями ч.ч.5,6 ст.1224 ЦК України передбачено, що за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Положення цієї статті поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов'язкову частку у спадщині.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7, Верховний Суд України роз'яснює, що під безпорадним станом слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування. При встановленні факту ухилення особи від утримання спадкодавця слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов'язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов'язку.

Таким чином, для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно ч.5 ст.1224 ЦК України має значення сукупність обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання, перебування спадкодавця в безпорадному стані, потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. Лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів в їх сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.

Судом встановлено, що дійсно ОСОБА_6 була особою похилого віку та померла у віці 90 років, мала незадовільний стан здоров'я, що підтверджується представленими суду копіями медичної документації (а.с.20-22), Актом комісії від 14 квітня 2014 року про те, що ОСОБА_6 постійно потребувала постійного стороннього догляду (а.с.23). Також встановлено, що оплату по утриманню будинку проводив позивач ОСОБА_2, що підтверджується представленими розрахунками по оплаті комунальних послуг (а.с.24,25) та витрати на поховання спадкодавця ОСОБА_6 були понесені саме ОСОБА_2.(а.с.26, 27, 28).

В процесі розгляду справи були допитані свідки, зокрема, свідок ОСОБА_10, повідомив, що позивач ОСОБА_2 останні роки постійно проживав разом з дружиною, дочкою та померлою ОСОБА_6 у квартирі АДРЕСА_2 м.Львові. ОСОБА_6 постійно хворіла, а останні роки взагалі не вставала і догляд за нею здійснювали саме сім'я позивача. Свідок ОСОБА_11 зазначила, що проживала в одному будинку з позивачем. Пояснила, що ОСОБА_2 проживав разом із дружиною, дитиною та бабусею. За два-три роки до смерті ОСОБА_6, остання була лежачою хворою, доглядали її позивач та його дружина. Відповідача жодного разу не бачила. Свідок ОСОБА_12 пояснила, що часто заходила в гості до позивача ОСОБА_2, підтвердила той факт, що ОСОБА_6 була лежачою хворою в період 2011-2013 років, потребувала постійного догляду, який за нею здійснювали позивач та його сім'я, в кімнаті, де проживала померла завжди було чисто, охайно. Відповідача ніколи не бачила. Свідок ОСОБА_13, пояснила, що постійно приходила в гості до ОСОБА_6, остання була лежачою хворою, догляд за нею здійснював позивач ОСОБА_2, його дружина та мати. Відповідача ОСОБА_3 бачила один раз.

Відтак, позивачем належними та допустимими доказами доведено суду факт ухилення ОСОБА_3 від надання допомоги своїй матері, яка як передбачає ч.5 ст.1224 ЦК України через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво перебувала у безпорадному стані. Тому з врахуванням наведених обставин суд приходить до висновку про те, що позов є підставним, так як наявні законні підстави для усунення відповідача від права на спадкування.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про підставність позовних вимог, а тому позов слід задоволити.

Керуючись ст.ст.10, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.1224 ЦК України, ст.202, 203 СК України, суд, -

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_2 - задоволити.

ОСОБА_3 усунути від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, котра померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Грицко Р. Р.